Розділ 2 композиція магістерської роботи

Магістерська робота умовно поділяється на такі структурні елементи:

1. Пояснювальна записка (див. дод. А);

2. Завдання на магістерську роботу (див. дод. Б.2);

3. Зміст (дод. В);

4. Реферат (дод. Г);

5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (дод. Ж)

6. Вступ

7. Розділи

8. Висновки

9. Список використаних джерел

10. Додатки

11. Файл із вкладеними поданням та рецензією

Подання та рецензія вкладаються у файл формату А 4, який вшивається перед титульним листом. Магістерську роботу подають у твердій обкладинці.

Розділ 3 вимоги до структурних елементів магістерської роботи

Пояснювальна записка

Пояснювальна записка є першою сторінкою магістерської роботи і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Пояснювальна записка містить дані, які подають у такій послідовності (див. дод. А):

а) відомості про назву міністерства, навчального закладу і кафедри;

б) повна назва документа;

в) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

г) гриф допущення до захисту;

д) рік написання магістерської роботи.

Завдання на магістерську роботу

Завдання на магістерську роботу (див. дод. Б.2) оформлюється, як правило, на бланку, виконаному на двох сторінках одного аркуша, розмішується після ЗМІСТУ.

ЗМІСТ

Зміст розташовують безпосередньо після завдання на магістерську роботу, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: завдання на роботу; реферат; перелік умовних позначень, одиниць, скорочених термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) магістерської роботи; висновки; список використаних джерел; додатки і номери сторінок на яких вони розміщені. Приклад змісту наведений у додатку В.

РЕФЕРАТ

Реферат призначений для ознайомлення зі змістом магістерської роботи. Він має бути стислим, інформативним і вмішувати відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї магістерської роботи.

Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на магістерську роботу, починаючи з нової сторінки і повинен містити:

• відомості про обсяг магістерської роботи, кількість частин магістерської роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати подану у магістерській роботі інформацію і, як правило, у такій послідовності:

• мета магістерської роботи;

• об'єкт магістерської роботи;

• предмет магістерської роботи;

• завдання та результати дослідження;

• інформаційна база дослідження.

Реферат слід виконувати обсягом не більш, як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті магістерської роботи, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми. Приклад складання реферату дивіться у додатку Г.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Усі прийняті у магістерській роботі малопоширені умовні позначення, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті магістерської роботи наводять їх розшифровку. Приклад оформлення переліку умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів наведений у додатку Ж.

ВСТУП

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її наукове та практичне значення, формується мета й завдання магістерської роботи, зазначається об’єкт, предмет та інформаційна база дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її сутність, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Формулюють мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для її досягнення. Не слід формувати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою магістерської роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в роботі.

Орієнтовний обсяг вступу: 2-3 стор.

РОЗДІЛ 1. У першому розділі розкриваються теоретичні питання досліджуваних проблем. При цьому варто звернути увагу на найновітніші теоретичні матеріали й розробки, аналіз практики, її сильні і слабкі сторони відносно до умов України і конкретного підприємства, фірми, організації. Огляд поглядів та підходів до проблеми повинен відобразити ступінь ознайомлення магістранта з результатами раніше проведених досліджень, його вміння систематизувати джерела інформації, критично їх розглядати, виділяти суттєве, виокремлювати головне в сучасному стані проблеми. Магістрант повинен висловити своє ставлення до визначених проблем.

Теоретичні положення передбачають використання методів аналізу економічних і соціально-психологічних явищ, особливо в системі адміністративного управління і оцінці діяльності підприємства, організації, які будуть використовуватися у другому розділі магістерської роботи. У цю частину необхідно включити аналіз огляду сучасної наукової літератури з питань, що розглядаються в даній роботі. Саме тому перший розділ має стати основою для подальших досліджень, теоретичних та практичних висновків і рекомендацій.

Оскільки робота магістра досліджує вузьку тему, то огляд наукових джерел потрібно робити тільки з питань обраної теми. У тексті магістерської роботи слід користуватись таким планом огляду літератури:

1) загальна характеристика галузі досліджень, значення останньої в науці і промисловості, актуальність завдань, які стоять перед даною галуззю;

2) класифікація основних напрямів досліджень у даній галузі; визначення напрямів, практично використовуваних, і таких, які перебувають у стадії розробки, відображення різних точок зору на розв’язання проблеми;

3) детальний виклад результатів досліджень за кожним розділом класифікації; критичний аналіз цих матеріалів з пропозиціями і зауваженнями;

4) у кінці кожного розділу – висновки, підсумки досліджень і перелік основних невирішених проблем;

5) на завершення огляду – формулювання основних напрямів досліджень, їх актуальність і кінцева мета; орієнтовний план магістерської роботи із зазначенням запропонованої методики теоретичних та експериментальних робіт.

