9.2. Види франчайзингу

Існує декілька різновидів франчайзингу, що класифікується за двома критеріям:

1) у якому виді франчайзер надає франчайзі товар для реалізації, тобто на якій стадії виробництва товар переходить у руки франчайзі;

2) яким чином будуються відносини франчайзера й франчайзі, а точніше, які пільги надаються покупцеві франшизи.

За першим критерієм виділяють товарний, виробничий і діловий. франчайзинг, що історично змінювали один одного як домінуюча форма.

Товарний франчайзинг полягає в купівлі прав на продаж товарів з торговельною маркою головної компанії. Франчайзі закуповує у франчайзера товар і реалізує в роздріб. Такий підхід, що склався на початку століття стосовно до продажу автомобілів й автомобільних покришок, давав гарантію виробникам, що їхній товар потрапить до споживачів у тому вигляді, у якому він був виготовлений. Ім'я й торговельна марка компанії отримували широку популярність і ставали гарантією якості.

Виробничий франчайзинг припускає продаж франчайзі; права на виробництво й збут товару з використанням сировини й матеріалів, куплених у материнської компанії, як це робиться, наприклад, в індустрії безалкогольних напоїв.

Діловий франчайзинг має на увазі продаж права на організацію малої фірми, що отримує ім’я материнської компанії і обере той самий профіль діяльності. Продаж франшизи на вид діяльності найбільш популярний сьогодні, тому що дозволяє разом з товаром продавати певний набір послуг. Прикладом ділового франчайзингу може служити організація мережі підприємств громадського харчування, таких, як «Кентуккі Фред Чікен», «Баскін-Роббінс», «МакДональдс»

Що стосується другого критерію розподілу - взаємин франчайзера й франчайзі, то тут розрізняють класичну модель, і такі її модифікації, як регіональний франчайзинг, субфранчайзинг і франчайзинг, що розвивається.

Класична модель полягає в наступному: франчайзі прямо укладає із франчайзером договір на постачання його товарів або надання послуг в обмін на зобов'язання виплатити первісний внесок, а потім вносити певні суми, обчислювальні у відсотках від обсягу продажів (роялті). При цьому всі франчайзі рівні між собою, мають однакові права.

Модифікації, що виникли в останні роки й покликані надати франчайзерам додаткові можливості для швидкого розвитку справи з найменшими витратами, відрізняються від класичної моделі, по-перше терміном дії франшизи, а по-друге, наявністю посередників між материнською компанією й збутовою мережею.

У системі регіонального франчайзингу проміжною ланкою стає головний франчайзі, що, виступає в ролі офіційного представника франчайзера в регіоні. Ця схема найчастіше знаходить застосування в тому випадку, коли франчайзер вирішує освоїти новий регіональний ринок, але не має у своєму розпорядженні ні фінансових, ні кадрових ресурсів для стрімкого наступу.

Головний франчайзі одержує право не тільки підбирати нових франчайзі у своєму регіоні, але й забезпечувати первісне навчання кадрів, а також надавати інші послуги, які колись брав на себе франчайзер. Контракт між головним франчайзі й франчайзером, що укладається на певний строк установлює величину роялті, що залежить від частки головного франчайзера в доходах франчайзі, залучених їм у систему.

Регіональна схема використається зокрема, для, організації роботи на вітчизняному ринку незалежних консультантів. косметичних фірм «Ейвон», «Мері Кей»,«Оріфлейн».

У субфранчайзингу проміжною ланкою служить субфранчайзер, що, подібно головному франчайзі, освоює регіональний ринок, залучає франчайзі, організує навчання кадрів. Різниця тільки в тім, що франчайзі працюють прямо із субфранчайзером на довгостроковій основі, майже не вступаючи в контакти з материнською компанією. Саме субфранчайзеру вони платять роялті й рекламні внески частина яких, перераховується материнській компанії, а залишок іде в доход посередника й на утримання системи, При такій постановці справи ycпіх головним чином залежить від субфранчайзера, а тому він повинен бути вкрай вимогливий у підборі партнерів.

У франчайзингу, що розвивається, роль посередника виконує особа або група інвесторів, яким материнська фірма надала виключні права на освоєння регіону. Посередник може, самостійно тримати франшизи або залучати франчайзі, аби тільки виконувалося обумовлене франшизою зобов'язання відкрити певну, кількість торговельних або сервісних точок на даній території в певний строк.