Щ о краще для юридичної особи?
1 Залишити все як є Сплачувати всі податки та здавати всю звітність |
|
3 Перейти на 10% - При цьому компенсувати неможливість виписувати податкові накладні зниженням відпускної ціни |
2 Перейти на 10% При продажу товарів (робіт, послуг) виключно неплатниками ПДВ |
4 Перейти на 6% Залишитися повноцінним платником ПДВ |
Специфіка діяльності підприємців – юросіб по варіантах відрізняється.
Для 2 варіанту, якщо він роздрібний торговець і/або реалізує свої товари/послуги неплатникам ПДВ (фізособам, таким же платникам 10 % податку і ін.), то неможливість виписати податкову накладну не стане перешкодою. Для 3 варіанту, якщо ж суб'єкт працює у виробництві, оптовій торгівлі, робить послуги платникам ПДВ, то з ним можуть відмовитися працювати через неможливість віднести сплачений ПДВ у податковий кредит. У такому випадку будемо розраховувати 10%-ий податок, при якому суб'єкт знижує вартість своїх товарів/ робіт/послуг на суму проблемного ПДВ.
Побудуємо модель із двома змінними: Впдв (частка витрат ПДВ у загальному обсязі реалізації; Кр (кількість робітників, у яких середній доход дорівнює еквіваленту 200$. (див. табл.1):
Таблиця 1 – Модель господарських результатів для різних варіантів |
||||
Впдв=50%. Кр=10 |
1- Звич. |
2 –10% |
3 – 10% |
4 –6% |
Виручка |
80000 |
80000 |
80000 |
80000 |
Витрати із ПДВ |
-40000 |
-40000 |
-48000* |
-40000 |
Чистий ПДВ** |
-6667 |
0 |
0 |
-6667 |
Зарплата*** |
-12000 |
-12000 |
-12000 |
-12000 |
Відрахування від зарплати (37.5%) |
-4500 |
о |
0 |
0 |
Прибуток до оподатковування |
16833 |
28000 |
20000 |
21333 |
Податок ****
|
-5050 |
-8000 |
-8000 |
-4800 |
Чистий прибуток |
11780 |
20000 |
12000 |
16533 |
*При зниженні ціни продукції на суму ПДВ (1/6) ми припускаємо, що в підприємця є можливість збільшити обсяги продажу до 30 тис. грн. на місяць. Але при цьому його витрати із ПДВ не змінюються, тому ми підвищуємо їх до рівня Впдв, розрахованого для продажу за ринковою ціною, тобто із ПДВ.
**ПДВ, отриманий з виручки (1/6), мінус ПДВ, сплачений з витратами (1/6).
***Еквівалент $200 плюс прибутковий і т.п. помножений на Кр.
****В 1 варіанті це податок на прибуток (30%), в інші - 10% або 6% від виручки.
Будемо міняти змінні Впдв і Кр, щоб побачити, як міняється прибуток при незмінних інших умовах. Результати наведені в табл. 2-5, які відповідають обраній системі (ставці) оподатковування.
Доход дорівнює еквіваленту $200.
Ці змінні ми будемо варіювати від 30% до 70% і від 3 чоловік до 27 (хоча межа й 50, але, як ми побачимо далі, перехід за 27 невигідний). Обсяг реалізації (тобто базу для розрахунку єдиного податку) візьмемо по максимуму - 80 тис. грн. на місяць (порядку 3 тис. грн. виручки в день).
Отже, із оглядом на умовність, будемо оптимізувати прибуток (податки) на такій моделі (див. табл. 1).
