Експериментальна частина

Обладнання, реактиви, матеріали: штативи, пробірки, піпетки, колби, мірний посуд, воронки, фільтрувальний папір, фотоелектроколориметр КФК-2, 0,1 М натрію гідроксиду, 5%-й розчин розчин міді сульфату, 5%-й розчин заліза хлориду, 1%-й розчин нітропрусиду натрію, розчини соляної кислоти (1%, 10%), 1%-й розчин нітриту натрію,

3%-й розчин перекисі водню, 40%-го розчин сечовини, насичений розчин натрію ацетату, резорцин кристалічний, лікарські засоби – сульфадимезин, сульфадиметоксин, стрептоцид.

Дослід 1 Якісні реакції на сульфадимезин

Матеріали: табл. сульфадимезину

Завдання:

1. Приготування дослідного розчину. 0,2 г сульфадимезину розчинити в 5 мл

0,1 М натрію гідроксиді. Профільтрувати. Провести з фільтратом якісні реакції.

2. До 1 мл фільтрату додати 1 мл 5 %-го розчину міді сульфату. Утворюється жовто-зелений осад.

3. До 1 мл фільтрату додати 5%-й розчин заліза хлориду (ІІІ). Утворюється осад.

4. До 1 мл фільтрату додати 1%-й розчин натрію нітропрусиду та додати 2 краплі 1%-ої соляної кислоти. З’являється фіолетове забарвлення.

Дослід 2 Якісні реакції на сульфадиметоксин

Матеріали: табл. сульфадиметоксину

Завдання:

1. Приготування дослідного розчину. 0,2 г сульфадиметоксину розчинити в 5 мл

0,1 М натрію гідроксиді. Профільтрувати. Провести з фільтратом якісні реакції.

2. До 1 мл фільтрату додати 1 мл 5 %-го розчину міді сульфату. Утворюється жовтий осад.

3. До 1 мл фільтрату додати 5%-й розчин заліза хлориду (ІІІ). Утворюється осад.

4. До 1 мл фільтрату додати 1 мл 1%-го розчину нітриту натрію та 0,5 мл 10%-ої соляної кислоти. З’являється червоне забарвлення або червоний осад.

Дослід 3 Якісні реакції на стрептоцид

Матеріали: стрептоцид

Завдання:

1. Приготування дослідного розчину. 0,2 г стептоциду розчинити в 5 мл

0,1 М натрію гідроксиді. Профільтрувати. Провести з фільтратом якісні реакції.

2. При нагріві 2 мл розчину препарата з натрієм гідроксидом виділяється амоніак.

Відчувається запах амоніаку.

3. До 1 мл фільтрату додати 1 мл 3%-го розчину перекисі водню та 1 мл 5%-го розчину хлорида заліза. Утворюється червоно-фіолетове забарвлення.

Дослід 4 Кількісне визначення сульфаніламідних препаратів

Матеріали: табл. сульфадиметоксину

Завдання:

1. Приготування дослідного розчину. 0,160 г сульфодиметоксину розчинити у 4 мл 0.1 М розчині натрію гідроксиді. Профільтрувати. В 1 мл фільтрату буде міститься 0,40 мг препарату. Приготувати ряд дослідних проб.

№ проби	Кількість сульфадиметоксину (мкг)	Кількість фільтрату (мкг)	Кількість 0,1 М натрію гідроксиду
1	120	3	-
2	90	2,25	0,75
3	60	1,5	1,5
4	30	0,75	2,25

2. Нумеруються пробірки. До кожньої налити по 2,5 мл відповідного розведення дослідного розчину та 0,1 мл 0,5%-го розчину нітриту натрію. Змішати. Через 10 хв. додати 0,1 мл 40%-го розчину сечовини. Далі через 10 хв. додати до досліджувальних проб 1,5 мл насиченого розчину натрію ацетату та 0,25 мл 0,5%-го розчину резорцину (свіжого). Проби перемішати та залишити на 15 хв. Оптичну густину вимірювати на ФЕК (синій світлофільтр) в кюветі з товщиною шару 10 мм.

Зробити графік залежності оптичної густини від концентрації сульфадиметоксину.

На вісі абсцис – концентрація препарату (мкг), по вісі ординат – величина оптичної густини.

