Тема 6. Гідрологія боліт

1 Що називається болотом?

2 Якого походження бувають болота?

3 Яких типів бувають болота? Які особливості їхньої будови, морфології та гідрографії?

4 Які є методи дослідження боліт?

5 Що розуміють під водним балансом боліт?

6 Що таке діяльний та інертний шари боліт?

7 Чим характеризується термічний режим боліт?

8 Як відбувається рух води в болотах?

9 Де поширені болота? Яка заболоченість окремих регіонів земної кулі?

10 Дайте визначення осушення боліт.

11 Як болота впливають на стік річок?

12 Народногосподарське значення боліт.

Тема 7. Гідрологія підземних вод

1 Які води називаються підземними?

2 Теорії походження підземних вод.

3 Види води у порах ґрунту.

4 Які фізичні властивості порід?

5 Які водні властивості порід?

6 Які фільтраційні властивості порід?

7 Що таке водопроникні та водотривкі гірські породи?

8 Класифікація підземних вод за характером залягання.

9 Які води належать до зони аерації та зони насичення?

10 Які води називають ґрунтовими, чим вони відрізняються від напірних?

11 Що таке артезіанський басейн?

12 Рух підземних вод.

13 Закон фільтрації Дарсі.

14 Закон Шезі-Краснопольського.

15 Що таке режим підземних вод?

16 Які основні особливості хімічного складу підземних вод?

17 Які основні закономірності розповсюдження підземних вод у товщі земної кори?

18 Взаємодія поверхневих і підземних вод.

19 Водний баланс підземних вод:

• для поверхні;

• для зони аерації;

• для водоносного горизонту.

20 Класифікація типів режиму підземних вод за факторами фор­мування режиму.

21 Які основні закономірності розповсюдження підземних вод у товщі земної кори?

22 Роль ґрунтових вод у живленні річок.

Тема 8. Гідрологія льодовиків

1 Як відбувається перетворення снігу в глетчерний лід? Як утворюється льодовик?

2 Що таке лавини, їхні різновиди, де вони виникають?

3 Що таке снігова, кліматична снігова, орографічна снігова, фірнова лінії?

4 Класифікація льодоутворення за характером танення снігу, ступеня водовіддачі та вигляду льодоутворення.

5 Що таке абляція, її види?

6 Рівняння балансу льоду і води в льодовику.

7 Рівняння балансу маси льодовика.

8 Режим льодовиків.

9 Рух льодовиків.

10 Робота льодовиків.

11 Типи льодовиків.

12 Поширення, роль льодовиків у режимі річок і господарське значення льодовиків.

Тема 9. Гідрологія океанів і морів

1 Які основні закономірності у розподілі материків і океанів?

2Які особливості будови серединно-океанічних хребтів?

3 Як будується гіпсографічна крива? Поясніть закономірності, які вона відображає.

4 Класифікація хвиль.

5 Елементи хвиль.

6 Спостереження за хвилями.

7 Трохоїдальна теорія хвиль.

8 Хвильова течія.

9 Поведінка хвиль біля узбережжя.

10 Цунамі.

11 Класифікація течій

12 Розрахунок густинних течій.

13 Дрейфові течії.

14 Вертикальна стійкість шарів у морі.

