М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

РУБІЖАНСЬКИЙ ФІЛІАЛ

Гідрологія Самостійна робота

2005

Гідрологія. Самостійна робота. Методичні вказівки для студентів денної та заочної форми навчання спеціальностей 7.070801- “Екологія та охорона навколишнього середовища” /Укладач Куцька Н.Б. . - Рубіжне: РФ СНУ, 2005. -с. 11

Схвалено кафедрою Технології високомолекулярних сполук

Протокол № 9 від 30. 04. 2005р.

Зав. кафедрою ТВМС Кудюков Ю.П.

Схвалено методичною радою філіалу

Протокол №__9 “__25___” 05. 05

Голова методичної ради Тімошин А.С.

1 Загальні відомості

1.1 Витяг з робочого навчального плану

Дисципліна “Гідрологія” вивчається протягом III семестру на денній формі навчання та протягом VI семестру на заочній формі навчання.

Обсяг занять з гідрології в академічних годинах, розподіл їх по видам, кількість контрольних завдань, форма семестрового контролю встановлені робочим навчальним планом спеціальності і наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1- Витяг з робочого навчального плану

Види роботи і занять	Форми навчання
	денна	Заочна
	Обсяг в годинах
Всього відведено на вивчення дисципліни	108
Самостійна робота	59	102
Аудиторні заняття	49	6
лекції	28	2
практичні заняття	7	2
лабораторні заняття	14	2
Контрольні роботи		6 сем.
Семестровий контроль	Іспит 3	Іспит 6

Програма дисципліни наведена в пункті 2.1.

Теми практичних та лабораторних занять визначені робочою програмою дисципліни і наведені в пунктах 2.2 та 2.3.

Аудиторна робота має своєю метою надання інформації, необхідної і достатньої, для організації та виконання студентом самостійної роботи з вивчення дисципліни.

Мета самостійної роботи – вивчення дисципліни в обсязі, передбаченому робочою навчальною програмою, відповідно до пункту 2.1.

1.2 Знання уміння та навички

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

- будову і склад гідросфери, її основних елементів;

- загальні умови формування хімічного складу природних вод, чинники,

які впливають на формування хімічного складу природних вод;

- морфологічні характеристики і хімічний склад води океанів і морів, річок, озер, водосховищ;

- елементи водного балансу та їх вимірювання;

- типи підземних вод, походження і умови їх залягання, умови формування хімічного складу ґрунтових і підземних вод.

Студент повинен вміти:

- на основі інструкцій оцінити антропогенний вплив на водний режим річок, зміни їх стоку, скласти відповідний акт;

- за допомогою здобутих фундаментальних гідрологічних знань та знань з аналітичної геометрії, розрахувати звивистість, довжину, густоту річкової мережі, характеризувати морфометричні та фізико-географічні ознаки річкового басейну, як фактори формування екологічного стану річкового басейну за допомогою обладнання лабораторії;

- за відомим алгоритмом скласти повздовжній та поперечний профілі річки в умовах даної гео- , екосистеми;

- за відомим алгоритмом будувати графік стану водного об‘єкту, визначити види живлення річки та екологічно небезпечні зони;

- на основі алгоритму, використовуючи дані відповідних показників рівня води, швидкості течії, визначити кількісні характеристики розсіювання забруднювачів у воді за допомогою відповідних приладів еколабораторії;

- на основі знання закономірностей перемішування та обміну в океані, основ векторного аналізу розрахувати вертикальну конвекцію для визначення глибини проникнення пасивних чи розчинених забруднюючих речовин;

- за алгоритмом досліджувати механізми саморегуляції в морському середовищі та системі океан – атмосфера – гідросфера;

- за алгоритмом та за допомогою приладів еколабораторії відібрати проби води з різних шарів морської акваторії, враховуючи специфіку процесів, в умовах морських акваторій;

- розрізняти умови формування гідрохімічних характеристик.