Сисун ланцетоподібний ( Dicrocoelium lanceatum).

Морфологія: тіло рівномірно звужене, задній кінець заокруглений, довжина 5 – 12 мм. Матка у задній частині тіла. Яєчник розташований за заднім сіменником.

Остаточний хазяїн: велика і мала рогата худоба, свині. Рідко людина.

Проміжний хазяїн: перший – наземні молюски, другий – мурахи.

Життєвий цикл: яйця з фекаліями хворого потрапляють у зовнішнє середовище. В середині яйця знаходиться розвинутий мірацидій. Яйця проковтуються молюсками наземними. У печінці молюска розвиваються спороцисти і церкарії. Стадія редії відсутня.. Церкарії мігрують у порожнину легень і викидаються на зовні у вигляді слизуватих грудочок. Грудочки проковтують мурахи, в тілі яких розвиваються метацеркарії

Інвазійна стадія: метацеркарії.

Спосіб зараження людини паразитом: людина заражається при випадковому проковтуванні мурах з ягодами і овочами.

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: внутрішньо печінкові жовчні протоки.

Яйця паразита: коричневого забарвлення, асиметричні. Кришечка зрілого яйця слабко помітна, розташована на гострішому полюсі. В середині зрілого яйця знаходиться зародок.

Патогенна дія: подібна до опісторхозу, але ознаки виражені слабше.

Діагностика: виявлене яєць у дуоденальному вмісті і у фекаліях

Профілактика: мити овочі і фрукти перед вживанням.

Лікування: антигельмінтні - празиквантел.

Сисун легеневий (Paragonimus ringeri).

Морфологія: тіло яйцеподібної форми, розміром до 1 см, червоно – коричневого кольору.

Остаточний хазяїн: тварини з родини собачих, котячих, рідше людина.

Проміжний хазяїн: перший – молюск, другий – раки, краби

Життєвий цикл: яйця виділяються у зовнішнє середовище з харкотинням хворого. У воді з яйця виходить мірацидій, який проникає в тіло в прісноводних молюсків. У тілі проміжного хазяїна проходить стадії спороцисти, материнської і дочірньої редії, церкарії. Церкарії активно проникають в тіло прісноводних раків і крабів, у м’язах і внутрішніх органах яких розвиваються метацеркарії.

Інвазійна стадія: метацеркарії.

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: дрібні бронхи, можлива позалегенева локалізація (печінка, селезінка, головний мозок, м’язи).

Спосіб зараження людини паразитом: людина заражається при вживанні раків і крабів у погано термічно приготовленому вигляді. Молоді паразити вивільняються в кишечнику, мігрують крізь стінку кишечнику в черевну порожнину, згодом крізь діафрагму – в легені, де через 5 – 6 тижнів досягають статевої зрілості.

Яйця паразита: широкі та овальні, золотаво – коричневого кольору, з кришечкою.

Патогенна дія: механічне ушкодження тканин хазяїна під час міграції, ураження стінок бронхів. Альвеол; формування паразитарних кист, що містять 1 – 2 парагоніми, розвиток легеневих абсцесів, токсично – алергічна дія. Хронічно – легеневий парагонімоз нагадує туберкульоз: задуха. Біль у грудях. Кашель. Виділення харкотиння з домішками крові.

Діагностика: овоскопія харкотиння або фекалій.

Профілактика: не вживати в їжу сирих крабів і раків, не пити сиру воду в осередках хвороби.

Лікування: антипаразитарні препарати.