Правильно написаний огляд літератури можна публікувати як самостійну наукову статтю.

У теоретичному розділі необхідно відобразити такі аспекти:

– загальну характеристику об'єкта дослідження;

– теоретичне обґрунтування і вибір методів дослідження відповідно до поставленої мети;

– методику кількісної та якісної оцінки факторів, що впливають на формування досліджуваних показників та їхню класифікацію.

Висновки з теоретичного розділу мають:

– відобразити специфіку обраного об'єкта дослідження;

– висвітлити ступінь новизни обраного теоретичного підходу до розв’язання конкретної наукового завдання в магістерській роботі.

В залежності від теми магістерської роботи основними питаннями цього розділу можуть бути:

• Ідентифікація ризику у соціальних та екологічних системах;

• Джерела потенційних небезпек зовнішнього і внутрішнього середовища організації (підприємства, установи);

• Принципи ергономіки робочого місця і робочого часу;

• Законодавчі та нормативні акти системи управління охороною праці;

• Характеристика суб’єктивних і об’єктивних чинників самоконтролю та їх відображення у спеціальному щоденнику;

• Методи та засоби збору, відновлення, поширення та зберігання інформації;

• Технології передачі інформації;

• Зміст робіт;

• Документування характеристик продуктів діяльності;

• Технологічна документація;

• Структура персоналу;

• Законодавчі та нормативні акти системи праці та соціального захисту;

• Технології відбору, підготовки та сертифікації персоналу;

• Основи кадрового менеджменту;

• Система управління кадрами;

• Оцінка трудової діяльності працівників;

• Прийоми і методи мотивації персоналу в практиці управління;

• Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища організації (підприємства, установи);

• Аспекти проектного аналізу;

• Організаційна діяльність;

• Організаційне проектування;

• Методи та засоби інформаційного моделювання управлінських процесів та систем;

• Технології управління організацією (підприємством, установою);

• Проведення інформаційно-аналітичної роботи в організації;

• Основні закономірності ефективної праці;

• Системний підхід до управління організацією (підприємством, установою);

• Процес прийняття управлінського рішення;

• Чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень та їх реалізацію;

• Перспективні плани роботи організації (підприємства, установи);

• Процедура складання і затвердження планів;

• Раціональність у сфері управлінської діяльності;

• Організаційні форми діяльності керівництва;

• Ситуаційне управління;

• Організаційно-комунікаційні аспекти управління;

• Види і напрями діяльності організації;

• Побудова адміністративної служби організації (підприємства, установи);

• Завдання і функції адміністративної служби;

• Форми і методи роботи з персоналом адміністративної і кадрової служб;

• Місія і цілі організації (підприємства, установи);

• Культура організації та корпоративна політика;

• Моделі організаційної культури;

• Правила і норми діяльності організації (підприємства. установи);

• Лояльність та ідентифікація з організацією;

• Організація етичних відносин в трудових колективах;

• Професійна етика;

• Комунікативні технології;

• Підготовка пабліситі, прес-релізів, презентацій, прес-конференцій;

• Основні процеси зв’язків з громадськістю;

• Методи зв’язків з громадськістю;

• Переговорний процес;

• Інструменти психологічної взаємодії;

• Психологічні і соціально-психологічні характеристики персоналу;

• Вирішення конфліктів в організації (підприємстві, установі);

• Організація роботи з документами;

• Документування і документообіг в організації;

• Принципи організації роботи з документами;

• Організація колективної роботи з документами;

• Положення про структурні підрозділи;

• Правила внутрішнього трудового розпорядку;

• Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядження;

• Укладання колективного договору;

• Державна реєстрація та державне регулювання діяльності організації (підприємства, установи);

• Оцінювання ефективності методів керівництва (підприємством, установою);

• Техніка моніторингу і критерії оцінки;

• Встановлення надійної системи звітності та контролю.

Магістрант має дати критичну оцінку висвітленого матеріалу про стан досліджуваного питання.

При цьому в рамках розділу необхідно виділити 3 підрозділи:

1. Сутність досліджуваного питання та огляд літературних джерел.

2. Законодавчо-нормативне регулювання досліджуваного питання (Законодавство України та нормативні документи підприємства).

3. Проблемні питання, виявлені в процесі дослідження.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 1: 20-35 сторінок.

РОЗДІЛ 2.

В ньому необхідно розкрити методичні та методологічні підходи і організацію управлінської, економічної, господарської діяльності на матеріалах конкретного підприємства (організації, установи).

