3. Оцінка якості грунтів за їх властивостями і родючістю (бонітування).

Оскільки величина родючості грунтів є неоднаковою, то необхідно знати, які з них являються кращими, а які гіршими для вирощування відповідних рослин. Це питання вирішується порівняльною оцінкою грунтів, їх властивостей та врожаїв рослин. Така оцінка може бути проведена також шляхом об’єднання грунтів близьких за найбільш важливими властивостями (вмісту гумусу, реакції ґрунтового розчину, оструктуреності та інше), що визначають особливості розвитку однієї або декількох схожих за біологічними особливостями культур, тобто по агровиробничих показниках. Завдяки проведенню оцінки грунти визначають і об’єднують в порівняно великі групи та дають характеристику їх якості з рекомендаціями по вирощуванню тих чи інших культурних рослин.

Оцінку якості грунтів можна провести більш точно, якщо їх продуктивність буде охарактеризована числом, яке показує у скільки разів даний грунт за своїми властивостями і врожайністю кращий чи гірший від іншого грунту.

Оцінка якості грунтів по родючості, виражена у відносних одиницях (балах) властивостей грунтів, які знаходяться у взаємозв’язку з урожайністю головних культур, називається бонітуванням грунтів (лат. bonitos – доброякісність).

Оцінку грунтів будують на об’єктивних ознаках і властивостях, найбільш важливих для росту сільськогосподарських культур і лісових деревних порід. Властивості грунтів, які відбираються для оцінки, можуть відноситись як до прямих так і до опосередкованих умов росту рослин, тому при бонітуванні грунтів відображається їх найважливіша властивість – родючість. Результати бонітування, чи якісної оцінки грунтів приводяться у вигляді бонітувальних таблиць, складених для окремих культур або їх груп. Правильність складання таких таблиць перевіряють співставленням балів, що отримані по властивостях грунтів, з балами по урожайності. Характер зміни балів повинен бути одинаковим (приклад наведено в таблиці №1).

В нашій країні використовують 100-бальну розімкнену і замкнуту шкали. В розімкнутій шкалі за 100 балів приймають властивості грунтів із середньою врожайністю, в замкнутій – властивості грунтів, що мають найбільший урожай.

Таблиця №1

Оціночна шкала (скорочена) для визначення балу бонітету грунтів

Грунти	А+В, см	Бал	Гумус, т/га	Бал	Урожай зернових, ц/га	Бал
Звичайні чорноземи	75	100	425	100	20	100
Південні чорноземи	65	86	375	88	18	90
Темно-каштанові	45	60	275	65	14	70
Каштанові	35	46	225	53	12	60
Світло-каштанові	25	33	175	41	11	50

Результати якісної оцінки грунтів застосовують при реєстрації земель, визначенні продуктивності ділянки чи території, встановленні найбільш урожайних культур, при розробці методів підвищення родючості грунтів та з іншою метою.

Підвищення ґрунтової родючості здійснюється комплексом заходів біологічного і господарського впливу, які направленні на забезпечення оптимального співвідношення між вологою, аерацією та необхідними для рослин елементами живлення.