Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія присухін.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.8 Mб
Скачать

Питання для самоперевірки

1. Назвіть головні етапи розвитку філософії Середньовіччя.

2. Охарактеризуйте особливості філософії Середньовіччя.

3. Охарактеризуйте поняття «теоцентризм».

4. Що таке патристика й схоластика?

5. Назвіть найвідоміших представників патристики.

6. Назвіть найвідоміших представників схоластики.

7. У чому сутність суперечки між номіналістами та реалістами?

8. Сформулюйте принципи філософії Авґустина Блаженного.

9. Що означає поняття «теодіцея»?

10. Розкрийте сутність філософії Фоми Аквінського.

11. Назвіть вихідні принципи середньовічного містицизму.

Список рекомендованої літератури

1. Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, єпископа Гип-понского. — М., 1991.

2. Антология мировой философии: В 4 т. — М., 1969. — Т. 1.— Ч. 2; Т. 2.

3. Бл. Августин. Знхиридион, или о вере, надежде и любви. — К., 1996.

4. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. — М., 1993.

5. Бозций. «Утешение Философией» и другие трактатьі. — М., 1990.

6. Григорий Нисский. Об устроении человека. — СПб., 1995.

7. Дионисий Ареопагит. О божественних именах. О мистическом бо-гословии. — СПб., 1995.

8. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. — СПб., 1997.

9. Кентерберийский Ансельм. Сочинения. — М., 1995.

10. Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. — М., 1979.

11. О началах: Сочинения Оригена учителя Александрийского. — Но-восибирск, 1993.

12. Ранние отцьі церкви. — Брюссель, 1988.

13. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней: В 4-х ч. — СПб., 1994. — Ч. 2.

14. Тертуллиан. Избранньїе сочинения. — М., 1994.

15. Фома Аквинский. Сумма против язьічников: В 2-х кн. — Долгопруд-ньій, 2000.— Кн. 1.

Тема № 5 філософія відродження та реформації

Філософія епохи Відродження — віддзеркалення соціального та ідейного руху Відродження (Ренесансу), започаткованого в Італії в XIV ст., що в XVI ст. стає загальноєвропейським явищем

Головні напрями


Гуманіс­тичний

Неоплато­нічний

Натурфіло­софський

Реформа­ційний

Політич­ний

Утопічно-соціаліс­тичний

Головні представники

Данте Аліг'єрі (1265— 1321 рр.)

Микола Кузанський (1401— 1461 рр.)

Микола Копернік (1473— 1543 рр.)

Мартин Лютер (1483— 1546 рр.)

Нікколо Макіавеллі (1469— 1527 рр.)

Томас Мор (1478— 1535 рр.)

Франческо Петрарка (1304— 1374 рр.)

Піко делла Мірандола (1463— 1495 рр.)

Джордано Бруно (1548— 1600 рр.)

Томас Мюнцер (1490— 1525 рр.)

Томмазо Кампанелла (1568— 1639 рр.)

Лоренцо Валла (1407— 1457 рр.)

Парацельс (1493— 1541 рр.)

Галілео Галілей (1564— 1642 рр.)

Жан Кальвін (1509— 1564 рр.)

Еразм Роттер-дамський (1469— 1536 рр.)

Характерні риси

Антропоцентризм

Гуманізм

Опозиційність до церкви

Пантеїзм

Нова натурфілософія

Інтерес до держави

Індивідуалізм

Ідея соціальної рівності

ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ

Антропоцентризм

(від грец. «людина» і лат. centrun — «центр») — фі­лософський принцип, згідно з яким людина є центром і метою Всесвіту

Гілозоїзм

(від грец. «речовина, матерія» і «життя») — філо­софське вчення, згідно з яким уся матерія є одухот­вореною й має здатність відчувати

Гуманізм

(від лат. humanizm— «людський, людяний») — суку­пність ідей і поглядів епохи Відродження, що утвер­джують повагу до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей

Оптимізм і песимізм

(від лат. optimus — «найкращий», резвітиз — «найгірший») — поняття, що характеризують про­тилежні типи уявлень людей про світ і майбутнє. Епоха Відродження стала епохою оптимізму, віри в людину та її майбутнє

Пантеїзм

(від лат. рап — «усе» theose — «бог») — філософсь­ке вчення (світогляд), згідно з яким Бог і світ пере­бувають у нерозривній єдності

і Політика

(від грец. «державна діяльність») — у філософсько­му контексті — сфера діяльності, пов'язана з розпо­ділом і реалізацією влади всередині держави і між державами

Реформація

(від лат. reformatio — «перетворення», «виправлен­ня»)— соціально-політичний рух в Європі XVI ст. проти феодалізму та католицької церкви, у вузькому розумінні — здійснення релігійних перетворень у дусі протестантизму

Свобода

можливість діяти згідно з власними ідеалами, інте­ресами та метою, узгоджуючи свої дії та вчинки з об'єктивною необхідністю