6.5. Корпоративна форма організації підприємництва

Основний недолік партнерства, як і індивідуальної форми організації бізнесу – необмежена (повна)майнова відповідальність підприємців у випадку невдалої реалізації комерційної ідеї. Цього недоліку позбавлена корпоративна форма бізнесу.

Типовий представник корпоративної ОПФ – акціонерне товариство (АТ).

Акціонерним називається товариство, що має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства.

Характерна риса АТ – відділення власності від управління нею. В АТ існує 2 групи осіб – акціонери (власники), що не управляють власністю і менеджери, що не володіють нею. Існує теоретична і практична можливість того, що менеджери стануть уживати владу на шкоду акціонерам. Цьому сприяє та обставина, що наслідки невдалих економічних дій менеджерів лягають на їхні плечі не цілком і істотна їхня частина приходиться на акціонерів, тобто менеджери поділяють ризик своєї діяльності з акціонерами.

Менеджери одержують широке коло повноважень, виступаючи як орган управління юридичної особи - АТ, у той же час їхня матеріальна відповідальність обмежена, відповідно до трудового законодавства, як правило, частиною заробітної плати.

Система управлінських органів АТ покликана забезпечити дотримання інтересів акціонерів при прийнятті основних (стратегічних) рішень менеджерами, вона має громіздку структуру (див. рис. 6.3).

Вищим органом управління АТ є загальні збори.

Усією поточною діяльністю АТ управляє колегіальний виконавчий орган – правління. Голова правління в праві без доручення здійснювати дії від імені АТ. Голова і члени правління не обов'язково акціонери. Вони перебувають з АТ у трудових відносинах (тобто це – наймані менеджери).

Спостережна рада, представляючи інтереси акціонерів у перерві між зборами, контролює і регулює діяльність правління АТ.

Ревізійна комісія контролює фінансово – господарську діяльність правління АТ.

Спостережна рада і ревізійна комісія обираються з числа акціонерів.

Кожний з органів управління АТ має визначену компетенцію, тобто право вирішувати конкретні питання в управлінні АТ. Компетенція органів управління в загальному виді визначена в законодавчих актах, конкретизується і закріплюється в установчих та внутрішньо корпоративних документах АТ.

Право акціонерів на участь в управлінні АТ реалізується, для більшості з них, через участь в роботі загальних зборів.

Повноваження загальних зборів поділяються, відповідно до Закону про господарські товариства на 2 групи:

Виняткові – не делегуються іншим органом управління АТ, і такі, котрі можуть бути передані і на практиці передаються, спостережній раді і правлінню (рис.6.4).