- •Гідрологія
- •Тема 2. Розподіл води на земній кулі, її кругообіг, властивості та значення 20
- •Тема 3. Хімічні й фізичні властивості природних вод 31
- •Тема 4. Гідрологія річок 43
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ 83
- •Тема 1. Гідрологія – наука про воду.
- •1.1 Загальні положення. Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2 Походження води
- •1.3 Види водних об’єктів, їх гідрохімічні показники та гідрологічний режим. Умови формування гідрологічних характеристик
- •1.4 Методи гідрологічних досліджень
- •1.5 Становлення і розвиток гідрології як науки
- •Тема 2. Розподіл води на земній кулі, її кругообіг, властивості та значення
- •2.1 Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери
- •2.2 Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води на Землі
- •2.3 Водні ресурси земної кулі, континентів, України
- •2.3.1 Водні ресурси земної кулі, континентів
- •2.3.2 Водні ресурси України
- •2.4 Заходи, щодо раціонального використання й охорони водних ресурсів
- •Тема 3. Хімічні й фізичні властивості природних вод
- •3.1 Вода як хімічна сполука, її молекулярна структура і ізотопний склад
- •3.2 Хімічні властивості води
- •3.3 Фізичні властивості води
- •3.3.1 Агрегатні стани води і фазові переходи
- •3.3.2 Густина води
- •3.3.3 Teплові властивості води: теплоємність, теплопровідність
- •3.3.4 Загальні закономірності поширення світла I звуку у воді
- •3.4 Хімічний склад природних вод. Умови формування гідрохімічних характеристик. Чинники формування складу I властивості природних вод
- •3.5 Класифікація природних вод
- •3.6 Гідрологічне, фізико-географічне та екологічне значення фізичних властивостей I «аномалій» у воді
- •3.7 Забруднення природних вод та боротьба з ним
- •Тема 4. Гідрологія річок
- •4.1 Гідрографічна мережа. Річки та річкова мережа. Основні елементи річкових систем
- •4.2 Типи річок
- •4.3 Морфологія й морфометрія річки та її басейну
- •4.3.1 Річкова система
- •4.3.2 Водозбір і басейн річки
- •4.3.3 Морфометричні характеристики басейну річки
- •4.4 Річкові долини та їх типи за походженням і характером поперечного профілю. Елементи річкових долин
- •4.5 Річкове русло та його звивистість у плані. Морфометричні елементи русла. Характерні руслові утворення. Поздовжній профіль річки
- •4.6 Живлення річок. Джерела живлення
- •4.7 Водний режим річок
- •4.7.1 Фази водного режиму. Гідрограф стоку. Розчленування гідрографів стоку
- •4.7.2 Класифікація річок за водним режимом. Відповідні рівні
- •4.8 Механізм течії річок. Розподіл швидкості течії води в річках та її екологічна роль
- •4.9 Річковий стік та його складові
- •4.9.1 Поняття про стік води, наносів, розчинених речовин, тепла
- •4.9.2 Фактори річкового стоку
- •4.9.3 Кількісна характеристика стоку. Норма стоку
- •4.10 Енергія та робота річок
- •4.11 Формування річкових наносів
- •4.12 Основні характеристики річкових наносів. Рух річкових наносів
- •4.13 Руслові процеси та їх типізація. Екологічна роль макро-, мезо- і мікроформ русла річки та їх динаміки. Плеси та перекати, меандри.
- •4.14 Термічний режим річок та його фактори
- •4.14.1 Річний термічний режим. Розподіл температури води за живим перерізом та за його довжиною. Тепловий стік.
- •4.14.2 Тепловий баланс
- •4.15 Льодовий режим річок та його фази
- •4.16 Основні риси та особливості гідрохімічного та гідробіологічного режиму річок
- •4.16.1 Гідрохімічний режим річок
- •4.16.2 Гідробіологічний режим річок
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ
- •5.1 Озера та їх поширення на земній кулі
- •5.2 Типи озер за походженням, характером водообміну, хімічним складом
- •5.3 Морфологічні та морфометричні характеристики озер
- •5.4 Водний баланс озера. Елементи водного балансу
- •5.5 Рівневий режим
- •5.6 Динамічні явища
- •5.7 Термічний режим
- •5.7.1 Температурний режим озерних вод
- •5.7.2 Сезонний розподіл температури з глибиною
- •5.7.3 Термічні типи озер
- •5.7.4 Особливості льодового режиму
- •5.8 Вплив озер на клімат прилеглої території
- •5.9 Призначення водосховищ та їx розміщення не земній кулі
- •5.9.1 Типи улоговин водосховищ за їх побудовою, їх класифікація
- •5.9.2 Основні морфометричні й гідрологічні характеристики водосховищ
- •5.9.3 Водний баланс водосховищ. Переформування берегів. Вплив водосховищ на річковий стік.