Додатки

Додаток А

Таблиця А.1 - Основні класифікації хвиль

Підстава класифікації	Класи хвиль	Коротка характеристика
За силою, що викликає хвилювання, тобто за походженням	Вітрові	Викликані вітром і знаходяться під його дією.
	Припливні	Виникають періодично під дією припливотворних сил.
	Анемобаричні	Пов’язані з відхиленням поверхні океану від положення рівноваги під дією атмосферного тиску і вітру .
	Сейсмічні (цунамі)	Внаслідок динамічних проце-сів, що відбуваються в земній корі, і в першу чергу підводних землетрусів, а також виверження вулканів, як підводних, так і прибережних.
	Корабельні	Створюються під час руху судна.
За силою, яка намагається повернути частку води в положення рівноваги	Капілярні	Врівноважувальна сила – сила поверхневого натягу; малі за розмірами і утворюються або в першу мить впливу вітру на водну поверхню (брижі), чи на поверхні основних граві-таційних хвиль (вторинні хвилі).
	Гравітаційні	Врівноважувальна сила – сила тяжіння.
За дією сили після утворення хвилі	Вільні	Сила припиняє дію після утворення хвиль.
	Вимушені	Дія сили не припиняється.
За мінливістю елементів хвиль у часі	Сталі	Не змінюють своїх елементів.
	Несталі	Ті хвилі, що розвиваються або, навпаки, згасають; змінюють свої елементи з часом.
За положенням	Поверхневі	Хвилі на поверхні океану.
	Внутрішні	Хвилі на глибині, на поверхні проявляються іноді у вигляді сліків, виникають на поверхні розділу вод різної густини.
За формою	Двомірні	Середня довжина гребеня набагато більша за довжину хвилі.

Продовження таблиці А1

Підстава класифікації	Класи хвиль	Коротка характеристика
За формою	Тримірні	Середня довжина гребеня зрівняна з довжиною хвилі.
	Подовжені (переносні)	Мають куполоподібний гребінь і не мають підошви (якщо на гребені розташувати поплавок – він буде переміщуватись)
За співвідношенням довжини хвилі і глибини моря	Короткі	Довжина хвилі значно менша глибини моря.
	Довгі	Довжина хвилі значно більша глибини моря.
За переміщенням форми хвилі	Поступальні	Форма переміщується в просторі.
	Стоячі	Видима форма в просторі не переміщується.

Рисунок А.1 - Рельєф океанських поверхневих хвиль визначений шляхом інтерпретації аерофотознімків [3].

Додаток Б

Таблиця Б.1 - Основні класифікації течій Світового океану

Підстава для класифікації	Класи течій	Види течій	Коротка характеристика
За факторами (силами), що викликають течії	Градієнтні		Виникають за умови нахилу моря віднос-но ізопотенціальної поверхні (сила: горизонтальний гра-дієнт гідростатично-го тиску). Причини можуть бути різні:
		Згінно-нагінні	– вітер
		Бароградієнтні	– атмосферний тиск
		Стокові	– підвищення рівня в гирлах річок
		Густинні (конвекційні)	– горизонтальний градієнт тиску
	Вітрові та дрейфові		За М. М. Зубовим власне вітрові утво-рені тимчасомвими вітрами, дрейфові – тривалими чи пере-важаючими вітрами
	Припливні		Викликані приплив-ною хвилею
За сталістю	Постійні		Основні показники мало змінюються протягом сезону або року (Гольфстрім, пасатні)
	Періодичні		Зміни відбуваються з визначеним періо-дом (мусонні, при-пливні)
	Тимчасові (неперіодичні)		Зміни мають непе-ріодичний характер (часто зумовлені вітром)

Продовження таблиці Б.1

Підстава для класифікації	Класи течій	Види течій		Коротка характеристика
За глибиною розташування	Поверхневі		Спостерігаються в навігаційному шарі (шар осадки надвод-них кораблів), в середньому 0–10 м
	Глибинні		На деякій глибині між поверхневими і придонними течіями
	Придонні		В придонному шарі (важливо, що ці течії зазнають тертя о дно)
За характером руху	Меандруючі		Меандруюча траєкторія руху
	Прямолінійні		Прямолінійна
	Криволінійні	Циклонічні	Проти годинникової стрілки в Північній півкулі
		Антициклонічні	За годинниковою стрілкою в Північній півкулі
За фізико-хімічними властивостями	За температурою	Теплі	Температура вод течії дещо вища температури оточуючих вод
		Холодні	Температура вод течії дещо нижча температури оточуючих вод
		Нейтральні	Немає помітної різниці
	За солоністю	Солоні	Солоність вод течії вища за солоність оточуючих вод
		Розпріснені	Солоність вод течії нища за солоність оточуючих вод