МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇН

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

Методичні вказівки

до проведення практичних занять з курсу “Особливості перекладу юридичних документів”

для студентів ІV курсу

галузь знань: 0203 – „Гуманітарні науки”

напрям підготовки: 6.020303 – „Філологія”

напрям професійного спрямування: 0305 – „Переклад”

2010

Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Особливості перекладу юридичних документів” для студентів напряму професійного спрямування: 0305 - “Переклад” /Укл. Радецька С.В. – Херсон: ХНТУ, 2010. - с.

Укладач: С.В. Радецька, доцент, к.п.н.

Рецензент: , доцент, к.ф.н.

Затверджено

на засіданні кафедри

теорії і практики перекладу

протокол № від

Передмова

Підготовка перекладачів на сучасному етапі вимагає розширення галузевих блоків, з якими ознайомляться студенти під час навчання. Вивчення курсу „Особливості перекладу юридичних документів” передбачає практичне оволодіння навичками та вміннями перекладу юридичних документів різних видів та вивчення особливостей перекладу юридичної документації для успішного рішення фахових задач.

Основною метою курсу "Переклад юридичних документів" є:

• забезпечення фонових знань, необхідних перекладачеві для роботи у галузі юриспруденції;

• засвоєння відповідної термінології;

- розвиток власне перекладацьких навичок та умінь.

При вивченні курсу „Переклад юридичних документів” повинні реалізовуватись наступні цілі:

Практична: формувати у студента загальні та професійно-орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції у юридичній сфері (лінгвістичну, соціолінгвістичну і прагматичну) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі.

Освітня ціль: формувати у студентів компетенцію професійного перекладача, що включає усі необхідні передумови: знання (фонові, теми, контексту), матеріал (мовний, зокрема термінологічний), перекладацькі дії, доведені до рівня автоматизму.

Пізнавальна ціль: залучати студентів до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей.

Розвиваюча ціль: допомагати студентам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх освітньої мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати впевненість студентів як користувачів мови, а також їх позитивне ставлення до вивчення мови.

Соціальна: сприяти становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкування і робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється.

Соціокультурна: допомагати досягненню широкого розуміння різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розумінні професійних та академічних ситуацій.

Основні задачі курсу:

- формування фонових знань;

- оволодіння термінологічними еквівалентами з конкретної тематики;

- розвиток здатності виконувати перекладацькі дії на рівні

автоматизмів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- термінологію, яка використовується у юридичній галузі;

- лексичні, граматичні та стилістичні особливості текстів юридичної галузі;

- володіти знаннями стосовно основних галузей юриспруденції в межах змісту курсу.

В результаті навчання студенти повинні вміти:

- перекладати юридичні документи різних видів;

- оформлювати юридичні документи, які перекладаються;

- знаходити відповідні еквіваленти юридичних термінів при роботі з юридичною документацією;

- уміти вести бесіду з носіями мови на юридичні теми;

- читати і розуміти літературу з юриспруденції.

Методичні вказівки побудовані на автентичному матеріалі і охоплює основні галузі правознавства, забезпечуючи засвоєння фонових знань, знайомство з найбільш вживаною юридичною термінологією та формування навичок та вмінь перекладу юридичної літератури.

Посібник складається з восьми занять (Lesson), в процесі яких розглядається чотири теми (Unit). Структура занять стереотипна. Конкретний вигляд комплексу вправ для навчання спеціальних видів перекладу може варіюватися та доповнюватися в залежності від конкретної ситуації.

В структуру методичних вказівок також входять: додатки та список використаної та додаткової літератури.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА .................................................................................................

ВСТУП ........................................................................................................

UNIT 1. CONTRACTS

LESSON 1 ............................................................................................

LESSON 2 ..................................................................................................

UNIT 2. BUSINESS TRANSACTIONS

LESSON 1 ........................................................................................................

LESSON 2 ........................................................................................................

UNIT 3. REAL PROPERTY LAW

LESSON 1 ........................................................................................................

LESSON 2 .......................................................................................................

UNIT 4. FAMILY LAW

LESSON 1 .......................................................................................................

LESSON 2 .......................................................................................................

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1. AUDIOTEXTS .........................................................................

ДОДАТОК 2.TEXTS FOR SUPPLEMENTERY READING .....................

ЛІТЕРАТУРА .................................................................................................

