- •Isвn 966-574-843-2 (частина і)
- •Тема № 1 філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві. Історія філософії
- •Філософія як різновид світогляду
- •Світогляд і його основні різновиди
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 2 філософія стародавнього сходу: індія, китай
- •Основні етапи розвитку філософії в Стародавній Індії
- •Неортодоксальні філософські системи
- •Ортодоксальні філософські системи
- •Основні етапи розвитку и головні напрями китайської філософії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 3 філософія стародавніх греції та риму
- •Головні періоди розвитку античної філософії. Досократівський період
- •Класичний сократівський період
- •1 Категорія, за Арістотелем, — це найвищий рівень віддзеркалення та узагальнення навколишньої дійсності, без якого неможливе саме буття.
- •Елліністичний період
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема №4
- •Етапи історичного розвитку середньовічної філософії та їх основні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 5 філософія відродження та реформації
- •Головні напрями філософії епохи Відродження та її характерні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 6 філософія нового часу та доби просвітництва
- •Головні напрями філософії Нового часу та їх основні риси
- •Доба Просвітництва та її домінуючі риси
- •1 «Індекс заборонених книг» — перелік творів (видавався Ватиканом у 1559—1966 рр.), які заборонялося читати віруючим під загрозою відлучення їх від церкви.
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 7 німецька класична філософія. Марксизм
- •Головні напрями німецької класичної філософії та її основні досягнення
- •Марксизм
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 8 фрейдизм і неофреидизм
- •Фрейдизм
- •Неофрейдизм
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 9
- •Становлення української філософії
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема № 10 сучасна світова філософія
- •Головні напрями сучасної світової філософії та їх основні риси
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Виг. Гов "Видавництво "Аспект-Птіграф". М. Ніжин, тел./факс: (04631) 3-і 1-08. 3-18-1
- •Пропонує підручники та навчальні посібники
Питання для самоперевірки
1. Назвіть загальні риси й особливості філософії епохи Відродження.
2. Дайте коротку характеристику понять «антропоцентризм» та «гуманізм».
3. Що таке секуляризація?
4. Розкрийте поняття «Ренесанс».
5. Які особливості філософського мислення Миколи Кузанського ви можете назвати?
6. Назвіть особливості утопічно-соціалістичних учень епохи Відродження.
7. Хто з представників філософії Відродження обстоював ідею соціальної рівності?
8. Охарактеризуйте філософські погляди Миколи Коперніка та Джо-рдано Бруно.
Список рекомендованої літератури
1. Антология мировой философии: В 4-т. — М., 1969.
2. Горфункель А. X. Философия зпохи Возрождения. — М., 1980.
3. Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV—XVII ст. — К., 1994.
4. Данте Алигьери.. Божественная комедия. — М., — 7968.
5. Данте Алигьери. Мальїе произведения. — М., 1968.
6. Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. — М., 1989.
7. Монтень М. Опьітьі: В 3 кн. — М., 1992.
8. НарскийИ. С. Западноевропейская философия XVII века. —М., 1974.
9. Николай Кузанский. Сочинения в двух томах. — М., 1979.
10. Петрарка Ф. Избранное. — М., 1974.
11. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. — СПб., 1994—1997.
Тема № 6 філософія нового часу та доби просвітництва
Філософія Нового часу віддзеркалює утвердження буржуазного способу виробництва, наукову революцію й встановлення експериментального природознавства у XVII—XVIII ст. |
Головні напрями |
Початковий етап філософії Нового часу
|
Сенсуалістична філософія Нового часу
|
Раціоналістична філософія Нового часу
|
Представники |
Френсіс Бекон (1561—1626 рр.)
|
Джон Локк (1632—1704 рр.) |
Бенедикт Спіноза (1632—1677 рр.)
|
Рене Декарт (1596—1650 рр.)
|
Джон Берклі (1684—1753 рр.)
|
Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц (1646—1716 рр.)
|
Томас Гоббс (1588—1688 рр.)
|
Девід Юм (1711—1776 рр.)
|
Христіан Вольф (1679—1754 рр.)
|
Основні риси |
Природоцентризм
|
Раціоналізм
|
Емпіризм
|
Етичний раціоналізм
|
Критика схоластики й вільнодумство
|
Механістичне світорозуміння
|
ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ
|
|
Агностицизм |
(від грец. «непізнаванний») — філософський напрям у теорії пізнання, який заперечує можливість пізнання сугносгі речей, закономірностей розвитку дійсності й пізнання істини |
Гносеологія |
(від грец. «знання», «вчення») — філософська дисципліна, що вивчає пізнання, його роль у людській діяльності, рушійні сили та суперечливість пізнання, критерії та головні визначальні риси істини |
Дедукція |
(від лат. deductio — «виведення») — рух думки від загального до окремого; одна з форм умовиводу |
Емпіризм |
(від грец. «досвід») — напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізму вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, а в формах мислення вбачає лише суто суб'єктивний засіб систематизації уявлень |
Етичний раціоналізм |
система поглядів філософії Нового часу, яка ґрунтується на визнанні впливу розуму на етику та поведінку людей |
Індукція |
(від лат. inductio — «наведення») — рух думки від окремого до загального; одна з форм умовиводу |
Інтуїція |
(від лат intuitis — «погляд, вид») — спосіб отримання істинного знання без логіки попереднього доведення |
Метафізика |
(від грец. «після фізики») — філософська категорія, що використовується в двох значеннях: по-перше, як філософська система, предметом якої є принципи й сутність буття; по-друге, як протилежний матеріалізму метод у філософській системі Гегеля |
Монада |
(від грец. «одиниця, одиничне») — філософське поняття, яке віддзеркалює найпростішу неподільну єдність — субстанціональну одиницю буття |
Пізнання |
найвища форма відображення об'єктивної дійсності, процес збагачення людини новим знанням |
Раціоналізм |
(від лат. rationalis — «розумний», ratio — «розум») — у широкому сенсі — філософський напрям, який визнає розум основою пізнання та поведінки людей (на противагу ірраціоналізму, який заперечує можливості розуму); у вузькому сенсі — напрям у теорії пізнання, який на противагу сенсуалізму та емпіризму вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання розум (теоретичне мислення) |
Сенсуалізм |
(від лат. sensyalis — «чуттєвий», від зепзш — «відчуття, почуття») — напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань про світ |
Субстанція |
(лат. substantio — «сутність») — філософська категорія для позначення: 1) першопричини, яка не має зовнішньої причини існування; 2) об'єктивної реальності, яка аналізується з боку її внутрішньої єдності |