
- •Isвn 966-574-843-2 (частина і)
- •Тема № 1 філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві. Історія філософії
- •Філософія як різновид світогляду
- •Світогляд і його основні різновиди
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 2 філософія стародавнього сходу: індія, китай
- •Основні етапи розвитку філософії в Стародавній Індії
- •Неортодоксальні філософські системи
- •Ортодоксальні філософські системи
- •Основні етапи розвитку и головні напрями китайської філософії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 3 філософія стародавніх греції та риму
- •Головні періоди розвитку античної філософії. Досократівський період
- •Класичний сократівський період
- •1 Категорія, за Арістотелем, — це найвищий рівень віддзеркалення та узагальнення навколишньої дійсності, без якого неможливе саме буття.
- •Елліністичний період
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема №4
- •Етапи історичного розвитку середньовічної філософії та їх основні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 5 філософія відродження та реформації
- •Головні напрями філософії епохи Відродження та її характерні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 6 філософія нового часу та доби просвітництва
- •Головні напрями філософії Нового часу та їх основні риси
- •Доба Просвітництва та її домінуючі риси
- •1 «Індекс заборонених книг» — перелік творів (видавався Ватиканом у 1559—1966 рр.), які заборонялося читати віруючим під загрозою відлучення їх від церкви.
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 7 німецька класична філософія. Марксизм
- •Головні напрями німецької класичної філософії та її основні досягнення
- •Марксизм
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 8 фрейдизм і неофреидизм
- •Фрейдизм
- •Неофрейдизм
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 9
- •Становлення української філософії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 10 сучасна світова філософія
- •Головні напрями сучасної світової філософії та їх основні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Виг. Гов "Видавництво "Аспект-Птіграф". М. Ніжин, тел./факс: (04631) 3-і 1-08. 3-18-1
- •Пропонує підручники та навчальні посібники
Тема № 7 німецька класична філософія. Марксизм
Німецька класична філософія кінця XVIII— першої половини XIX ст. — період формування нового стилю філософського мислення, яке грунтувалося на методі «розумного» теоретичного вирішення філософських проблем |
Головні напрями |
Об’єктивний ідеалізм
|
Суб’єктивний ідеалізм
|
Матеріалізм
|
-
Представники
Імануїл Кант (1724— 1804 рр.)
|
Ґеорг Геґель (1770— 1831 рр.)
|
Фрідріх Шеллінґ (1775— 1854 рр.)
|
Йоганн Фіхте (1762— 1814 рр.)
|
Людвиґ Фейєрбах (1804— 1872 рр.)
|
Основні риси |
-
Головну увагу зосереджено на дослідженні су
тності людського існування
Особливу увагу приділено проблемі розвитку як саморозвитку
Значно збагачено логіко-теоретичний апарат філософії
Розглянуто історію як цілісний процес
Відкрито багато видатних філософів, які стали
фундаторами сучасної світової філософії
ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ
|
|
Антиномія |
(від грец. «проти» і «закон») — поєднання суперечливих тверджень про предмет, кожне з яких визнається логічно доведеним у цій системі |
Антропологізм |
філософська концепція, згідно 3 якою поняття людини є основною світоглядною категорією та завдяки якій розробляється система уявлень про буття, природу, суспільство, культуру, істину, добро, доброчинність, обов'язок і свободу |
Апостеріорі |
(від лат. а posteriori — «з наступного») — означає знання, добуте з досвіду, тобто знання, що є результатом досвіду |
Апріорі |
(від лат. а priori — «з попереднього») — знання, що передує досвіду, незалежне від нього, із самого початку присутнє у свідомості |
Відчуження |
філософсько-соціологічна категорія, що відбиває суспільний процес, у межах якого проходить перетворення результатів і продуктів діяльності людей у незалежну від них силу, яка стає над людьми й пригнічує їх |
Діалектика |
визнана в сучасній філософії теорія розвитку об'єктивної дійсності та заснований на ній філософський метод. Діалектика як теорія віддзеркалює розвиток матерії, духу, свідомості, пізнання й інших аспектів дійсності |
Зняття |
одна з центральних категорій філософії Ґ. Гегеля, яка означає одночасне знищення та збереження чогось. Ця категорія слугує поясненню зв'язків між певними рівнями розвитку |
Ірраціоналізм |
філософський напрям, який на основі критичного переосмислення раціонального способу пізнання протиставляє йому та обстоює домінуюче значення інтуїції, віри тощо |
Категоричний імператив
|
основне поняття етики І. Канта для позначення морального наказу (припису), який є безумовним для виконання всіма людьми |
Ноумен |
філософське поняття, яке в давньогрецькій та середньовічній ідеалістичній філософії означає те, що осягається розумом, на противагу даному в чуттях (феномену). У філософії І. Канта це поняття віддзеркалює недосяжну для людського досвіду об'єктивну реальність, синонімом якого є поняття «річ у собі» |
Практика |
філософська категорія, що використовується для позначення матеріальної, чуттєво-предметної цілепокладальної діяльності людини, що має своїм змістом освоєння природних, соціальних об'єктів. У матеріалістичній філософії практика є основою, рушійною силою розвитку людського суспільства та пізнання |
Річ у собі |
філософський термін, що означає внутрішню сутність предмета, яка ніколи не буде пізнана розумом; це те, що існує саме по собі незалежно від людської практики та пізнання |
Річ для нас |
філософський термін, що означає внутрішню сутність предмета, яка розкривається людині в її практичній та пізнавальній діяльності |
Трансцендентальний
|
поняття філософії І. Канта, яке означає — той, що зумовлює можливість пізнання |
Трансцендентний |
поняття філософії І. Канта, яке означає — той, що лежить за межами свідомості та пізнання |
Феномен |
філософське поняття, яке означає явище, що осягається за допомогою чуттєвого досвіду, але не дає істинного знання про дійсність, бо є лише суб'єктивним образом об'єктивного світу |