Таблиця 2
Прибуток при звичайній системі оподаткування в залежності від кількості робітників і частки витрат з ПДВ |
|||||
1 – Звич. |
30% |
40% |
50% |
60% |
70% |
3 чіл |
27970 |
23303 |
18636 |
13970 |
9303 |
5 чіл |
25660 |
20993 |
16326 |
11660 |
6993 |
10 чіл |
28407 |
15218 |
10551 |
5885 |
1218 |
15 чіл |
14110 |
9443 |
4776 |
110 |
- |
20 чіл. |
8335 |
3668 |
-1427 |
- |
- |
27 чіл. |
250 |
-6310 |
- |
- |
- |
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Прибуток при ЄПпо ставці “10%-“ у залежності від кількості робітників і частки витрат з ПДВ |
|||||
2 -10% |
30% |
40% |
50% |
60% |
70% |
3 чіл. |
44400 |
36400 |
28400 |
20400 |
12400 |
5 чіл. |
42000 |
34000 |
26000 |
18000 |
10000 |
10 чіл. |
36000 |
28000 |
20000 |
12000 |
4000 |
15 чіл. |
30000 |
22000 |
14000 |
6000 |
-2000 |
20 чіл. |
24000 |
16000 |
8000 |
0 |
|
27 чіл. |
15600 |
7600 |
-400 |
|
|
Прибуток при ЄП по ставці “10%-“ у залежності від кількості робітників і частки витрат з ПДВ |
||||||||||
3 - 10% - |
30% |
40% |
50% |
60% |
70% |
|||||
3 чол |
39600 |
30000 |
20400 |
10800 |
1200 |
|||||
5 чол |
37200 |
27600 |
18000 |
8400 |
-1300 |
|||||
10 чол |
31200 |
21600 |
12000 |
2400 |
- |
|||||
15 чол |
25200 |
15600 |
6000 |
-3600 |
- |
|||||
20 чол |
19200 |
9600 |
0 |
- |
- |
|||||
27 чол |
10800 |
1200 |
- |
- |
- |
|||||
Прибуток при ЄП по ставці "б%" залежно від кількості працюючих і частки витрат із ПДВ |
||||||||||
4 - 6% |
30% |
40% |
50% |
60% |
70% |
|||||
3 чол. |
38267 |
31600 |
24933 |
18267 |
11600 |
|||||
5 чол. |
35867 |
29200 |
22533 |
15867 |
9200 |
|||||
10 чол. |
29867 |
23200 * |
16533 |
9867 |
3200 |
|||||
15 чол. |
23867 |
17200 |
10533 |
3867 |
-2800 |
|||||
20 чол. |
17867 |
11200 |
4533 |
-2133 |
- |
|||||
27 чол. |
5867 |
2800 |
-3867 |
- |
- |
|||||
Висновки: Що ж краще?
1. Якщо параметри вашої діяльності "вписуються" у встановлені Указом про спрощену систему межі, і розрахунок по бартеру не є життєво важливим, то при будь-якому сполученні змінних вигідніше перейти на сплату єдиного податку.
2. При гідній "білій" оплаті праці тримати штат більш ніж з 25 працюючих стає неефективним (все з'їдає зарплата, навіть без нарахувань, а підняти планку оборотності не дозволяє ліміт виручки). Оптимально - до 15 чоловік. При цьому треба пам'ятати, що Наказ включає в розрахунок і тих, хто працює по договорах і по сумісництву, а також працівників представництв, філій, відділень і інших підрозділів.
3. Але чим більше на фірмі працівників, тим вигідніше перехід на єдиний податок. Пояснимо на прикладі. Виробничий цикл фірми А вимагає персонал з 5 чоловік, а фірми Б - з 16. При 50% витрат із ПДВ фірма А (5 чол.), переходячи на 6%-ний єдиний податок, збільшує чистий прибуток майже в 1,4 рази, а фірма Б (15 чіл.) - в 2,2 рази.
4. Для тих, хто продає свої товари/роботи/послуги платникам ПДВ і чиї витрати із ПДВ не перевищують 34% від виручки (по даній моделі - незалежно від кількості зайнятих), найбільш вигідний варіант "10%". В основному в цю групу потраплять фірми з розряду "інтелектуалів" або "умілі ручки".
5. Для тих, хто реалізує свою продукцію платникам ПДВ, але має висока питому вагу витрат із ПДВ (приміром, оптова торгівля), найбільш вигідний варіант - 6%-ний єдиний податок. На другому місці по величині кінцевого прибутку при Впдв (частка витрат із ПДВ у загальній реалізації) > 53% (для нашої моделі), як не дивно, - звичайна система оподатковування, і тільки на 3-м місці - "10%-".
6. Малим підприємствам, клієнти яких не є платниками ПДВ, вигідніше всього перейти на 10%-ний єдиний податок (табл.5). У цю групу попадають у першу чергу підприємства роздрібної торгівлі і сервісу.
Треба відзначити, що пріоритетність вибору не залежить від обсягів реалізації. Фірма може мати щомісячну виручку 20 тис. грн., але наведені висновки залишаються справедливими й для неї. У завершення потрібно відзначити, що наведена тут модель - чисто теоретична. Вона не торкається неписаних реалій підприємницького середовища.