До розділу рекомендується включити 3 підрозділи з максимальним насиченням фактичною інформацією. Всі дані повинні бути оброблені у вигляді таблиць, графіків, розрахунків. Рекомендується не обмежуватися порівнянням і аналізом показників, а застосовувати у дослідженнях методи кореляційно-регресійного аналізу, методи групувань та інші. Головна увага повинна зосереджуватися на виявленні позитивних та негативних тенденцій і факторів, які їх викликають.

В цьому розділі досліджуються механізми, за допомогою яких підприємство виконує свої управлінські функції. Напрямками дослідження можуть бути прогнозування, планування, адміністративне та економічне регулювання, діючі законодавчі та підзаконні акти, які регламентують управлінську та адміністративну діяльність підприємства.

На основі аналізу, особистих спостережень і узагальнень магістрант повинен виявити позитивні і негативні моменти, показати причини обмежень, труднощів і проблем, що виникли; встановити можливість покращення напрямків діяльності організації, удосконалення методів адміністративного управління.

Структура другого розділу багато в чому визначається конкретною тематикою роботи, але в будь-якому випадку всі її розділи повинні бути взаємозалежні і підпорядковані загальній меті всієї роботи.

На основі вивчення, обробки та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити вплив позитивних і негативних чинників, встановити причину недоліків, оцінити можливості підприємства щодо підвищення ефективності тих чи інших напрямків господарської діяльності.

У підрозділі 2.1. здійснюється:

характеристика базового підприємства (коротка історія створення і розвитку, форма власності, реквізити підприємства (поштові, банківські, статистичні), схема організаційної структури підприємства та її опис), основних видів його діяльності та галузевих особливостей (з визначенням виробничих площ та їх потужностей, характеристикою основних та допоміжних і обслуговуючих виробництв);

визначення його приналежності до корпорації або характеристика його структурних підрозділів;

порівняльна характеристика з результатами діяльності підприємств-конкурентів;

аналіз системи управління (в т.ч. внутрішньоструктурних зв’язків підприємства) і відповідності її Міжнародним стандартам системи якості ISO 9000;

визначення рівня корпоративного управління на підприємстві з виокремленням інформації щодо корпоративної етики, відділу зв’язків з громадськістю, прозорості фінансової системи, наявності соціальних пакетів для працівників, наявності веб-сайту, внутрішньої пошти (власного домену);

огляд основних партнерів підприємства, його клієнтоорієнтованість, наявність міжнародних зв’язків.

В підрозділі 2.2. необхідно використовуючи річну фінансову звітність підприємства проаналізувати основні економічні показники діяльності (дод. К.1) та визначити фінансовий стан підприємства, оцінити динаміку його розвитку. При вивченні фінансового стану підприємства бажано застосувати загальноприйняті методи аналізу.

Для проведення аналізу використовуються дані звітності за три роки, що передують року написання магістерської роботи (наприклад, якщо МР виконується у 2014 р., то аналізуються показники діяльності за 2011-13 рр.). Результати проведених досліджень ілюструються графіками, діаграмами та ін. За результатами аналізу необхідно зробити висновки, розкрити вплив галузевих особливостей на економічні та фінансові показники. Усі таблиці з розрахунками, які займають більше однієї сторінки, виносяться у додатки.

При вивченні фінансового стану підприємства можливе застосування коефіцієнтів, тобто оцінка фінансового стану проводиться шляхом обчислення відносних показників − фінансових коефіцієнтів (майнового стану, платоспроможності та фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності, рентабельності), розрахованих на підставі показників звітності та порівняння їх з нормативом. Розрахунки треба представити у вигляді таблиці (дод. К.2).

Для отримання повної інформації про фінансово-господарську діяльність та оцінки його середовища варто скористатись або методом складання профілю середовища, або використати матрицю Дж. Вільсона для відбору впливових чинників середовища підприємства, або провести SWOT-аналіз − процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами) і слабкими.

В підрозділі 2.3. слід зосередити увагу на системі управління відповідним процесом або структурним підрозділом відповідно до обраної теми магістерської роботи.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 2: 25-30 сторінок.

РОЗДІЛ 3.

У третьому розділі магістерської роботи даються конкретні економічно, соціально й екологічно обґрунтовані пропозиції щодо прийняття стратегічних або проектних рішень становлення, розвитку та діяльності досліджуваного об'єкта.

Поряд з цим розкривається розкривається зміст запропонованих заходів, спрямованих на удосконалення управління та ефективне вирішення досліджувані проблеми. Рекомендації та пропозиції повинні бути докладно обґрунтовані. Реальне практичне значення пропозицій та рекомендацій доцільно підтвердити здійсненням необхідних техніко-економічних розрахунків та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, що буде отриманий внаслідок впровадження комплексу запропонованих заходів у практику.

