
- •Гідрологія
- •Тема 2. Розподіл води на земній кулі, її кругообіг, властивості та значення 20
- •Тема 3. Хімічні й фізичні властивості природних вод 31
- •Тема 4. Гідрологія річок 43
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ 83
- •Тема 1. Гідрологія – наука про воду.
- •1.1 Загальні положення. Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2 Походження води
- •1.3 Види водних об’єктів, їх гідрохімічні показники та гідрологічний режим. Умови формування гідрологічних характеристик
- •1.4 Методи гідрологічних досліджень
- •1.5 Становлення і розвиток гідрології як науки
- •Тема 2. Розподіл води на земній кулі, її кругообіг, властивості та значення
- •2.1 Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери
- •2.2 Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води на Землі
- •2.3 Водні ресурси земної кулі, континентів, України
- •2.3.1 Водні ресурси земної кулі, континентів
- •2.3.2 Водні ресурси України
- •2.4 Заходи, щодо раціонального використання й охорони водних ресурсів
- •Тема 3. Хімічні й фізичні властивості природних вод
- •3.1 Вода як хімічна сполука, її молекулярна структура і ізотопний склад
- •3.2 Хімічні властивості води
- •3.3 Фізичні властивості води
- •3.3.1 Агрегатні стани води і фазові переходи
- •3.3.2 Густина води
- •3.3.3 Teплові властивості води: теплоємність, теплопровідність
- •3.3.4 Загальні закономірності поширення світла I звуку у воді
- •3.4 Хімічний склад природних вод. Умови формування гідрохімічних характеристик. Чинники формування складу I властивості природних вод
- •3.5 Класифікація природних вод
- •3.6 Гідрологічне, фізико-географічне та екологічне значення фізичних властивостей I «аномалій» у воді
- •3.7 Забруднення природних вод та боротьба з ним
- •Тема 4. Гідрологія річок
- •4.1 Гідрографічна мережа. Річки та річкова мережа. Основні елементи річкових систем
- •4.2 Типи річок
- •4.3 Морфологія й морфометрія річки та її басейну
- •4.3.1 Річкова система
- •4.3.2 Водозбір і басейн річки
- •4.3.3 Морфометричні характеристики басейну річки
- •4.4 Річкові долини та їх типи за походженням і характером поперечного профілю. Елементи річкових долин
- •4.5 Річкове русло та його звивистість у плані. Морфометричні елементи русла. Характерні руслові утворення. Поздовжній профіль річки
- •4.6 Живлення річок. Джерела живлення
- •4.7 Водний режим річок
- •4.7.1 Фази водного режиму. Гідрограф стоку. Розчленування гідрографів стоку
- •4.7.2 Класифікація річок за водним режимом. Відповідні рівні
- •4.8 Механізм течії річок. Розподіл швидкості течії води в річках та її екологічна роль
- •4.9 Річковий стік та його складові
- •4.9.1 Поняття про стік води, наносів, розчинених речовин, тепла
- •4.9.2 Фактори річкового стоку
- •4.9.3 Кількісна характеристика стоку. Норма стоку
- •4.10 Енергія та робота річок
- •4.11 Формування річкових наносів
- •4.12 Основні характеристики річкових наносів. Рух річкових наносів
- •4.13 Руслові процеси та їх типізація. Екологічна роль макро-, мезо- і мікроформ русла річки та їх динаміки. Плеси та перекати, меандри.
- •4.14 Термічний режим річок та його фактори
- •4.14.1 Річний термічний режим. Розподіл температури води за живим перерізом та за його довжиною. Тепловий стік.
- •4.14.2 Тепловий баланс
- •4.15 Льодовий режим річок та його фази
- •4.16 Основні риси та особливості гідрохімічного та гідробіологічного режиму річок
- •4.16.1 Гідрохімічний режим річок
- •4.16.2 Гідробіологічний режим річок
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ
- •5.1 Озера та їх поширення на земній кулі
- •5.2 Типи озер за походженням, характером водообміну, хімічним складом
- •5.3 Морфологічні та морфометричні характеристики озер
- •5.4 Водний баланс озера. Елементи водного балансу
- •5.5 Рівневий режим
- •5.6 Динамічні явища
- •5.7 Термічний режим
- •5.7.1 Температурний режим озерних вод
- •5.7.2 Сезонний розподіл температури з глибиною
- •5.7.3 Термічні типи озер
- •5.7.4 Особливості льодового режиму
- •5.8 Вплив озер на клімат прилеглої території
- •5.9 Призначення водосховищ та їx розміщення не земній кулі
- •5.9.1 Типи улоговин водосховищ за їх побудовою, їх класифікація
- •5.9.2 Основні морфометричні й гідрологічні характеристики водосховищ
- •5.9.3 Водний баланс водосховищ. Переформування берегів. Вплив водосховищ на річковий стік.
