7.3. Обґрунтування конкурентних стратегій суб’єктів малого бізнесу

В сучасних умовах господарювання особливо актуальним постає питання обґрунтування конкурентних стратегій для малих підприємств. Підприємство з невеликою часткою ринку може досягти успіху шляхом розробки чітко сконцентрованої стратегії.

Розглянемо можливість використання загальних стратегій конкуренції, розроблених М.Портером, малими підприємствами з метою укріплення становища в конкурентній боротьбі [59]. М.Портер виділяє три види загальних стратегій, які мають універсальне застосування: 1)найменші сукупні витрати; 2) диференціація 3)фокусування. Для малих підприємств найбільш прийнятна стратегія фокусування. Важливість моделі М.Портера для розробки конкурентної стратегії малих підприємств полягає в тому, що він вказав на можливість підприємства ефективно працювати у разі зосередження своїх зусиль на певній ринковій ніші. Нішова спеціалізація дозволяє малим підприємствам практично не відчувати на собі впливу загальноекономічних тенденцій. Існує кілька різновидів стратегії фокусування, кожний з яких має свої особливості і можливості розвитку. Мале підприємство, використовуючи цю стратегію, може зосередити свою увагу на певному регіональному ринку, на поставці продукції великим підприємствам або на пропозиції унікального товару.

При першому варіанті мале підприємство функціонує в тих сферах, де розмір підприємства не має вирішального значення. Успіх підприємства залежить від уміння реалізувати конкурентні переваги. І великий хлібозавод і мініпекарня можуть бути однаково прибутковими. Досягнути конкурентних переваг мале підприємство, яке займається звичайним бізнесом, може за рахунок кращого пристосування до задоволення місцевих вподобань на товари. Знання регіональних смаків, уміння швидко реагувати на їх зміни, забезпечення індивідуального підходу до клієнтів є джерелами життєздатності суб’єктів малого бізнесу. Крім того, малий розмір виробництв і наближеність до споживачів дають можливість малим підприємствам знизити витрати на рекламу, управління, маркетинг і доставку продукції. Це дозволяє їм мати перевагу за витратами порівняно з великими підприємствами аналогічного профілю.

При другому варіанті стратегії фокусування малі підприємства орієнтуються у своїй діяльності на великі фірми, виступаючи їх постачальниками. Підприємства, що використовують таку стратегію, намагаються зайняти монопольне становище на вузькому сегменті ринку проміжної продукції. Малі підприємства виграють у результаті співробітництва, оскільки мають відомий ринок, що виключає значні коливання цін і попиту на продукцію. Це створює для них можливості спеціалізації, рівномірного завантаження виробничих потужностей. В останні роки малі підприємства успішно конкурують з малими підрозділами великих підприємств і витісняють останні з ринку. Одна з причин цьому – мотивація їх діяльності. У вузькоспеціалізованих цехах великих підприємств робітники, які виготовляють певну деталь або вироб, не знають, як результати їх діяльності впливають на виробництво готової продукції. Для малих підприємств такі самі вироби є кінцевим продуктом і всі результати їх господарської діяльності залежать від їх виготовлення. У зв’язку з цим вони намагаються забезпечити високу якість виробів.

Підприємства малого бізнесу і зокрема структури виробництва харчової продукції, працюють у певній ринковій ніші, асортимент їх виробів невеликий.

Для ефективної роботи підприємець повинен знайти унікальний товар та постійних замовників для нього. Знайти унікальний товар чи послугу допомагає систематичний аналіз нових напрямів ситуації на ринку і в галузі. Підприємство, яке першим займе спеціалізовану нішу, може на довгий час отримати міцні позиції, задовольняючи специфічні потреби споживачів. В цій ситуації, за рахунок унікальності пропозиції, воно буде мати ряд переваг. По-перше, вона може забезпечити підприємству високу прибутковість. Пояснюється це тим, що в основі є пропозиція товарів і послуг високої якості, попит на які менш еластичний. Споживач готовий платити за них більш високу ціну. По-друге, наявність продукту, який задовольняє особливі запити споживачів, стримуючи проникнення в ринкову нішу потенційних конкурентів. При формуванні ринкової ніші малі підприємства можуть зіткнутися з певними проблемами:

• нескладна продукція може виготовлятися багатопрофільними підприємствами

• вподобання окремих споживачів не створюють постійного стійкого попиту, особливо на продукцію харчової та легкої промисловості

Ризик таких підприємств пов’язаний із змінами на ринку. Ринок із спеціалізованого може перетворитися на масовий, а у малого підприємства може бути недостатньо коштів для того, щоб організувати виробництво у масштабі, який відповідає зростаючим потребам. З іншого боку, всередині ринкової ніші можуть виділитися певні цільові групи і конкуренти зуміють якнайкраще задовольнити їх потреби.

РОЗДІЛ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