Тема 3. Соціологічні концепції аналізу економічного розвитку. План

1. Внесок А. Сміта у розвиток соціології економіки.

2. Аналіз динаміки суспільства в працях представників німецької історичної школи.

3. Роль соціальних факторів в економічному розвитку (т. зору К. Маркса).

4. Теорія дозвільного класу Т. Веблена.

5. Аналіз неекономічних факторів становлення капіталізму в доробку М. Вебера.

6. Розробка концептів суспільства та господарства в працях М. Кондратьєва.

7. Модель динамічного розвитку суспільства Й. Шумпетера.

8. Роль націоналізму в сучасній економіці (т. зору Г. Мюрдаля).

9. Концепція економічного розвитку У. Ростоу.

Література.

1. Верховин В. И. Экономическая социология: Монография / В. И. Верховин, В. И. Зубков. – М., 2005.

2. Веселов Ю. В. Экономическая социология: история идей / Ю. В. Веселов. – СПб., 1995.

3. Матвєєв С. О. Економічна соціологія: Підручник / С. О. Матвєєв, Л. І. Лясота. – Суми, 2006.

4. Радаев В. В. Экономическая социология. Курс лекций: Учеб. пособ. / В. В. Радаев — М., 1998.

Цілі та завдання вивчення розділу 1.3.

Успішне вивчення розділу 1.3. дозволяє:

• Познайомитися із специфікою соціологічних концепцій аналізу економіки.

• Знати основні етапи розвитку соціологічних уявлень про економіку.

• Володіти ключовими поняттями: дозвільний клас, капіталізм, вільний ринок, абсентеїстська власність, господарство.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3.

• При вивченні Розділу 1.3. важливо дати визначення основних понять: дозвільний клас, капіталізм, вільний ринок, абсентеїстська власність, господарство.

Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на внесок економіста Сміта у розвиток соціології.

Вивчаючи питання 2, встановіть відмінності німецької історичної школи від англійської політ економічної школи.

Вивчаючи питання 3, визначте роль соціальних факторів розвитку економіки.

Вивчаючи питання 4, зверніть увагу на абсентеїстську власність як феномен капіталістичного суспільства.

Вивчаючи питання 5, ознайомтеся з роллю релігійного фактору у становленні капіталізму.

Вивчаючи питання 6, зверніть увагу на відмінності господарства та економіки.

Вивчаючи питання 7, визначте особливості економічного розвитку різних країн Європи.

Вивчаючи питання 8, зверніть увагу, як націоналізм може допомогти країнам, що розвиваються.

Вивчаючи питання 9, ознайомтеся з поглядами У. Ростоу на економічну динаміку.

Опанування основних понять теми передбачає роботу з соціологічним словником та додатковою літературою, вказаною у списку літератури.

Завдання до теми:

1. Прочитайте тему і законспектуйте основні положення.

2. Випишіть основні поняття.

1. Внесок а. Сміта у розвиток соціології економіки.

Економічна соціологія займається не тільки вивченням сучасних проблем взаємозв'язку і взаємовідносин між економічними і неекономічними аспектами соціального життя. Економічна соціологія - це також історія ідей, історія соціологічної думки.

Адам Сміт (1723-1790) увійшов в історію як родоначальник політичної економії. Найбільш значна його праця - «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 р.). Людина в його названій праці – це автономний індивід, яким керують 2 природничі мотиви – корисливий інтерес та схильність до обміну. Джерелом добробуту і багатства народів А. Сміт вважав працю. Після доведення істинності цього постулату він досліджує умови, за яких праця стає більш продуктивною і забезпечує швидкий поступальний розвиток суспільства. Такими він вважає безперешкодний поділ праці та функціонування вільного ринку. Обидві ці умови належать у першу чергу до соціальної, а не суто економічної сфери. Рівень і масштаби поділу праці він ставить у залежність від місткості ринку. Доки ця місткість ще велика, система поділу праці розвивається безперешкодно, а з нею збільшуються джерела суспільного добробуту. Місткість вільного ринку - друга за значущістю умова процвітання нації.

Зміст поняття «вільний ринок» Сміт пов'язує з дотриманням таких економічних і соціальних умов: 1) принципу вільної торгівлі (обміну); 2) повної конкуренції; 3) принципу власної вигоди; 4) принципу дії Невидимої Руки Провидіння. Перший принцип Сміт виводить з уроджених якостей людини - природної схильності до обміну, оскільки людина - істота соціальна, схильна до спілкування з іншими людьми. Тому ринкова економіка - це цілком природний процес. Другий з перерахованих принципів - це логічна конструкція ідеального ринку, для існування якого створені необхідні умови (антимонопольне законодавство та інші заходи, що забезпечують безперешкодне переміщення товарів і капіталу). Повна, нічим не обмежена конкуренція веде до гармонії інтересів усіх учасників ринкового процесу.

Третій принцип - прагнення кожного до одержання власної вигоди - нерідко викликав у сучасників Сміта і викликає донині почуття здивування. Тим більше, що основоположник класичної політекономії наполягав на твердженні, що саме егоїстичне прагнення до власної користі змушує кожного учасника ринку максимальною мірою задовольняти потреби свого контрагента, у результаті чого все суспільство має з цього користь.

Четвертий принцип - принцип Невидимої Руки - є логічним продовженням третього. Інтеграція зусиль учасників ринку, що приводить до створення добре налагодженого механізму, відбувається не за планом, який складається людьми, не відповідно до норм і правил, вигаданих і встановлених ними. Навіть конфліктуючі між собою суб'єкти господарської діяльності, що переслідують суперечливі цілі, рано чи пізно доходять згоди, «спільного знаменника», тому що, досягаючи поставленої мети, люди одночасно мимоволі роблять внесок у примноження загального добробуту.

Це відбувається в результаті спрямовувальної дії Невидимої Руки. Так називає Сміт механізм саморегуляції ринкової економіки, що виникає з природного порядку. Скасувати цей порядок, установлений Господом Богом, не дано нікому. Так само держава неспроможна докорінно поліпшити його. Турбота держави - лише припиняти дії тих, хто зловживає правилами чесної конкуренції, порушує природний порядок, стає на шлях економічних і карних злочинів.

Не слід вважати, що засновник економічної теорії не розумів проблеми різноманітності реальних господарських мотивів. Сміт підкреслював, що неможливо звести їх лише до голого економічного інтересу. У праці „Теорія моральних (нравственных) почуттів”, яка була забута після виходу „Дослідження...”, він відзначає, що уміти співчувати, забувати самого себе, власний егоїзм і симпатизувати іншим є найвищою мірою моральної досконалості, до якої лише здатна людська природа.