- •Контрольні запитання
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 4. Гідрологія річок
- •Тема 5. Гідрологія озер, водосховищ
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
5.7 Термічний режим
5.7.1 Температурний режим озерних вод
Температурний режим озерних вод залежить від співвідношення між прибутком і витратою тепла, а також від розподілу цього тепла в озерній воді, що залежить від географічного положення озера, сезону року, динаміки озерних вод та інших причин. Надходження тепла у водну масу та його витрачання відбувається в основному через відкриту водну поверхню. Основним джерелом тепла, яке надходить на водну поверхню озера в літній період, є пряма сонячна радіація (90…98%). Зміна кількості прямої сонячної радіації протягом доби або сезону визначає зміну температури води в озерах і водосховищах. Інші джерела тепла (теплообмін з атмосферою, дном і берегами, надходження тепла за рахунок припливу річкових вод) приносять в озеро лише 2…10% загальної теплової енергії. Основними втратами тепла з озера є втрати на випаровування (45…75 %). Втрати на випромінювання становлять близько 30 %, а на турбулентний теплообмін – лише 2…25 % від загальних втрат тепла. Кількість поглиненої сонячної радіації має максимум у червні, а мінімум – у грудні. Максимум витрат тепла на випаровування припадає на осінні місяці (період найбільшого прогрівання водойми), а мінімум – на весну. У всі місяці року, коли температура води менша за температуру повітря, водойма віддає тепло в атмосферу. Взимку при наявності льодового покриву інтенсивність теплообміну між атмосферою і водною поверхнею різко зменшується.
Прогрівання озер відбувається до половини липня-вересня, а охолодження – з серпня-вересня залежно від об’єму водної маси. У зв’язку з тим, що озерна вода має сповільнений рух, температури по всій товщі водної маси вирівнюються повільно, виникає шаруватість води з різними температурами. Якщо температура води зменшується від поверхні озера до дна, як це спостерігається влітку, то має місце пряма температурна стратифікація. Якщо температура води з глибиною підвищується, то в озері встановлюється обернена температурна стратифікація. Це явище характерне для зимового періоду. Навесні та восени вся товща води має однорідну температуру, яка дорівнює температурі придонного шару. Такий стан називається гомотермією. Перерозподіл тепла в озері відбувається під впливом конвекційного (завдяки різниці густини води на різних глибинах) і динамічного (хвилювання і течії) перемішування. Конвекційне нагрівання відбувається за умов, коли початкова температура у водоймі нижча 4 ˚С, а верхні шари води нагріваються до вищих температур і становляться густішими. Динамічне перемішування є найбільш інтенсивним і відбувається при будь-якій стратифікації. У мілких озерах вітрове перемішування поширюється до дна. У глибоких озерах перемішуванню глибинних шарів сприяють компенсаційні течії, які виникають при згонах і нагонах.
5.7.2 Сезонний розподіл температури з глибиною
Особливості температурного режиму озер дозволяє виділити в термічному циклі озер помірного поясу такі основні періоди (рис. 5.2):
Рисунок 5.2 - Схема температурної стратифікації в озерах помірного клімату: 1 - обернена стратифікація взимку, 2 - весняна гомотермія, 3 - пряма стратифікація влітку, 4 - осіння гомотермія, А - весняне нагрівання, Б - літнє нагрівання, В - осіннє охолодження, Г - зимове охолодження, І - епілімніон, П - металімніон, Ш - гіполімніон,
Період весняного нагрівання. З посиленням сонячної радіації відбувається нагрівання поверхневих шарів води. Виникає часткове конвекційне перемішування, яке згодом переходить у повне, і настає період весняної гомотермії. Він триває доти, поки вся маса води не прогріється до температури найбільшої густини (4º).
Період літнього нагрівання. При дальшому нагріванні тепло зосереджується в поверхневому шарі. Виникає пряма стратифікація. Між теплим і холодним шарами є проміжний порівняно тонкий шар із різким зниженням температури з глибиною, інколи до 8…10º на 1 м. Цей шар називається шаром температурного стрибка, або металімніоном. Шар, розташований вище нього, називається епілімніоном, а нижче – гіполімніоном.
Період осіннього охолодження. Характеризується охолодженням води спочатку в поверхневому шарі за рахунок конвекційного перемішування в умовах прямої стратифікації, а потім - при гомотермії, яка триває доти, поки температура води не стане близькою до 4º. Надалі охолодження відбувається по всій товщі в умовах оберненої стратифікації, температура поверхні води знижується до 00 і озеро вкривається льодом.
Період зимового охолодження. Відбувається в умовах оберненої стратифікації. На початку цього періоду - досить інтенсивно, і в малих непроточних озерах температура придонного шару досягає 4º.