Одночасно в цьому розділі повинні бути розкриті організаційні аспекти впровадження проектних розробок (склад, зміст, послідовність необхідних організаційно-технічних заходів, регламент їх виконання, виконавці). Конкретний зміст організаційного розділу визначається темою магістерської роботи і поставленими в ньому конкретними організаційними задачами.

Третій розділ бажано поділити на дві логічні частини. У першій рекомендується викласти основні пропозиції та логіку їх появи. Друга частина може містити економічні розрахунки, що підтверджують подані вище пропозиції.

При цьому обов’язкове застосування у дослідженнях методів економіко-математичного моделювання і сучасних комп’ютерних технологій (з використанням розрахунків на ЕОМ), електронні таблиці, математичне програмування, інтернет-технології, системи управління базами даних та ін.

Особлива увага має бути скерована на самостійну оцінку ефективності управлінських рішень; виявлення їх наслідків, порівняння фактичних форм і методів корпоративного управління з передовим досвідом та досягненнями економічної науки.

У цьому розділі необхідно обґрунтувати соціально-економічну значущість і доцільність пропонованих заходів, їх вплив на найважливіші результати діяльності підприємства (організації, установ) і його/її підрозділів. Для цього розраховуються показники соціальної й економічної ефективності.

В основній частині магістерської роботи має чітко простежуватися зв'язок третього розділу з першою та другою частинами, тобто рекомендації та пропозиції повинні мати відповідне обґрунтування та випливати з результатів аналізу фактичного матеріалу.

Якщо пропонуються принципово нові інноваційні підходи та ідеї, то їх необхідно старанно обґрунтовувати, або підкріпити експериментальними даними чи практичною діяльністю.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 3: 15-20 сторінок.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1. Правові питання з охорони праці на підприємстві

4.2. Аналіз вимог з охорони праці на підприємстві

4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Згідно наказу МОНМС України № 969/922/216 від 21.10.2010 р. (п. 4.3, 4.6) та Розпорядження № 5-18 від 14.02.2011 р. пояснювальна записка магістерської роботи повинна мати розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Завдання по розділу видає консультант кафедри рудникової аерології та охорони праці (РАОП), в залежності від теми магістерської роботи магістранта та зібраних даних при проходженні переддипломної практики.

Пояснення по виконанню розділу наведено у «Методичних вказівках до виконання розділу дипломної роботи «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для спеціалістів та магістрів інженерно-економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання» та «Рекомендаціях по виконанню розділу дипломної роботи «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для спеціалістів та магістрів інженерно-економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання», автори Янова Л.О., Пищикова О.В., Несторенко О.В.

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 4: 10-15 сторінок.

ВИСНОВКИ

Це форма послідовного викладення основних результатів проведених досліджень. Ознайомлення з текстом висновків повинне сформувати у фахівця уявлення про кваліфікаційний рівень магістранта щодо завдань, які поставлено і вирішено у роботі.

У висновках необхідно сформувати результати і підвести підсумки виконаної роботи. При цьому слід уникати узагальнень у підсумках і висновку, необхідно їх конкретизувати відповідно до теми магістерської роботи і діяльності підприємства, а також вказати резерви підвищення ефективності. Рекомендовано формулювати висновки до кожного з підрозділів та до роботи в цілому. Вони повинні бути новими по відношенню до вхідних даних.

У висновках висвітлюється практичне значення отриманих результатів.

Орієнтовний обсяг: 2-3 сторінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині пояснювальної записки, наводять у кінці магістерської, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Наприклад: [17].

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»). Бібліографічні описи виконують мовою джерела інформації, допускається робити переклад бібліографічного опису і записувати його мовою пояснювальної записки.

ДОДАТКИ

У додатках розміщують матеріал, який:

• є необхідний для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини пояснювальної записки може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в тексті магістерської роботи через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки включаються:

• Статут підприємства;

• Основні відомості про підприємство;

• Інформація про органі управління підприємством;

• Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці;

• Опис бізнесу;

• Інформація про стан корпоративного управління;

• Звіт про корпоративне управління;

• Річна фінансова звітність підприємства за останні два-три роки;

• Аудиторський висновок (Звіт незалежного аудитора);

• Організаційна структура підприємства;

• Посадові інструкції;

• Міжрівневі інформаційні зв’язки керівників структурних одиниць;

• Додаткові ілюстрації і таблиці.

Вони оформлюються як продовження роботи, розташовуються за порядком їх появи в тексті магістерської роботи.