8.1. Державна реєстрація суб’єктів малого бізнесу

Створення суб’єктів малого бізнесу здійснюється згідно з рішенням власника майна чи уповноваженого ним органу або підприємства-засновника. Фізична особа –підприємець починає підприємницьку діяльність за власним бажанням. Якщо власників або упов­новажених ними органів два й більше, таким рішенням стає установчий договір і протокол установчих зборів. При цьому найхарактернішими є такі шляхи: а)об’єднання майна юридичних або фізичних осіб для створення підприємницької діяльності; б) розділення діючих підприємств з метою усунення їх монопольного становища й формування конкурентного середовища на ринку;

в) виділення зі складу діючих підприємств, організацій одного або кількох структурних підрозділів або ж на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням власника чи уповноваженого ним органу.

Обов'язковою умовою організації суб’єкту підприємницької діяльності є розробка його статуту [40]. В ньому визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяль­ності, органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови його реорганізації та припинення діяльності. До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливістю діяльності малого підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак та ін.

Мале підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. З 1 липня 2004 року почав діяти Закон “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” [32], який встановлює новий, більш прогресивний порядок держреєстрації. Діючі суб’єкти підприємницької діяльності на протязі 2004-2005 рр. повинні провести обмін старих реєстраційних свідоцтв на нові свідоцтва єдиного зразку. В результаті буде сформований Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до закону легалізацію суб’єктів підприємницької діяльності будуть проводити в місцевих органах державної влади спеціально призначені для цього – державні реєстратори. Реєстрація проводиться в органах державної виконавчої влади за місцем діяльності або проживання. Для цього подаються такі документи: рішення власника майна або уповноваженого ним органу, статут, письмове підтвердження про юридичну адресу підприємства, документ, що посвідчує оплату коштів за державну реєстрацію. Підприємці-фізичні особи, які здійснюють свою діяльність без права юридичної особи, подають тільки заяву. У разі відсутності у малого підприємства на момент реєстрації приміщення реєстрація здійснюється за домашньою адресою або адресою одного з його засновників. Характеристика проведення держреєстрації приватних підприємців (ПП) по-новому [66] наведена у таблиці 8.1.

Названі вище документи є засновницькими. Які ще відомості про підприємство можуть запросити реєстратри? Однозначної відповіді в діючому законодавстві на це питання немає [11]. Очевидно, він має провести економічну експертизу майбутнього малого підприємства, одержати експертні оцінки його санітарного і протипожежного стану, можливі також інші запити, пов'язані зі станом і розвитком даного регіону. Водночас не може бути відмовлено в реєстрації малого підприємства з причин його недоцільності; ніхто не вправі диктувати, чим йому слід займатися. Також не правомочні інші причини, не пов'язані безпосередньо з регіональними проблемами.

Таблиця 8.1- Характеристика проведення державної реєстрації приватних підприємців

