2. Рельєф як фактор ґрунтотворення

Рельєф визначається характером чергування підвищених і понижених ділянок суші. В залежності від співвідношення висот підвищених і понижених ділянок розрізняють три види рельєфу: мікрорельєф – це дрібні елементи рельєфу з коливаннями висот від долей метра до декількох метрів; мезорельєф – це форми середніх розмірів, різниця між найбільш підвищеними і пониженими частинами досягає декількох десятків метрів; макрорельєф – це коливання висот від декількох десятків до сотень метрів. Виділяють рівнинні і гірські форми рельєфу. Види мікрорельєфу: западини, блюдця, неглибокі промивини, горбочки, купини. Мезо- і макрорельєф поділяють на декілька видів: плато - найбільш підвищена частина вододілу, яка переходить в схили; тераса – більш-менш рівна поверхня, обмежена з однієї сторони схилом вниз, а з іншої – вгору; горб – невелике округле підвищення, основа якого в декілька раз більша висоти; пагорб – відрізняється меншими розмірами; грива чи гряда – подовжене підвищення, довжина якого в декілька раз більша від ширини. Поєднання елементів рельєфу може створювати різноманітні форми поверхні: пологохвилястий рельєф – це ряд широких пологих підвищень з такими ж пониженнями, які чергуються між собою; хвилястий рельєф – схили більш чітко виражені, а вододіли зближені; гривистий, грядовий рельєф характеризується продовгуватими формами (назва дається по елементах рельєфу).

Рельєф проявляє суттєвий вплив на кліматичні умови, життя рослин, тварин, мікроорганізмів, характер утворення і розкладу органічних речовин, на ґрунтотворчий процес в цілому. Гірський рельєф зумовлює формування вертикальних кліматичних і рослинних зон. Мезорельєф впливає на перерозподіл вологи, поверхневий і внутріґрунтовий стоки, формування водного режиму і пов’язаного з ним рослинного покриву. В залежності від експозиції схилів змінюється кількість тепла, яке поступає в ґрунт. Північні схили отримують його менше, південні більше. Перерозподіл тепла і вологи проявляє вплив на склад і багатство рослинного покрову. Мікрорельєф змінює кількість поступаючої вологи, помітно впливаючи на глибину промочування ґрунтів, солевий режим і склад трав’янистих рослин.

Рельєф впливає на відносний вік грунтів і в залежності від експозиції схилів, в гірських умовах можуть на північному схилі, де росте ліс, утворюватися дерново-підзолисті або сірі лісові грунти, тоді як на південному, що вкриті трав’янистою рослинністю, формуються чорноземні або каштанові грунти.

3. Грунтотворчі породи і вік країни, їх вплив на грунтотворення

Грунтотворчі породи проявляють значний вплив на ґрунтотворчий процес, оскільки грунти довгий час зберігають їх хімічні і водно-фізичні властивості, а також мінералогічний і механічний склади. На гірських породах, що містять значну кількість хімічних елементів, необхідних для живлення рослин, формуються більш родючі ґрунти. Найбільш багаті ґрунти розвиваються, наприклад, на карбонатних суглинках, тоді як на пісках вони бідніші, але часто виявляються краще аеровані, тепліші. В залежності від материнських порід змінюється склад рослинності. Так, на пісчаних ґрунтах формуються сосняки, а на суглинистих – трав’яниста лугово-степова рослинність; змінюється і тип ґрунтотворення.

Вік країни.

В розвитку грунту розрізняють абсолютний та відносний рік. Вік грунту рахується з початку розвитку ґрунтотворчого процесу, який викликає поступове утворення ґрунтового профілю. Для значної території європейської частини СНД вік грунту визначається часом відступання льодовиків. Відповідно, вік грунтів чорноземної зони, яка уникла зледеніння, більший від віку тундрових і лісових грунтів, а вік підвищених ділянок, які раніше звільнилися з-під льодовикового покриву, дещо білший віку грунтів понижених ділянок в тому ж районі. Дослідження свідчать про те, що 1 см гумусового горизонту утворюється приблизно за 100 років.

Термін відноснй вік грунту введений В.Р.Вільямсом, який відмічав, що при однаковому абсолютному віці території, ґрунти можуть бути еволюційно різноманітні, тобто можуть знаходитись на різних стадіях розвитку: одні – в початкових стадіях, а інші – можуть бути значно розвинені. Різниці в еволюції грунтів взаємозв'язані з різницями рослинного покриву материнських порід, рельєфу та інших місцевих умов, які впливають на ґрунтотворення.