
- •Гідрологія
- •Тема 6. Гідрологія боліт 5
- •Тема 7. Гідрологія підземних вод 8
- •Тема 8. Гідрологія льодовиків 28
- •Тема 9. Гідрологія океанів і морів 37
- •Тема 6. Гідрологія боліт
- •6.1 Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт
- •6.2 Типи боліт та їx характеристика
- •6.3 Будова, морфологія й гідрографія торф'яних боліт
- •6.4 Вплив боліт на річковий стік
- •Тема 7. Гідрологія підземних вод
- •7.1 Походження I поширення підземних вод
- •7.2 Водні властивості гірських порід
- •7.3 Види води у порах ґрунту
- •7.4 Класифікація підземних вод
- •7.5 Типи підземних вод за характером залягання. Грунтові води. Артезіанські води.
- •7.5 Взаємозв'язок підземних та руслових вод
- •7.6 Рух підземних вод. Закон фільтрації Дapci.
- •7.7 Водний баланс і режим підземних вод
- •7.8 Роль підземних вод у екологічних та фізико-географічних процесах
- •Тема 8. Гідрологія льодовиків
- •8.1 Походження льодовиків
- •8.2 Типи льодовиків
- •8.3 Основні закономірності утворення та будови льодовиків
- •8.4 Живлення та абляція льодовиків
- •8.5 Режим та рух льодовиків
- •8.6 Роль льодовиків у живленні та режимі річок
- •8.7 Географічне поширення та значення льодовиків
- •Тема 9. Гідрологія океанів і морів
- •9.1 Світовий океан і його частини
- •9.2 Рельєф дна океанів і морів. Гіпсографічна крива
- •9.3 Донні відклади в океанах і морях
- •9.4 Хімічний склад вод Світового океану
- •9.5 Солоність вод Світового океану
- •9.6 Водний баланс Світового океану
- •9.7 Густина і тиск морської води
- •9.8 Термічний режим океанів і морів
- •9.9 Морський лід, його класифікація, особливості замерзання та властивості
- •9.10 Водні маси Світового океану
- •9.11 Оптичні та акустичні властивості морської води
- •9.12 Рівень океанів і морів
- •9.12 Хвилі в морському середовищі
- •9.13 Течії та загальна циркуляція води Світового океану
- •9.14 Ресурси Світового океану та їх використання
- •9.15 Проблеми охорони вод Світового океану
- •Тема 6. Гідрологія боліт
- •Тема 7. Гідрологія підземних вод
- •3 Види води у порах ґрунту.
- •Тема 8. Гідрологія льодовиків
- •11 Типи льодовиків.
- •Тема 9. Гідрологія океанів і морів
- •Додатки
7.2 Водні властивості гірських порід
Основними водними властивостями гірських порід є вологість, вологоємкість, водовіддача, водопроникність.
Вологість - відношення маси всіх видів води, що міститься в породі до
маси абсолютно сухого ґрунту:
(7.1)
де
-
маса
зразка вологої породи,
-
маса
того ж зразка висушеного до
постійної ваги.
Відносна вологість (міра вологості) - міра заповнення пір водою або відношення об’єму води до об’єму пор ґрунту
(7.2)
де
-
щільність часток ґрунту в г/см3;
e-
коефіцієнт
пористості ґрунту;
-
щільність води, в г/см3.
Ґрунти за вологістю бувають: маловологі, вологі і насичені водою. Вологоємкість - здатність гірських порід приймати, вміщати і утримувати певну кількість води. За видами води вологоємкість буває: гігроскопічна, молекулярна, капілярна, повна (коли всі пори заповнені водою)
(7.3)
Водовіддача - здатність гірських порід, насичених до повної вологоємкості, віддавати гравітаційну воду. Оцінюється коефіцієнтом водовіддачі:
(7.4)
де
e
-
коефіцієнт
пористості,
-
щільність
води,
-
максимальна
молекулярна
вологоємкість,
- щільність ґрунту.
Водопроникність - здатність гірських порід пропускати воду через наявні в них пори і тріщини під дією тиску. Водопроникність залежить від натиску у водоносному горизонті і від розміру пір і тріщин водопровідних порід. Водопроникність характеризується коефіцієнтом фільтрації (кф).
7.3 Види води у порах ґрунту
Залежно від стану, в якому вода знаходиться в гірських породах, розрізняють наступні її види: вода у вигляді пари, гігроскопічна вода, капілярна, крапельнорідка (вільна), вода у твердому стані та кристалізаційна.
Вода у вигляді пари міститься у повітрі, яке займає вільні від рідкої води пори та тріщини в гірських породах. Вона знаходиться в динамічній рівновазі з іншими видами води та з парою води в атмосфері. За певних умов пароподібна вода конденсується.
Гігроскопічна вода утворюється у тому випадку, коли молекули пароподібної води адсорбуються на поверхні мінеральних зерен гірських порід. Така вода покриває зерна, або частинки породи одномолекулярною тонкою плівкою і міцно утримується на їхніх поверхнях завдяки молекулярним та електричним силами і може бути вивільнена при нагріванні до температури не меншої ніж 105-110 °С.
Плівкова вода утворює навколо частинок гірської породи і поверх гігроскопічної води плівку з декількох шарів молекул. Вона може переміщуватися від однієї частинки до іншої. У випадку, коли товщина плівок у сусідніх частинок більша, відбувається поступове переміщення води від частинок з більшою товщиною плівки до частинок з тоншою. Цей процестриває до тих пір, поки товщина плівок не вирівняється. Слід зазначити, що як гігроскопічна, так і плівкова вода, здебільшого, характерні для глинистих порід і дуже рідко присутні в піщаних породах.
Капілярна вода – заповнює частково або повністю тонкі пори та тріщини і утримується в них за рахунок сил поверхневого натягування. Ця вода піднімається по тонких капілярах знизу догори від рівня дзеркала підземних вод. Висота капілярного піднімання залежить від розмірів пор. Чим менші пори, тим вища висота водного стовпа. В суглинках вона може досягати 2 метрів і більше, а в грубозернистих пісках не перевищує декількох сантиметрів.
Крапельнорідка, або вільна гравітаційна вода характеризується властивістю вільно переміщуватися по порах, тріщинах та інших порожнинах гірських порід під впливом сили тяжіння. Виділяють воду, яка, заповнюючи пори та тріщини в гірських породах, утворює горизонти підземних вод, та воду, що просочується зверху донизу в зоні аерації (франц. “аератіон” – повітря), розташованій вище дзеркала підземних вод і представленій приповерхневим шаром гірських порід, де вільно циркулює повітря.
Вода у твердому стані, тобто у вигляді льоду, присутня в гірських породах, які поширені в кліматичних зонах з від’ємною температурою. Лід може бути у вигляді дрібних кристалів, тонких плівок, або утворювати прошарки.
Кристалізаційна вода – це вода, яка входить до складу цілої низки мінералів і бере участь у будові їх кристалічних ґраток. Прикладом може бути гіпс (СаSО4 ∙ 2Н2О), до складу якого входить дві молекули води.