ВСТУП

Юридичний переклад стосується перекладу текстів з галузі права та текстів, які використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми які говорять різними мовами. Оскільки право є предметною галуззю, яка пов’язана з соціально-політичними та культурними особливостями країни, юридичний переклад - дуже важка справа. З метою адекватного донесення юридичної інформації, мова юридичного перекладу повинна бути особливо точною, зрозумілою та достовірною. Як правило, юридичний переклад робиться професійними перекладачами, які спеціалізуються на юридичному перекладі, бажано мають юридичну освіту або, зазвичай, значний опит перекладів текстів з юридичної тематики. Помилки при перекладі юридичної документації можуть привести, на приклад, до спричинення матеріального ущербу та пред’явлення судового позиву.

Юридичний переклад має кілька особливостей, на яких слід наголосити. По-перше, юридичні документи зазвичай мають чітко визначену форму, яка має бути збережена під час перекладу. Почасти саме сталість форми та стандартність багатьох частин тотожних документів дозволяє фахівцеві оперативно знаходити необхідну інформацію. По-друге, велика кількість сталих виразів (формулювань) у юридичних документах подекуди перетворює їх переклад на пошук і комбінацію їхніх відповідників іншою мовою (мовою перекладу).

Золоте правило перекладу можна сформулювати приблизно так: “Думай про свого читача!” Іншими словами, вдалим є лише той переклад, який є зрозумілим для його адресата. Саме це має стати одним з пріоритетів під час перевірки та редагування перекладу. Часом не буде зайвим навіть збільшити текст і обтяжити його додатковими поясненнями аби забезпечити адекватне його сприйняття і розуміння читачем.

ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ

В Україні не існує офіційних вимог щодо оформлення юридичного перекладу (за винятком практики оформлення нотаріального посвідчення).

Але, треба зазначити, що правильне оформлення перекладу полегшує читачеві (в більшості випадків не знайомому з мовою оригіналу) роботу з перекладеним документом. Саме тому слід було б перейняти деякі правила юридичного перекладу, розповсюджені за кордоном.

Правило 1. Переклад має бути дзеркальним відображенням оригіналу. Жодне слово чи надпис на документі не мають залишитися неперекладеними. Так, слід обов’язково перекладати надписи на печатках, штампах, штемпелях, бланках тощо. Зазвичай переклад печатки чи штампа оформлюють таким чином: (Печатка: надпис на печатці). Загалом будь-які примітки чи інший текст, який не міститься в оригіналі або оформлений в оригіналі особливим чином (надпис на печатці чи штампі, підпис від руки на друкованому тексті тощо) слід брати в дужки. Переклад відповідних частин документа слід розташовувати на тому ж місці, де вони розміщені в оригіналі (в центрі, посеред тексту, за текстом тощо).

Більше того, часто перекладачі проявляють навіть підвищену турботу про читача і перекладають навіть відомі їм зображення, які можуть бути незрозумілими читачеві (наприклад, [Герб Сполучених Штатів Америки]).

Правило 2. Перекладач має забезпечити орієнтацію читача в документі. Відомо, що український переклад, в силу відмінностей між мовами, зазвичай є більшим за обсягом за англійський оригінал. Така різниця в обсягах призводить до того, що розташування відповідних частин текстів на сторінці є неоднаковим, а звідси і можлива плутанина. Ось чому ознакою турботи про читача буде вказівка на те, якій сторінці оригіналу відповідає сторінка перекладу, що зазвичай робиться згори кожної сторінки (наприклад, [Переклад першої сторінки доручення]) та позначення кінця перекладу відповідної сторінки (наприклад, [Закінчення перекладу першої сторінки доручення]). Зазвичай переклад нової сторінки починають з нового аркуша.

У випадку, якщо якась частина оригіналу є незрозумілою, перекладач має зробити відповідну позначку у перекладі (наприклад, (Підпис нерозбірливий)).

Звичайно, не слід абсолютизувати ці правила. Переклад – це завжди творчий процес, який залежить від конкретних обставин справи. Так, якщо документ готується двома мовами і обидві версії будуть підписані та пропечатані, доцільно розмістити ці версії на одній сторінці (в два стовпці). При цьому текст слід розмістити таким чином, щоб початки тотожних абзаців обох версій були на одній лінії. Тексти печаток, штампів та підписи у цьому випадку не перекладають.