
- •Гідрологія Лабораторні роботи
- •1 Відбір проб та їх консервація
- •1.1 Відбір проб води для лабораторного дослідження
- •2 Хімічний посуд
- •1.1 Визначення вмісту сухого залишку (з додаванням соди).
- •1.2 Визначення сухого залишку без додавання соди (проводиться в день добору води)
- •5.1 Визначення лужності
- •5.1.1 Визначення вільної лужності (р)
- •5.1.2 Визначення загальної лужності (m)
- •5.2 Визначення хлоридів
- •5.3 Визначення сульфатів
- •5.4 Визначення загальної жорсткості води
- •5.4 Визначення кальцію
- •5.5 Визначення магнію
- •5.6 Перевірка результатів аналізу сольового складу води
5.2 Визначення хлоридів
Теоретичні відомості. Хлориди є складовою частиною більшості природних вод. Великий вміст хлоридів геологічного походження в поверхневих водах – явище рідкісне. Тому виявлення великої кількості хлоридів є показником забруднення води побутовими чи деякими промисловими стічними водами. Хлорид-йони зумовлюють солоність морської та океанічної води, а також солоні озер; у прісних водоймах хлориди за концентрацією посідають третє місце після гідрокабонат- і сульфат-йонів. Вміст йонів С1- в питній воді регламентується і не має перевищувати 350 мг/дм3.
Вміст хлоридів у водах — важлива екологічна характеристика, оскільки різні види гідробіонтів пристосовані до життя у воді з певною солоністю. Більшість рослин (крім галофітів-рослин переважно прибережних зон морів і океанів) зазнає стресу і гине в разі підвищенні солоності ґрунтових вод.
Визначення хлоридів по методу Мора. Сутність методу полягає в титруванні хлоридів азотнокислим сріблом у присутності хромовокислого калію як індикатора. При цьому відбуваються наступні реакції:
Спочатку, відбувається осадження хлоридів йонами срібла:
Сl- + Ag+ → AgCl (білий осад) (5.4)
Після того, як всі йони хлору зв'яжуться зі сріблом, починається наступна реакція:
Cr4О42- + 2Ag+ → AgCrО4 (червоно-бурий осад) (5.5)
Кінець титрування визначають по зміні кольору розчину - від жовто-зеленого до жовто-бурого.
Метод Мора не застосовують в сильно кислому чи лужному середовищі.
Обладнання і реактиви: піпетки мірні на 100 см3, колбі конічні на 250 см3; бюретка мірна на 25 см3; азотнокисле срібло 0,1 н розчин, хромат калію 10%-й розчин.
Порядок роботи
1 Відбирають пробу води 100 см3 у колбу для титрування, додають 15 крапель 10 %-ного розчину хромату калію і титрують 0,1 н розчином азотнокислого срібла до отримання бурого осаду.
2 Також проводять холостий дослід з дистильованою водою.
Порядок обробки експериментальних даних
Кількість хлорид-йонів у мг-екв/дм3 (х) чи в мг/дм3 (у) визначають за формулами:
(5.6)
(5.7)
де а – об’єм азотнокислого срібла, витраченого на титрування проби води, см3;
b - об’єм азотнокислого срібла, витраченого на титрування глухого досліду, см3;
N – нормальність розчину нітрату срібла;
k - коефіцієнт поправки до нормальності розчину нітрату срібла;
V – об’єм проби, взятої на аналіз, см3;
35,45 - еквівалент С1-.
5.3 Визначення сульфатів
Теоретичні відомості. Природний зміст сульфатів у поверхневих і ґрунтових водах обумовлений вивітрюванням порід і біохімічним процесам у водоносних шарах. Вміст сульфатів у водоймах може бути підвищеним внаслідок скидання в них стічних вод з неорганічними й органічними сполуками сірки.
Сульфати визначають прямим титруванням у лужному середовищі розчином нітрату свинцю з застосуванням кристалічного дитізону в якості індикатору. Метод чуттєвий і точний, застосовується для визначення сульфатів у природних водах.
Обладнання і реактиви: піпетки мірні на 10, 20, 50, 100 см3, циліндри мірні на 25, 50 см3; колби конічні на 250 см3; бюретка мірна на 25 см3; нітрат свинцю, 0,02 н розчин; дитізон, кристалічний дитізон розтирають з бензойною кислотою у співвідношенні 1:50 у порошок; етиловий спирт 96 %-й; сульфат натрію 0,02 н розчин; хлорна кислота, розведена у співвідношенні 1:3.
Порядок роботи
1 Відбирають таку кількість води, щоб в об’ємі 10–20 см3 містилося не менше 1 мг SO42-. Якщо сульфатів міститься мало (10–20 мг/ см3), то відбирають 50 см3 чи більше в конічну колбу і розчин упарюють приблизно до 10–20 см3.
2 Додають подвійну кількість спирту (20–40 см3) і порошкоподібний дитізон у такій кількості, щоб розчин мав зелене фарбування. Потім, титрують з бюретки розчином нітрату свинцю до переходу зеленого фарбування в червоно-фіолетове. У випадку низької концентрації сульфатів, застосовують більш розведені розчини нітрату свинцю.
Порядок обробки експериментальних даних
Вміст сульфат-йонів визначають за формулою:
(5.8)
де а – об’єм 0,02 н розчину нітрату свинцю, витраченого на титрування, мл;
k – коефіцієнт поправки до нормальності розчину нітрату свинцю;
V – об’єм проби, взятої на аналіз, см3;
48,03 – еквівалент SO42-.