- •Контрольні запитання
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 4. Гідрологія річок
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
5.9 Призначення водосховищ та їx розміщення не земній кулі
Водосховище – це штучна водойма, яка створена для накопичення, зберігання і подальшого використання води та регулювання стоку. Одне зі стародавніх водосховищ – це водосховище з греблею Садд–ель–Кафара, яке було створено в Єгипті в 2950 – 2750 роках до нашої ери. В наш час на земній кулі їхня кількість більше 60 тис. Загальна площа водосховищ світу біля 400 тис. км2. Сумарний повний об’єм водосховищ досягає майже 6,6 тис. км3. Приблизно 95% об’єму усіх водосховищ світу зосереджено у великих водоймах і з повним об’ємом більше 0.1 км3. В наш час таких водос-ховищ більше 3000. Більшість із них розташовано в Азії і Північній Америці (по 31%), а також в Європі. Ставок – штучно створена водойма місткістю не більшою ніж 1 млн м3. В Україні споруджено 1150 водосховищ і 28.8 тис. Ставків.
5.9.1 Типи улоговин водосховищ за їх побудовою, їх класифікація
Залежно від природних умов і способу утворення водосховища поділяються на декілька типів.
За морфологією ложа водосховища (згідно з К. К. Едельштейну) бувають:
а) долинні – водосховища, ложем яких є частина річкової долини. Для них характерна наявність похилу дна і збільшення глибин від верхньої частини водойми до греблі. Вони поділяються на:
- руслові – в межах русла та низької заплави річки;
- заплавно-долинні – затопленні русла, висока заплава, а інколи й надзаплавна тераса;
б) улоговинні – водосховища, що розташовані в западинах і пониззях місцевості і відгороджені від русла річки, від моря, затоках, лиманах, лагунах, а також у штучних кар’єрах (копанках, кар’єрах). Водосховища, площа яких не перевищує 1 км2, називаються ставками.
За способом заповнення водою водосховища можуть бути за гатними (водосховища, які заповнюються водою водотоку, на якому вони розташовані) та наливними (коли вода до них подається з іншого водотоку або водойми).
За географічним положенням водосховища бувають:
а) гірські – які створюють на гірських річках; вони вузькі, глибокі та мають напір до 300 м і більше (Нурецьке, Рогунське );
б) передгірські – висота напору 50-100 м (Красноярське, Братське);
в) рівнинні – широкі, мілкі, висота напору не більше 30 м (Куйбишевське, Волгоградське, Дніпровські водосховища);
г) приморські – в морських затоках, лиманах, лагунах із невеликим напором (опріснена водами Дунаю лагуна Сасик на західному узбережжі Чорного моря на Україні, водосховище Ейсселмер в Нідерландах, утворене в результаті відділення від Північного моря затоки Зейдер-Зе та його опріснення водами Рейну.
За місцем у річковому басейні водосховища поділяють на верхові та низові. Система водосховищ на річці – каскадом. За ступенем регулювання річкового стоку водосховища можуть бути ба гаторічного, сезонного, тижневого, добового регулювання.
5.9.2 Основні морфометричні й гідрологічні характеристики водосховищ
Основними морфометричними характеристиками водосховищ є: площа їхньої поверхні та об’єм. Улоговинні водосховища мають округлу форму, долинні – витягнену. Водосховище розраховується на накопичення певного об’єму води в період заповнення. Підвищення рівня води до оптимальної величини (наприкінці заповнення) називають нормальним підпірним рівнем (НПР). Під час водопілля та високих паводків може спостерігатися перевищення НПР на 0,5-1 м і такий рівень називають – форсованим підпірним рівнем (ФПР). Гранично можливе зниження рівня води у водосховищі є досягання рівня мертвого об’єму (РМО).
Об’єм водосховища, що знаходиться нижче РМО називається мертвим об’ємом (МО). Об’єм водосховища, що знаходиться між НПР та РМО називається корисним об’ємом (КО). Сума корисного та мертвого об’ємів водосховищ - повний об’єм (ПО) або ємність водосховища. Об’єм води, що розташований між НПР і ФПР, – резервним об’ємом води (РО). У межах водосховища виділяють кілька зон. Глибоководна (ниж ня) зона підходить безпосередньо до греблі. Далі йде проміж на (середня) зона, котра може бути глибоководною (при НПР) або мілководною залежно від рівня води. Верхня (мілководна ) зона займає значну частину рівнинних водосховищ. У місці впадіння річки знаходиться зона зм інного підпору.