Показники	Зміст	Примітки
Місце проведення державної реєстрації.	Виконком міської ради міста обласного призначення, районної держадміністрації за місцем проживання.	Місцем проживання вважається житловий дім, квартира, інше приміщення, придатне для проживання (гуртожиток, готель та ін.) у відповідному населеному пункті, в якому він мешкає постійно, переважно або тимчасово, яке знаходиться за певною адресою, по якій з ним здійснюється зв’язок.
Особа, яка уповноважена проводити держреєстрацію.	Державний реєстратор.	Державний реєстратор має відповідне посвідчення та власну печатку.
Строк проведення держреєстрації	Два робочих дні з дати надходження документів.	Ще один робочий день надається держреєстратору для реалізації принципу “одного вікна”. Повідомлення про проведення держреєстрації надсилається органам статистики, ДНС, Пенсійного фонду України, фондів соцстраху.
Підстава для відмовлення в проведенні держреєстрації.	Невідповідність відомостей, які указані в реєстраційній картці, відомостям, які указані в документах наданих для проведення держреєстрації; Наявність обмежень на заняття підприємницькою діяльністю; Наявність у ЄДР запису про те, що замовник вже є ПП.	Це вичерпний перелік. Одержання відмови не забороняє ПП повторно надати документи на проведення держреєстрації після ліквідації причин, які були підставою для відмови в проведенні реєстрації.
Дата держреєстрації	Дата внесення в ЄДР запису про проведення державної реєстрації ПП.
Документ, що свідчить про факт держреєстрації.	Свідоцтво про держреєстрацію.	Видається (надсилається замовним листом) замовнику не пізніш наступного робочого дня з дати реєстрації.
Підстави для проведення держреєстрації змін у відомостях про ПП.	Зміна імені ПП або зміна місця проживання.
Перелік документів, які необхідні щоб внести в ЄДР запису про рішення ПП про припинення їм підприємницької діяльності.	Паспорт; Нотаріально засвідчена заява про припинення підприємницької діяльності ; Заповнена реєстраційна картка на проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності; Документ, який підтверджує оплату за публікацію в спеціальному виданні масової інформації повідомлення про прийняте рішення.	Розмір оплати за публікацію повідомлення складає три не оподатковуємих мінімальних доходів громадян (51 грн) Не визначене спеціалізоване видання масової інформації Про внесення запису повідомляють органи статистики, ДНС, ПФУ, фонди соц. страхування.
Строк проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності ПП за його рішенням.	Два робочих дні з дати надходження всіх документів.	В копії свідоцтва про держреєстрацію, яка надсилається заявителю, робиться відповідна відмітка.

За державну реєстрацію вноситься плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому місцева Рада народних депутатів або державна адміністрація може встановлювати пільгову плату за державну реєстрацію. Одержані кошти зараховуються до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування за місцем реєстрації підприємства.

Після реєстрації малого підприємства необхідно підготувати й направити в банк заяву про відкриття розрахункового рахунку. Банк зобов'язаний відкрити рахунок і в триденний термін повідомити про це податкову інспекцію. Також надсилається заява в органи внутрішніх справ про виготовлення печатки. При цьому ескізи печатки мають бути підготовлені.

У випадку створення підприємства засновником, наступним, дуже важливим етапом є укладання договору між засновником і малим підприємством. У цьому договорі, як мінімум, мають бути відображені два моменти:

а) мале підприємство бере на себе зобов'язання щодо виконання раніше взятих підприємством-засновником зобов'язань;

б) підприємство-засновник зобов'язується забезпечити виконання таких робіт матеріально-технічними ресурсами.

Крім того, в договорі можуть бути відображені інші питання взаємовідносин підприємства-засновника й малого підприємства.

Бажано також заздалегідь опрацювати питання, пов'язані з можливістю укладання договорів (ще краще підготувати їх проекти) з сторонніми підприємствами й організаціями про матеріально-технічне забезпечення малого підприємства та збут його продукції.

Розробляється пакет документів внутрішнього користування майбутнього малого підприємства (положення про оплату праці, штатний розклад, порядок розподілу прибутку тощо), як і на будь-якому іншому підприємстві.

Головним досягненням нового законодавства є те, що держреєстрація підприємців буде проводитись за принципом “одного вікна” [32]. Цей принцип запозичений у провідних європейських держав. Відтепер після здійснення державної реєстрації і одержання свідоцтва підприємцю нема необхідності “оббивати пороги” для реєстрації в відповідних державних органах (рис. 8.1).

