8.6 Роль льодовиків у живленні та режимі річок

Роль льодовиків у живленні річок в цілому невелика. Однак у деяких крупних річок, що стікають з покритих льодовиками гір, частка льодовикового живлення досягає 10-15%, а у малих річок у безпосередній близькості від льодовиків – 40-60%. Дякуючи акумульованим у товщах льодовика значним масам води льодовики здійснюють регулюючий вплив на річковий стік.

Багаторічне регулювання стоку льодовиками полягає в тому, що тала вода льодовиків компенсує нестачу води в річках у посушливий період.

Сезонне регулювання також виявляється у підсиленні танення льодовиків в теплий, посушливий період року, коли інші джерела живлення виснажуються. На річках з льодовиковим живленням максимум стоку звичайно зміщується на другу половину літа.

Так, льодовики середньої Азії дають підвищений стік річкам в кінці липня – на початку серпня, коли живлення річок талими водами сезонних снігів вже закінчилося, а дощові опади незначні. Саме у липні-серпні на рівнинних ділянках річок Середньої Азії здійснюється основний забір води на зрошування. Тому сезонне регулювання стоку льодовиками має велике значення для сільського господарства.

Нерідко крім сприятливого впливу на стік льодовики можуть викликати і катастрофічні паводки та селі. Паводки та селі льодовикового походження виникають у результаті наступних основних причин:

а) прорив прильодовикових озер;

б) прориву надльодовикових озер;

в) прориву внутрішньольодовикових порожнин;

г) катастрофічного танення, викликаного виверженням вулкану.

8.7 Географічне поширення та значення льодовиків

Льодовики вкривають близько 10 % поверхні Землі. Основні райони зледеніння знаходяться в Західній Арктиці – це острови Нова Земля, Земля Франца-Йосифа, які вкриті льодом на 87-90 %. По мірі просування на схід площа зледеніння на островах Арктики зменшується і на архіпелазі Де-Лонга, льодовий покрив зустрічається тільки на трьох північних островах.

Серед гірських районів за площею зледеніння перше місце посідає Середня Азія (близько 2500 льодовиків загальною площею понад 17 000 км²), друге – Кавказ (майже 1400 льодовиків загальною площею 1970 км²). Значне зледеніння характерне для Камчатки, Алтаю, північного та південно-східного Сибіру тощо.

За даними Атласу сніжно-льодових ресурсів світу (1997) площа сучасного зледеніння на планеті (площа, що зайнята багаторічним льодом і снігом) складає 16.25 млн км², або 10.9 % поверхні суші. Запаси води в усіх льодовиках світу складають 25.78 тис. км³ (табл.8.1).

Таблиця 8.1 Області сучасного зледеніння земної кулі

Області зледеніння	Площа льоду, тис. км2
Антарктида (материкова частина)	13943
Гренландія	1803
Острова Східної Канади	147,0
Узбережжя Аляски	63,31
Острови російської Арктики	56,4
Архіпелаг Шпіцберген	34,89
Гімалаї	26,52
Тянь-Шань в межах СНД	8,31
Каракорум	15,41
Берегові хребти Північної Америки	15,4
Ісландія	11,75
Куньлунь	11,64
Паміро-Алтай в межах СНД	9,82

Льодовики мають велике значення в живленні річок; є важливим джерелом водних ресурсів, особливо в районах зрошуваного землеробства (Середня Азія); являються сховищами найчистіших прісних вод. Однак, крім користі, льодовики можуть спричинити великі катастрофи: повені, селі.