Розділ 2. Інноваційний процес та інноваційна функція підприємця
2.1. Інноваційний процес
Постійний пошук і реалізація нововведень в області товарів чи послуг, що дають змогу створити новий ринок, задовольнити нові потреби споживачів складають основу специфічної – інноваційної функції підприємця.
Процес створення і комерційного використання техніко-технологічних та організаційно-управлінських нововведень отримав назву інноваційного процесу. Цей процес починається з отримання нових знань з хімії, фізики, біології і інших наукових дисциплін і закінчується пропозицією нових товарів та послуг на ринку.
Інноваційний процес є важливою складовою частиною процесу розширеного відтворення кінцевого продукту (див. рис. 1.1 – стадія „Розробка нових продуктів”). В свою чергу, його можна розбити на п’ять фаз (див. рис. 2.1).
В кожній фазі отримання й матеріалізації наукового знання виникає певний результат у вигляді науково-технічної продукції, здібний задовольнити конкретні потреби підприємця.
Головна мета першої, попередньої фази інноваційного процесу – отримати нові знання про закономірності розвитку природи та суспільства. В цій фазі виявляються можливості та умови використання наукових ідей в інтересах матеріального виробництва. У зв’язку з цим, наприклад виконують дослідження, пов’язані з вивченням властивостей різних видів сировини мінерального, рослинного та тваринницького походження, а також з вивченням різноманітних способів впливу на сировину, отримання сировини та матеріалів з заздалегідь заданими властивостями.
На фазі прикладних досліджень виявляють нові потреби народного господарства і населення; визначають напрямки удосконалення продукції, що випускається, розробки нових видів продукції і застосування нетрадиційних видів сировини, нових матеріалів; аналізують рівень технології, визначають шляхи її удосконалення і створення нових технологій; вивчають можливості більш раціонального використання виробничих ресурсів; виявляють напрямки удосконалення конструкції устаткування; проводять дослідження і розробки в області удосконалення організації виробництва, праці і управління, а також дослідження, зв'язані з поліпшенням умов праці, безпеки життєдіяльності, екології.
Результати досліджень оформляють у вигляді звітів, що містять рекомендації з виготовлення нової продукції, з створення нової техніки, розробки і використання нової технології, удосконалення організації виробництва і управління.
На третій фазі, у ході проектування визначають характер продукції, її конструкцію (рецептуру), масу і зовнішній вигляд, фізико-хімічні, біохімічні, техніко-економічні, ергономічні, екологічні й інші властивості.
Нова чи модернізуєма продукція повинна мати, у порівнянні з виробляємою, більш прогресивні характеристики як з позиції її використання, так і виготовлення. Нова продукція машинобудування повинна характеризуватися більш високими експлуатаційними показниками – потужністю, точністю, надійністю, економічністю. Нові харчові продукти повинні мати підвищену харчову цінність, збільшені терміни збереження і т.д.
Нова продукція повинна бути більш технологічною у виготовленні, витрати на її виробництво, у розрахунку на одиницю споживчих властивостей, повинні бути нижче, а використання сировини і матеріалів краще, ніж у продукції, що змінюється.
Рис. 2.1. Структура інноваційного процесу
Подальше продовження робіт із проектування зв'язано з визначенням методів, технічних засобів і системи взаємозалежних прийомів виготовлення продукції, вибором методів організації виробництва, тобто з розробкою технології виготовлення продукції.
У цій фазі визначають склад і зміст технологічних операцій по перетворенню вихідної сировини і матеріалів у готовий продукт, роблять підбор і розміщення устаткування, розробляють технологічні режими і методи контролю якості, визначають кваліфікацію працівників, установлюють норми споживання матеріальних і трудових ресурсів.
Нова технологія повинна:
- забезпечувати виготовлення продукції високої якості в необхідних обсягах;
- створювати умови для найбільш раціонального використання робочої сили, техніки, сировини, матеріалів і інших засобів виробництва і досягнення на цій основі високої продуктивності праці і зниження собівартості продукції;
- забезпечувати здорові і безпечні умови праці.
Результати проектування оформляють у виді технічної документації – креслень, рецептур, технологічних регламентів, технологічних карт, норм, інструкцій, а також у виді дослідних зразків (партій) продукції.
Завершальна фаза інноваційного процесу зв'язана з матеріальною й організаційною підготовкою виробництва нової продукції і підготовкою до використання нової техніки, технології виробництва і управління.
У цій фазі виконують будівельно-монтажні роботи, проводять перепланування виробничих приміщень; купують чи виготовляють відсутнє устаткування, прилади, засоби механізації й автоматизації, сировину, матеріали, тару; проводять налагодження нового і переналагодження діючого устаткування; здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів для роботи на новому устаткуванні, з використанням нової технології, для випуску нової продукції; проводять освоєння і доведення нової продукції і технології до умов серійного і масового виробництва; здійснюють зміни організаційної структури апарата управління, розробляють необхідну організаційно-розпорядницьку документацію, вносять зміни в систему інформаційного і технічного забезпечення процесів управління виробництвом.
Фундаментальні дослідження не спрямовані безпосередньо на розробку нових товарів або послуг, але в багатьох випадках їх результати можуть послужити відправною точкою, інакше кажучи, первинною ідеєю для розробки нової продукції, нової технології або нових методів і форм організації та управління виробництвом.
Критичним моментом в цьому процесі еволюції продукту є перетин наукових знань та нових потреб суспільства, з цього, власно, розпочинається фаза прикладних досліджень, яка не завжди призводить до народження комерційної ідеї.
Подібна ідея, якщо вона буде знайдена може мати різний ступінь новизни. Як можна побачити на рис.2.2 більшість нововведень що попадають на ринок відносяться до розряду „рядових”, тобто не відрізняються якою-то особливою новизною споживацьких властивостей або оригінальністю технологічних рішень.
Придумати нове технологічне рішення або створити принципово новий, революційний продукт дуже складно, тому подібні інновації з’являються на ринку дуже рідко в порівнянні з рядовими нововведеннями.
Рис. 2.2 Типи нововведень [90].
Так, наприклад, 2003 рік на ринку соків, нектарів та напоїв України пройшов під девізом „Змінюйся або залиш” [79]. Сокові компанії розширяли переліки брендів (з’явилась спеціалізована торгова марка для дитячих соків „Сандорік” та ін.) та смакову гаму (з’явилося багато соків з м’якоттю), експериментували з опакуванням (з’явилися соки в опакуванні 0,5 л та 1,5 або навіть – 2 л і т.п.).
Слід підкреслити , що рядові нововведення проходить лише через останню фазу інноваційного процесу. Так впровадження опакування для соків у вигляді призми з металізованого паперу (ТМ „Сандора Фрукти світу”) було пов’язано з придбанням та монтажем нової лінії розливу.
В той самий час революційні винаходи, зазвичай, проходять всі фази інноваційного процесу, перш ніж бути реалізованими в кінцевий продукт. Випуску хлібу, кондитерських виробів та інших продуктів харчування з харчовими волокнами передував комплекс наукових досліджень та проектно-конструкторських розробок, виконаних в ОНАХТ, які дали змогу опрацювати рецептури та технології виробництва нових видів продукції лікувально-профілактичного спрямування.