Загальні характеристики паразитів та способів паразитування.

І. Залежно від способу існування паразити бувають:

1. Факультативні ( від латинського слова – можливість) - це ті організми які зазвичай вільно живуть у природі, але випадково потрапляють до організму іншого виду (хазяїна) і ведуть паразитарне існування.

2. Облігатні (від латинського слова - обов’язковий) – це ті організми, що не здатні вільно жити у природі, для них паразитизм – умова існування.

ІІ. За тривалістю контактів паразитів з організмом хазяїна їх поділяють на:

1. Справжніх – паразити пов’язані з хазяїном протягом значної частини його життя.

2. Постійних – на всіх стадіях розвитку не покидають джерело живлення і місце постійного проживання.

3. Тимчасових – більшу частину життя паразити проводять у зовнішньому середовищі і нападають на хазяїна, який є для н6их джерелом живлення тільки в період живлення ( кровосисні паразити).

4. Псевдопаразити – випадково потрапляють в організм іншого виду, дн зберігають деякий час життєздатність.

ІІІ. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів паразити бувають:

1. Евриксенні ( від грецького слова – широкий ) – це ті паразити, що мають широке коло хазяїнів (іксодові кліщі, комарі).

2. Моноксенні (від грецького слова – єдиний) – це ті паразити, що паразитують на хазяїні тільки певного виду ( ціп’як – у кишківнику людини).

3. Стеноксенні (від грецького слова – вузький) - це ті паразити, що мають певний вид хазяїна, але можуть паразитувати і на інших (коростяний кліщ людини і коня).

ІУ. Залежно від місця локалізації паразити бувають:

1. Ектопаразити (зовнішні). Живуть на шкірних та волосяних покривах, а також у порожнинах , що сполучаються із зовнішнім середовищем (в слуховому ході, в порожнині носа, в піхві).

2. Ендопаразити (внутрішні). Бувають

1. Порожнинні – живуть у порожнинах тіла ( кишках, жовчних та печінкових ходах),

2. Тканинні – живуть у м’язових та нервових тканинах,

3. Внутрішньоклітинні

В організмі хазяїна постійний паразит забезпечений їжею. Внаслідок цього в будові багатьох паразитів є тенденція до спрощення травної системи. Поживні речовини паразити отримують вже в готовому вигляді у великій кількості, тому кишечник багатьох паразитів має багато чисельні бічні вирости, всмоктування поживних речовин може відбуватись шляхом заковтування та всмоктування всією поверхнею тіла. Також спрощуються або навіть відсутні органи чуттів, дихання так як живуть в безкисневому середовищі. У паразитів добре розвинуті органи прикріплення: присоски, гачки, ботрії, чіпкі кінцівки.

Характерними рисами паразитів є добрий розвиток органів розмноження і величезна плодючість, що викликано двома причинами. По-перше багате харчування забезпечує можливість інтенсивного розмноження. По-друге, в результаті природного добору виживають тільки ті паразити, які набувають здатності до інтенсивного розмноження у зв’язку з труднощами поширення, необхідністю зміни хазяїнів і загибеллю великої кількості зародків. Крім того, яйця гельмінтів і цисти найпростіших дуже стійкі до несприятливих умов абіотичного середовища.