
- •Розділ 8. Дисперсні системи
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Електрокінетичні властивості колоїдних систем
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Чергування зон коагуляції.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Заняття №17
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття №18
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття №19
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
Методика виконання роботи
Робота 1. Визначення знаку заряду частинки методом капіляризації.
На полоску фільтрувального паперу нанести краплю досліджуваних розчинів (золів, розчинів барвників, суміші барвників). Визначити знак заряду частинок, вважаючи, що папір має від’ємний заряд.
Робота 2. Визначення порогу коагуляції.
Заповнити одну
бюретку розчином дихромату калію
(с(
K2Cr2O7)=0,002
моль/л), а другу – розчином
гексаціаноферату (ІІІ) калію
(с(
K3[Fe(CN)6])=0,002
моль/л). У дві пробірки за допомогою
піпетки внести по 5 мл золю гідроксиду
заліза (ІІІ). Додати в одну з пробірок,
по краплях, добре перемішуючи, розчин
дихромату калію, а в другу – розчин
гексаціаноферату (ІІІ) калію до помутніння
розчину (коагуляція золю).
Обчислити поріг коагуляції кожного з електролітів (в ммоль/л) за формулою:
Обчислити коагулюючу здатність електролітів (в л/моль) за формулою:
Обчислити відносну коагулюючу здатність електролітів.
Результати занести в таблицю.
Електроліт |
Молярна конце-нтрація еквівале-нта електроліту,
|
Об’єм роз-чину елек-троліту, V(X), л |
Коагулюючий йон |
Поріг коагуляції, ммоль/л |
Коагулююча здатність, VK(X), л/моль |
K2Cr2O7 |
|
|
|
|
|
K3[Fe(CN)6]) |
|
|
|
|
|
Робота 3. Очистка води коагуляцією.
В 6 пробірок налити по 5 мл мутної води і в кожну добавити різну кількість краплин золя гідроксиду заліза (1,2,3,4,8,16). В 7 пробірку налити 5 мл мутної води для порівняння. Спостерігати за змінами в пробірках. Зробити висновки.
Заняття №19
Тема: Грубо дисперсні і колоїднодисперсні системи
Актуальність теми: до грубо дисперсних систем відносяться емульсії, суспензії, піни і напівколоїди: мила, барвники. Дані системи находять широке застосування в медицині. В організмі людини емульсіями є жири в крові, в лімфі, в кишечнику: жирова емульсія.
Емульсії, піни, пасти, порошки – це форми лікарських препаратів висока ефективність яких забезпечується способом одержання, використанням емульгатора і специфічними властивостями таких грубо дисперсних систем.
Знання способів одержання, умови стійкості, властивостей і застосування грубо дисперсних систем мають важливе значення для практичної діяльності лікаря.
Навчальні цілі:
Знати: способи одержання емульсій, умови стійкості і властивості емульсій, суспензій, паст, аерозолей.
Вміти: одержати прямі і обернені емульсії, визначати їх тип, розрахувати концентрацію емульсій.
Самостійна позааудиторна робота студентів.
Класифікація грубодисперсних систем.
Емульсії. Типи емульсій.
Методи добування і визначення типу емульсій.
Роль емульгаторів і механізм їх дії при стабілізації емульсій.
Класифікація емульгаторів.
Будова міцели прямої і оберненої емульсії, стабілізованої ПАР.
Біологічне значення емульсій. ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).
Пасти, порошки, аерозолі як лікарські форми.
Піни і ціноутворення, їх практичне значення.