5.2 Визначення хлоридів

Теоретичні відомості. Хлориди є складовою частиною більшості природних вод. Великий вміст хлоридів геологічного походження в поверхневих водах – явище рідкісне. Тому виявлення великої кількості хлоридів є показником забруднення води побутовими чи деякими промисловими стічними водами. Хлорид-йони зумовлюють солоність морської та океанічної води, а також солоні озер; у прісних водоймах хлориди за концентрацією посідають третє місце після гідрокабонат- і сульфат-йонів. Вміст йонів С1^- в питній воді регламентується і не має перевищувати 350 мг/дм³.

Вміст хлоридів у водах — важлива екологічна характеристика, оскільки різні види гідробіонтів пристосовані до життя у воді з певною солоністю. Більшість рослин (крім галофітів-рослин переважно прибережних зон морів і океанів) зазнає стресу і гине в разі підвищенні солоності ґрунтових вод.

Визначення хлоридів по методу Мора. Сутність методу полягає в титруванні хлоридів азотнокислим сріблом у присутності хромовокислого калію як індикатора. При цьому відбуваються наступні реакції:

Спочатку, відбувається осадження хлоридів йонами срібла:

Сl^- + Ag⁺ → AgCl (білий осад) (5.4)

Після того, як всі йони хлору зв'яжуться зі сріблом, починається наступна реакція:

Cr₄О₄^2- + 2Ag⁺ → AgCrО₄ (червоно-бурий осад) (5.5)

Кінець титрування визначають по зміні кольору розчину - від жовто-зеленого до жовто-бурого.

Метод Мора не застосовують в сильно кислому чи лужному середовищі.

Обладнання і реактиви: піпетки мірні на 100 см³, колбі конічні на 250 см³; бюретка мірна на 25 см³; азотнокисле срібло 0,1 н розчин, хромат калію 10%-й розчин.

Порядок роботи

1 Відбирають пробу води 100 см³ у колбу для титрування, додають 15 крапель 10 %-ного розчину хромату калію і титрують 0,1 н розчином азотнокислого срібла до отримання бурого осаду.

2 Також проводять холостий дослід з дистильованою водою.

Порядок обробки експериментальних даних

Кількість хлорид-йонів у мг-екв/дм³ (х) чи в мг/дм³ (у) визначають за формулами:

(5.6)

(5.7)

де а – об’єм азотнокислого срібла, витраченого на титрування проби води, см³;

b - об’єм азотнокислого срібла, витраченого на титрування глухого досліду, см³;

N – нормальність розчину нітрату срібла;

k - коефіцієнт поправки до нормальності розчину нітрату срібла;

V – об’єм проби, взятої на аналіз, см³;

35,45 - еквівалент С1^-.

5.3 Визначення сульфатів

Теоретичні відомості. Природний зміст сульфатів у поверхневих і ґрунтових водах обумовлений вивітрюванням порід і біохімічним процесам у водоносних шарах. Вміст сульфатів у водоймах може бути підвищеним внаслідок скидання в них стічних вод з неорганічними й органічними сполуками сірки.

Сульфати визначають прямим титруванням у лужному середовищі розчином нітрату свинцю з застосуванням кристалічного дитізону в якості індикатору. Метод чуттєвий і точний, застосовується для визначення сульфатів у природних водах.

Обладнання і реактиви: піпетки мірні на 10, 20, 50, 100 см³, циліндри мірні на 25, 50 см³; колби конічні на 250 см³; бюретка мірна на 25 см³; нітрат свинцю, 0,02 н розчин; дитізон, кристалічний дитізон розтирають з бензойною кислотою у співвідношенні 1:50 у порошок; етиловий спирт 96 %-й; сульфат натрію 0,02 н розчин; хлорна кислота, розведена у співвідношенні 1:3.

Порядок роботи

1 Відбирають таку кількість води, щоб в об’ємі 10–20 см³ містилося не менше 1 мг SO₄^2-. Якщо сульфатів міститься мало (10–20 мг/ см³), то відбирають 50 см³ чи більше в конічну колбу і розчин упарюють приблизно до 10–20 см³.

2 Додають подвійну кількість спирту (20–40 см³) і порошкоподібний дитізон у такій кількості, щоб розчин мав зелене фарбування. Потім, титрують з бюретки розчином нітрату свинцю до переходу зеленого фарбування в червоно-фіолетове. У випадку низької концентрації сульфатів, застосовують більш розведені розчини нітрату свинцю.

Порядок обробки експериментальних даних

Вміст сульфат-йонів визначають за формулою:

(5.8)

де а – об’єм 0,02 н розчину нітрату свинцю, витраченого на титрування, мл;

k – коефіцієнт поправки до нормальності розчину нітрату свинцю;

V – об’єм проби, взятої на аналіз, см³;

48,03 – еквівалент SO₄^2-.