МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
(м. РУБІЖНЕ)
ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ НАУК
КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ
Гідрологія
Конспект лекцій
2013
Гідрологія. Конспект лекцій.ч.2 (для студентів денної та заочної форм навчання напряму 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” ) / Укладач Куцька Н.Б. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля , 2014. – 80с.
Конспект лекцій містить теми, які передбачені навчальною програмою дисципліни та опрацювання яких необхідне для підготовки до практичних і лабораторних занять студентів денної форми навчання, а також виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форм напряму підготовки 6.040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування
ЗМІСТ
Тема 6. Гідрологія боліт 5
6.1 Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт 5
6.2 Типи боліт та їx характеристика 6
6.3 Будова, морфологія й гідрографія торф'яних боліт 7
6.4 Вплив боліт на річковий стік 8
Тема 7. Гідрологія підземних вод 8
7.1 Походження i поширення підземних вод 8
7.2 Водні властивості гірських порід 9
7.3 Види води у порах ґрунту 10
7.4 Класифікація підземних вод 11
7.5 Типи підземних вод за характером залягання. Грунтові води. Артезіанські води. 12
7.5 Взаємозв'язок підземних та руслових вод 19
7.6 Рух підземних вод. Закон фільтрації Дapci. 20
7.7 Водний баланс і режим підземних вод 24
7.8 Роль підземних вод у екологічних та фізико-географічних процесах 27
Тема 8. Гідрологія льодовиків 28
8.1 Походження льодовиків 28
8.2 Типи льодовиків 30
8.3 Основні закономірності утворення та будови льодовиків 31
8.4 Живлення та абляція льодовиків 33
8.5 Режим та рух льодовиків 34
34
8.6 Роль льодовиків у живленні та режимі річок 35
8.7 Географічне поширення та значення льодовиків 36
Тема 9. Гідрологія океанів і морів 37
9.1 Світовий океан і його частини 37
9.2 Рельєф дна океанів і морів. Гіпсографічна крива 37
9.3 Донні відклади в океанах і морях 39
9.4 Хімічний склад вод Світового океану 41
9.5 Солоність вод Світового океану 44
9.7 Густина і тиск морської води 47
9.8 Термічний режим океанів і морів 48
9.9 Морський лід, його класифікація, особливості замерзання та властивості 51
9.10 Водні маси Світового океану 54
9.11 Оптичні та акустичні властивості морської води 56
9.12 Рівень океанів і морів 57
9.12 Хвилі в морському середовищі 58
9.13 Течії та загальна циркуляція води Світового океану 64
9.14 Ресурси Світового океану та їх використання 69
9.15 Проблеми охорони вод Світового океану 72
ДОДАТКИ 77
Тема 6. Гідрологія боліт
6.1 Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт
Болотом називається ділянка суші з рясним застійним або слабко
проточним зволоженням ґрунту протягом більшої частини року. Характерною рисою боліт є заростання їхньої поверхні мохами, і вищою водною рослинністю, а також процеси торфоутворення. Залежно від товщини шару торфу розрізняють власне болота, покриті шаром торфу не менш ніж 30 см, і заболочені землі, тобто ділянки суші, де шар торфу менший 30 см. Заболочені землі й болота є різними щаблями розвитку болотної стадії почвоутворюючого процесу. Торф – ущільнена бура маса, що утворилася в результаті відмирання болотних рослин в умовах підвищеної вологості й скрутного доступу повітря.
Потужність торф’яних покладів зазвичай в середньому дорівнює 2 м, і максимально – 5-6 м. Однак зустрічаються, як виключення, торф'яні відкладення потужністю до 8-10 м. Щорічний приріст товщі торфу близько 1 мм. На відміну від мінеральних ґрунтів, торф'яні відкладення мають велику вологоємність (700-2200 %; вологоємність – здатність породи вміщати в себе певну кількість води; величина повної вологоємності виражається у відсотках стосовно ваги сухої породи), водоутримуючу здатність й погану водопроникність. Торфи сильно зменшуються в об’ємі при висиханні й при сильному висушуванні важко змочуються й потім втрачають здатність до набрякання. Торф має невелику об’ємну вагу (1,4–1,7 т/м3), має погану теплопровідність (довго не замерзає, але й довго не відтає), містить багато азоту й мало калію. Болота виникають у результаті заростання водойм або заболочування суші (рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Схема заростання озера (по В.Р. Вільямсу)
а - мінеральне дно озера, б, в - вапняковистий сапропелевий мул, г - землистий торф, д - осоковий торф, є - очеретяний торф; 1 - вільно плаваючі водяні рослини, 2 - рдести та латаття, 3 – лепеха болотяна, 4 - рогіз, 5 - очерет, 6 - великі осоки, 7 - дрібні осоки, 8 - кореневі злаки, 9 - злаки.