Обмеження у застосуванні єдиного податку
Таблиця 3 - Обмеження для суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб
За Законом № 2063 |
За Наказом № 746 |
Примітка |
|
По чисельності працюючих |
|||
Середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 чоловік |
Середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 чоловік |
На думку Деркомпідприємництва, середньооблікову чисельність варто розраховувати із застосуванням показника середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості за методикою, наведеною в Інструкції N171 |
|
По обсягудоходу (виручки) |
|||
Обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро
|
Розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн. |
У цьому питанні ДПУ і Деркомпідприємництва одностайні: варто керуватися критерієм Указу № 746 |
|
Для фінансово-кредитних і небанківських фінансових установ |
|||
Обмеження стосуються довірчих товариств, страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансово-кредитних і небанківських фінансових установ |
Обмеження поширюються на довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи |
При цьому ДПУ керується Державним класифікатором України ДК 009-96, затвердженим наказом Державного комітету з питань стандартизації, метрології й сертифікації від 22.10.96 р. № 441 |
|
По видах діяльності |
|||
Обмеження поширюються на діяльність у сфері ігорного бізнесу, обміну іноземної валюти, а також на виробництво й імпорт підакцизних товарів |
Обмеження поширюються на спільну діяльність, п. 7.7 Закону про прибуток |
Дане обмеження не поширюється безпосередньо на учасників спільної діяльності, статутна діяльність яких (крім спільної діяльності) відповідає вимогам ст. 1 Указу № 746 |
|
По частці в статутному фонді |
|||
Обмеження поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності (СПД), у статутному фонді яких частка внесків, що належать юридичним особам — засновникам й учасникам цих суб'єктів, які не є СМП, перевищує 25 відсотків |
Обмеження стосуються СПД, у статутному фонді яких частки внесків, що належать юридичним особам — учасникам і засновникам даних суб'єктів, що не є СМП, перевищують 25 відсотків |
ДПУ підтримує більше тверду норму Закону № 2063, що передбачає обмеження не індивідуальної, а сумарної частки". На засновників (учасників) - юридичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, а також на представників державної (місцевої) влади встановлених Законом № 2063 обмеження не поширюються |
|
По кількості застосування |
|||
|
Рішення про перехід на спрощену систему оподатковування, обліку й звітності може бути прийнято не більше одного разу протягом календарного року |
|
|
По стану платіжної дисципліни |
|||
|
Перейти на спрощену систему оподаткування можна тільки за умови сплати всіх установлених податків й обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період |
Критерієм є відсутність податкового боргу (недоїмки) у значенні п. 1.3 Закону № 2181 |
|
По способу розрахунків |
|||
|
Особи, що перейшли на спрощену систему оподатковування зі сплатою єдиного податку, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім наявного й безготівкового розрахунків коштами |
Юридичній особі — платникові єдиного податку заборонено здійснювати бартерні (товарообмінні) операції |
|
Таблиця 4 - Обмеження у застосуванні приватним підприємцем єдиного та фіксованого податків
За Наказом N 746 |
По Декрету [22] |
Примітка |
По видах діяльності |
||
Торгівля пально-мастильними матеріалами (нафтою і нафтопродуктами) |
|
Перелік пально-мастильних матеріалів утримується в групі 27 Закону України від 05.04.2001 р. № 2371-111 «Про Митний тариф України» |
Торгівля лікеро-горілчаними виробами |
Торгівля лікеро-горілчаними виробами |
Заборонено торгівлю горілкою, лікерами, кремами, наливками, пуншем, настойками, аперитивами, десертними напоями, бальзамами, коктейлями, «Бренді-колою». «Ром-колою», «Джином-тоніком». ПП мають право на торгівлю винами, шампанським, коньяками і пивом" |
Торгівля тютюновими виробами |
Торгівля тютюновими виробами |
Заборонено торгівлю сигаретами, цигарками, сигарами, різними видами тютюну і його замінників. Для платників фіксованого податку існують додаткові обмеження із продажу окремих товарів на ринку, установлені пунктами 41 і 47 Правил" |
Діяльність у сфері ігорного бізнесу |
- |
Облаштованість казино або інших ігорних місць (будинків), ігрових автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) і розиграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі" |
Обмін іноземної валюти в обмінних пунктах, що діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками |
|
|
Виробництво і імпорт підакцизних товарів |
|
Заборона не поширюється на торгівлю підакцизними товарами платниками єдиного податку |
По кількості найманих робітників |
||
Не більше 10 найманих робітників у будь-який момент календарного року |
Не більше 5 найманих робітників у будь-який момент календарного року |
Установлений ліміт не залежить від змін (збільшення, зменшення) у чисельності найманих робітників протягом року |
По обсягу виручки (валового доходу) від реалізації |
||
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не може перевищувати 500 тис. грн. за календарний рік
|
Валовий доход від здійснення підприємницької діяльності за останні 1 2 календарних місяців, які передують місяцю придбання патенту, не може перевищувати семи тисяч не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (119000 грн.) |
У цьому випадку істотних розходжень між показниками «валовий доход» і «виручка від реалізації» немає. Деркомпідприємництва вважає, що виручку від реалізації в платника єдиного податку варто враховувати за минулий календарний рік. У комісіонера платника єдиного податку виручкою є сума комісійної винагороди. У випадку переходу на єдиний податок не з початку року враховується виручка від реалізації з 1 січня поточного календарного року |
За станом платіжної дисципліни |
||
Відсутність податкової заборгованості |
|
Ураховується тільки заборгованість, пов'язана з підприємницькою діяльністю |
По місцю здійснення господарської діяльності |
||
|
Продаж товарів і надання супутньому такому продажу послуг на ринках зі сплатою ринкового збору |
Приватний підприємець має право працювати на ринку, сплачувати ринковий збір і не бути платником фіксованого податку. У цей час в Україні одночасно діють два нормативних акти - Декрет № 562 і Наказ N 761, які по різному регулюють порядок стягнення ринкового збору |