Контрольні питання

1. Визначення сульфаніламідів, як групи фармакологічних препаратів.

2. Класифікація сульфаніламідних препаратів.

3. Механізм дії та фармакодинаміка сульфаніламідів.

4. Спектр та тип антимікробної дії.

5. Показання до застосування

6. Побічні ефекти.

6. Протипоказання до застосування.

7. Фармакокінетика.

7. Фармакобезпека.

8. Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів.

Лабораторная робота № 9

Протипаразитарні препарати. Засоби для транфузійної терапії

Мета: На підставі експериментів in vitro засвоїти фармакологію різних груп протипаразитарних препаратів. Аналітичне дослідження засобів для трансфузії.

Теоретична частина

Протипаразитарні препарати- лікарські засоби, які застосувуються для лікування паразитарних (глістних) інвазій.

Класифікація препаратів

Засоби, які застосовують при кишкових нематодозах, та засоби широкого спектра дії1	Засоби, що застосовують при кишкових цестодозах	Засоби, які застосовують при позакишкових гельмінтозах
Піперазину адипінат Бефініт Тіабендазол Пірантел Мебендазол1 Пірвіній памоат Левамізол Квітки піжма	Ніклозамід Аміноакрихін Насіння гарбуза	Дитразину цитрат Празиквантель Хлоксил

Експериментальна частина

Обладнання, реактиви, матеріали: штативи, пробірки, мірний посуд, колби, фільтрувальний папір, концентрована азотна кислота, концентрована соляна кислота, борна кислота, натрію гідроксид, лічинки комарів-дергунів Tendipedidae, суспензія еритроцитів, лікарські засоби – розчин Рінгера, 10%-й розчин натрію хлориду, левамізол, аміноакрихін, хлоксил.

Дослід 1

Дія кислот і луг на білок

Матеріали: азотна кислота, соляна кислота, борна кислота, натрію гідроксид.

Завдання:

У пробіки вносять по 2 мл розчину яєчного білка. Краплями додати 20%-й розчин (1) азотної кислоти, (2) соляної кислоти, (3) борної кислоти та (4) натрію гідроксиду.

Спостеригати за за результатами.

Дослід 2

Осмотична дія розчинів

Матеріали: розчин Рінгеру, 10%-й розчин натрію хлориду.

Завданння:

В 3 пробірки внести по 1мл суспензії еритроцитів. В пробірки внести по 1 мл:

(1) дестильованої води, (2) розчину Рінгера, (3) 10%-й розчин хлориду натрію. Оформити протокол у формі таблиці.

Дослід 3

Вплив антигельмінтних засобів на мотиль

(лічинку комарів-дергунів Tendipedidae)

Матеріали: левамізол, амінокрихін, хлоксил.

Завдання:

В чашку Петрі поміщують водні розчини вивчаємих антигельмінтних засобів (концентрація 100 мл в 10 мл ) і поміщують в них личинок мотилю. Спостеригають за порушеннями координації рухів, замедлення рухів, параліч. Роблять висновки, оформлюють протокол.

Контрольні питання

1. Антигельмінтні препарати. Класифікація.

2. Засоби для інфузійної терапії.

3. Солі, луги, кислоти – їх роль в медиціні.

4. Перспективи до боротьби з паразитами.

Література

Рекомендована основна література

1. Дроговоз С.М., Страшний В.В. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту: Підручник-довідник. – Харьків: Изд. центр ХАІ, 2002. – 480 с.

2. Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник. – М.: Геога-мед, 2002. – 560 с.

3. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Новая волна, 2000. Т. 1 – 539 с., Т. 2 – 608 с.

4. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях. – Харків, 2001. – 128 с.

5. Фармакологія./ под ред. І.С. Чекмана. – К., Вища школа, 2001. – 580 с.

6. Держ. Фармакопея України 1-е вид. Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.

7. Государственная фармакопея СССР 11-е изд. Вып. 1. – М.: Медицина 1987.– 334 с.

8. Посібник до лабораторних і семінарських занять з біологічної хімії: Навч.-метд. Посібник для вузів / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, В.М. Кравченко та ін.- Х.: Основа, 1996 – 432 с.

9. Практикум по биологической химии. Под ред. А.С. Вечера. - Мн.: Вышэйш. школа, 1972.