		Орган державної податкової служби
		Орган пенсійного фонду України
Д ержавний реєстратор		Орган Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності
		Орган фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття
		Орган статистики

Рис.8.1. Повідомлення про прийняття на облік за принципом “одного вікна”

Починаючи з 1 липня обов’язком держреєстратора буде надання контролюючим органам повідомлення про проведення державної реєстрації приватного підприємця для:

прийняття його на облік;

зняття з обліку;

внесення до ЄДР запису про рішення підприємця про припинення їм підприємницької діяльності

припинення підприємницької діяльності по рішенню підприємця;

припинення підприємницької діяльності в випадку його смерті, об’явлення вмерлим або визнання безвісті відсутнім;

припинення підприємницької діяльності по рішенню суду, яке не пов’язане з банкрутством;

повідомлення про рішення суду про відміну держреєстрації припинення підприємницької діяльності та відновлення держреєстрації.

Ліквідація МП починається з прийняття рішення про припинення діяльності суб'єкта господарської діяльності. Підприємець - фізособа одноосібно ухвалює таке рішення (якщо діяльність не припинено за рішенням суду), яке годиться для подання до органу державної реєстрації тільки після того, як нотаріус засвідчить підпис заявника[32].

Державний реєстратор повинен внести запис про дату прийняття рішення фізичної особи-підприємця про припинення своєї діяльності до Єдиного державного реєстру.

Для цього заявник повинен подати нотаріально завірену заяву про закриття бізнесу і документ на підтвердження оплати за публікацію оголошення (а не саме оголошення) про припинення підприємницької діяльності в спеціалізованому виданні. Папери можна подати особисто або надіслати реєстраторові рекомендованим листом з описом укладення.

Того самого дня реєстратор зобов'язаний прийняти надані документи за описом (якщо поштою - опис додається). Копія опису в день надходження документів видається заявникові або відсилається йому, якщо документи надійшли поштою.

Дата надходження документів вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Якщо підстав для не розгляду заяви немає, реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня внести до Єдиного державного реєстру запис про припинення підприємницької діяльності і передати цю інформацію органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, інших соціальних фондів.

Не пізніше ніж через 10 днів після прийняття рішення про припинення діяльності треба звернутися до податкової інспекції за місцем реєстрації. Для зняття з обліку платник податків зобов'язаний подати відповідну заяву (форма 8 - ОПП) та оригінал довідки (форма 4 - ОПП, такі видаються при взятті на облік), а також копію рішення про припинення діяльності.

Перед тим як зняти платника податків з обліку, податківці мають право провести перевірку підприємства. Згідно з інструкцією про облік платників податків, органові податкової служби дається місяць від дня отримання форми 8 - ОПП на прийняття рішення про проведення позапланової податкової перевірки підприємця. Перевірка, згідно з вимогами чинного законодавства, має тривати не більше ніж місяць.

На практиці податківці рідко дотримуються належних термінів. Зазвичай підприємцю доводиться обійти не один десяток кабінетів, перш ніж він зможе довести, що не має заборгованості. Крім того, йому, найімовірніше, доведеться відвідати податкову міліцію і виконати цілу низку формальностей, не передбачених жодним нормативним актом.

Крім податкової треба проробити таку саму процедуру і в Пенсійному фонді, а також у трьох фондах соціального страхування, якщо в підприємця були наймані працівники. Якщо заборгованості немає, зняття з обліку в соцфондах не завдасть особливого клопоту, тим більше якщо ліквідується підприємець, який працював за спрощеною системою оподаткування.

Коли названі вище органи видадуть довідки про зняття з об­ліку (але не раніше ніж за два місяці від дати публікації пові­домлення про припинення діяльності суб'єкта господарюван­ня), підприємець особисто або поштою надсилає держреєстраторові такі документи:

- реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

- оригінал свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

- довідку з податкової про зняття з обліку платника податків;

- довідки з Пенсійного фонду і відповідних фондів соціального страхування про зняття з обліку платника страхових внесків.

Якщо документи в порядку, держреєстратор протягом двох робочих днів має провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

У результаті заявнику видається копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця зі спеціальною позначкою про держреєстрацію припинення діяльності суб'єкта господарювання. Держреєстратор про це повідомляє всі держоргани.

При організації економічної діяльності необхідно чітко з'ясувати, якими пільгами користуються малі підприємства.