Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
03-KL-Gigrologia 1-2013.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.33 Mб
Скачать

Тема 4. Гідрологія річок

Річка - це водотік значних розмірів, що живиться атмосферними опадами свого водозбору та має чітко виявлене русло. До річок зазвичай відносять лише водотоки з площею басейну не менше 50 км . Водотоки меншого розміру називають струмками.

Річки, як правило, це - постійні водотоки, заповнені водою протягом року. Але зустрічаються річки, котрі можуть пересихати або перемерзати на протязі не тривалого часу. Якщо водотік протягом значної частини року пересихає (як, наприклад, сухі долини в пустелях - ваді), то такий водотік річкою не вважається. До річок не відносяться і водотоки, що не мають водозбору, як, наприклад, русла, які утворилися течіями під час припливів або згінно-нагінних явищ у приморських районах чи на островах. Не вважають річками і водотоки зі штучними руслами (канали). В руслах річок одночасно міститься в середньому 2115 км води, тоді як до океану стікає щороку 47 000 км. Найбільшу площу басейну має Амазонка, а найбільшу довжину - Ніл; Амазонка також найбільша водоносна річка світу. Найбільші річки знаходяться в Південній Америці, Азії, Африці (табл. А.1 Додаток А).

На Україні всього налічується понад 63119 річок, із них довжиною 10 км і більше – 3302. Із сумарної кількості на малі річки (площа водозбору до 2000 км2 ) припадає 99,9%.

4.1 Гідрографічна мережа. Річки та річкова мережа. Основні елементи річкових систем

Сукупність водотоків, водойм, особливих водних об’єктів у межах річкового басейну – гідрографічна мережа . До гідрографічної мережі не відносяться невеликі струмки води, які тимчасово утворюються в період танення снігу чи випадання рідких опадів, а також тимчасового накопичення води, котре виникає в невеликих багаточисельних зниженнях місцевості.

Руслова мережа – це сукупність природних і штучних водотоків. Частина руслової мережі, яка включає достатньо великі, переважно постійні руслові потоки, об’єднується поняттям річкова мережа.

Річкова мережа – це складний результат тектонічних, ерозійно-акумулятивних процесів, руху льодовиків, евстатичних коливань рівня морів і океанів тощо. Зрозуміти походження структури сучасної річкової системи не можна без детальних геологічних і палеогеографічних досліджень.

В будові гідрографічної (руслової) мережі можна виділити такі основні ланки:

1 Улоговина – верхня (за течією) ланка гідрографічної мережі – слабко висловлена, витягнена западина водно-ерозійного походження з пологими задернованими схилами і рівним увігнутим похилим дном.

2 Видолина – наступна (за улоговиною) ланка гідрографічної мережі з великою глибиною врізу, великою височиною й крутістю схилів та появою форм донного і берегового розмиву або гіллястого русла.

3 Суходіл – переддолинна нижня ланка гідрографічної мережі без постійного водотоку; характеризується асиметрією схилів і наявністю звивистого русла тимчасового потоку.

4 Долина – це ланка гідрографічної мережі, яка характеризується великою довжиною, що вимірюється десятками, сотнями і тисячами кілометрів та наявністю постійного потоку.

Річки можуть впадати в океан, моря, озера. Головна річка – це річка, що впадає в один із таких водних об’єктів, а менша річка, вода якої тече безпосередньо до певної більшої річки – притока. Струмок – невеликий постійний або тимчасовий потік, утворений унаслідок стікання снігової чи дощової води або виходу на поверхню підземних вод.