Трихінела ( Trichinella spiralis).

Морфологія: статевозріла особина має поперечно посмуговану кутикулу. Довжина самки 3 – 4 мм, самця 1,4 – 1,6 мм. Передня половина тіла самки звужена. У ротовій порожнині тіла розміщений стилет. Самки живородящі.

Локалізація в тілі хазяїна: статевозрілі особина 0- тонка кишка, личинки – скелетна мускулатура.

Життєвий цикл: трихінельоз – природне – осередкове захворювання з широким колом хазяїнів (людина, свиня, пацюк, м’ясоїдні ссавці). Особливості життєвого циклу в тому, що одна й та сама особина послідовно стає остаточним і проміжним хазяїном. Потрапляючи в тонку кишку з їжею, личинка кілька разів линяє і впродовж трьох діб досягає статевої зрілості. Після запліднення самка за допомогою стилету проникає у слизову оболонку кишки і починає народжувати личинок безпосередньо в лімфатичні судини. Личинки з течією крові і лімфи розносяться по організму і осідають в поперечносмугасті й мускулатурі. Переважні місця локалізації – жувальні, дельтоподібні, міжреберні, литкові м’язи і діафрагма. Інкапсуляція личинок починається безпосередньо на 17 – 21 добу, личинки згодом покриваються капсулою. Через 2 роки капсули звапнуються. Людина є біологічним тупиком у розвитку трихінели. Свині і інші хазяї паразита заражаються , з’ївши трихінельрозне м'ясо.

Інвазійна стадія: личинки. Людина заражається з’ївши м'ясо диких тварин, свинину.

Патогенна дія: Період кишкової інвазії проходить без виражених ознак. В період міграції личинок характерна висока температура, болі в м’язах, набряки обличчя, шиї, кінцівок. Можливі запалення легень, головного мозку. Період кальцифікації характеризується зникненням симптомів захворювання. Звапнілі личинки зберігаються в м’язах впродовж всього життя хазяїна.

Діагностика: лярвоскопія ( виявлення личинок) в біоптаті м’язів хворого, серологічні реакції, епідеміологічний анамнез ( вживання в їжу свинини або м’яса диких тварин) поєднання лихоманки, болі в м’язах, висипки.

Профілактика: не вживати свинину, що не пройшла санітарно – ветеринарного контролю. Термічна обробка зараженого м’яса не ефективна, тому що личинки зберігаються життєздатність завдяки щільним звапненням капсули.

Лікування: мебендазол – протиглистяні препарати.

Тип членистоногі (artropoda). Ряд кліщі. Акариформні кліщі.

Коростяний свербун (SARCOPTES SCABIEI),

захворювання – скабієс.

М орфологія:

Тіло широкоовальне, спинний бік опуклий, самка довжиною 0,3 мм, самець – 0,2 мм. У середній частині знаходяться численні трикутні лусочки і кілька пар шпичкоподібних щетинок. Ніжки короткі. Закінчуються присосками або волосками. Очі відсутні. Ротовий апарат гризучого типу. Дихання здійснюється усією поверхнею тіла.

Життєвий цикл: Зараження відбувається при контакті з хворим, через постільну білизну, предмети побуту. Локалізація: епідерміс, уражаються переважно ділянки тіла з ніжною, тонкою шкірою: між пальцеві складки, пахові западини, живіт, промежина. Потрапивши на шкіру, самки пробуравлюють ходи довжиною 2 – 3 мм на добу, в яких відкладають 20 – 30 яєць впродовж життя. Розвиток непрямий (яйце, личинка, дві стадії німфи) відбувається протягом 9 – 14 днів. Живляться клітинами епідермісу. Тривалість життя до 2-х місяців. Виживають за межами тіла до 2-х неділь.

Основним симптомом хвороби є сильний свербіж, що посилюється ввечері і вночі, коли діяльність кліща активізується. У хворих зі зниженим імунітетом розвивається «норвезька короста», пов’язана з підєднанням бактеріальної інфекції. Ходи, пробуравлені кліщем, подібні на шкірі до прямих або дугоподібних світлих смужок, що закінчуються папулою або пухирцем, де знаходиться кліщ.

Діагностика: проводять мікроскопію зіскрібків із шкіри в краплі гліцерину, взятих на кінцях коростяного ходу. При лікуванні використовують анти паразитарні засоби - мазь бензилбензоат, яку змивають після 24 год після намащування.

ЗАЛОЗНИК ВУГРОВИЙ (DEMODEX FOLLICULORUN), захворювання – демодекс.

Морфологія: Червоподібної форми, самка довжиною приблизно 0,4 мм, самець – 0,3 мм. Спинний щиток покриває передню частину спинки, що має поперечну посмугованість. Ноги короткі, лапки з двома кігтиками.

Життєвий цикл: Зараження відбувається контактним шляхом від хворої людини. Розвиток непрямий ( яйце – личинка – дві німфальні стадії – статевозріла особина), займає близько 25 днів. Личинки дуже дрібні, з трьома парами горбиків замість ніг. Паразитують у волосяних фолікулах брів і вій, в протоках сальних залоз. Викликає закупорку волосяного мішечка і протоки сальної залози. Приєднується бактеріальна інфекція і на шкірі з’являються гнійні угрі. При тривалому перебігу хвороби і масовому зараженні шкіра стає зморшкуватою, набряклою з запаленнями. Утворюються пустули з виділенням лімфи, випадають брови, вії.

Діагностика: Мікроскопія в краплі гліцерину вмісту вугра або волосяної цибулини. Лікування анти паразитарними препаратами.