Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurslekczijzagalnaekol.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.87 Mб
Скачать

Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття

1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.

2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї.

3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження.

4. Критика гіпотези Геї та головні висновки.

1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.

Незважаючи на значні успіхи природознавства у 19-20 століттях учені аж до середини 60-х років майже нічого не знали точно про те, як Земля підтримує свій гомеостаз, зокрема, відносно постійний клімат і концентрацію кисню в атмосфері. Гіпотеза Геї про те, що Земля - жива, саморегулююча система, є більше ймовірним поясненням цього гомеостазу, порівняно з гіпотезою мільярду років везіння.

Наукове уявлення про Землю, як про цілісну живу систему, «макрокосмі», живий суперорганізм розвивалося вченими-натуралістами й мислителями починаючи з 18-го століття (Дж.Геттон (1726-1797), Ж.Б.Ламарк (1744-1829), О.Гумбольдт (1769-1859). У двадцятому столітті ця ідейна лінія одержала гідне втілення у вигляді науково обґрунтованої концепції «Біосфери» видатного вітчизняного вченого й мислителя В.І.Вернадського.

Гіпотеза «Геї», висунута англійським ученим, інженером і мислителем Джеймсом Лавлоком у сімдесятих роках з'явилася імпульсом для розробки сучасного варіанта системної організменної науки про Землю - геофізиології (теорії Геї). Але значення гіпотези Геї не зводиться лише до формування якоїсь однієї конкретної наукової теорії. Її метафоричність, множинність формулювань надають їй метафізичний зміст. Сама метафора давньогрецької богині впливає на глибинну свідомість людей, викликає широкі асоціації, у тому числі й релігійні, і тим самим сприяє її широкій популярності аж ніяк не тільки серед учених, екологів і «зелених».

2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї

Гіпотеза Геї й геофізиологія розвивалися, за словами самого Дж.Лавлока, як непередбачений побічний продукт космічної програми NASA, де вчений працював наприкінці 60-х років у спеціальній лабораторії по розробці експериментів по виявленню життя на інших планетах, особливо на Марсі напередодні польоту автоматичних станцій. Виходячи із глобальності (порівн. «всюдності» у В.І.Вернадського) життя, Дж.Лавлок прийшов самостійно до ідеї, що її присутність можна виявити по складу атмосфери планети, що є найбільш лабільним середовищем обмінних процесів у біосфері. При цьому, на думку вченого, атмосфера «живих» планет повинна відрізнятися термодинамічною нерівноважністью, причому цей нерівноважний склад підтримується незмінним саме завдяки активності життя. В «неживих» планет склад атмосфери перебуває в термодинамічній рівновазі із середнім хімічним складом планети.

За словами Дж.Лавлока, образ Геї виникає при уявному погляді на нашу планету з космосу, коли вона розглядається як багаторівнева, багатошарова жива організація. Можна уявити собі подорож від макрорівня до мікрорівня (біосфера в цілому - біоценоз - організми - органи - клітини). Проте, у своїй науковій частині концепція Геї подібна з «Біосферою» В.І.Вернадського, особливо в сучасному її трактуванні. Якоюсь мірою справедливе твердження, що Дж.Лавлок через півстоліття перевідкрив «Біосферу». Але він не тільки перевідкрив, але й розвив її, довів до логічного кінця, у значно більш явній формі використовуючи метафору організму.

Незважаючи на помітну загальну подібність, між концепцією біосфери (судячи з пізніх опублікованих робіт В.І.Вернадського) і Геєю є розходження в розміщенні певних акцентів, як у науковому, так і у філософському плані. По-перше, Гея - це, власне кажучи, Земля в цілому, а не біосфера. Тому Дж.Лавлок не торкається питання про просторові границі Геї, залишаючи це питання відкритим. По-друге, концепція Геї висунута набагато пізніше концепції біосфери, в іншому соціально-історичному контексті, у період швидкого розвитку екологічної кризи, викликаного в чималому ступені бурхливим науково-технічним прогресом. Ґрунтовна критика індустріального суспільства з боку сучасних філософів і переорієнтація науки на пізнання складних процесів, що самоорганізуються, підсилила скепсис стосовно можливостей контролю людиною навколишнього середовища, повного підпорядкування її своїм інтересам. Не випадково, у гіпотезі Геї підсилюється й доводиться майже до організменного рівня властивість цілісності, автономності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]