
- •Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища
- •1. Сучасні екологічні дослідження і їх комплексний характер
- •2. Екологічний моніторинг і його елементи
- •3. Процедури і операції технологічного циклу екоаналітичного контролю забруднення навколишнього середовища
- •Питання для самоконтролю
- •Методи контролю за станом навколишнього середовища основні вимоги до методів і засобів екоаналітичного контролю
- •1. Основні вимоги до методів і засобів екоаналітичного контролю
- •1.1. Вимоги до результатів екоаналітичних робіт
- •1.2. Вимоги до засобів вимірювань
- •1.3. Вимоги до допоміжного обладнання
- •1.4. Вимоги до випробувального обладнання
- •1.5. Вимоги до засобів метрологічного забезпечення
- •1.6. Вимоги до методик виконання вимірювань
- •1.7. Вимоги до засобів пробовідбору
- •1.8. Вимоги до технічної компетентності екоаналітичних лабораторій
- •Питання для самоконтролю
- •Класифікація і основні характеристики екоаналітичних засобів
- •Питання для самоконтролю
- •Сучасні методи дослідження стану навколишнього середовища
- •1. Якісний аналіз стану довкілля
- •Питання для самоконтролю
- •2. Кількісні методи аналізу
- •Методи визначення деяких хімічних інгредієнтів у
- •2.1. Хімічні методи
- •2.2. Фізико - хімічні методи
- •Колориметрія
- •Фотоколориметрія
- •Спектрофотометрія
- •Фотоколориметри
- •Фотоколориметр кфк - 2
- •Спектрофотометри
- •Спектрофотометр сф – 46
- •Спектрофотометр сф – 14
- •Молекулярна спектроскопія
- •Рефрактометрія. Рефрактометри
- •Поляриметрія. Прилади для поляриметричних вимірювань Поляриметрія
- •Прилади для поляриметричних вимірювань
- •Стилоскопи
- •Потенціометрія
- •Потенціометри і рН-метри
- •Кондуктометрія
- •Вольтамперомерометрія (полярографія)
- •Прилади для кулонометричних вимірювань
- •Кулонометрія при постійному контрольованому потенціалі
- •Кулонометрія при постійній контрольованій силі струму (кулонометричне титрування)
- •Електролізери
- •Хроматографічний аналіз
- •Питання для самоконтролю
- •Використана література Основна
- •Допоміжна
Фотоколориметр кфк - 2
Рис. 2.12. Зовнішній вигляд КФК - 2
1 - освітлювач; 2 - ручка введення кольорових світлофільтрів; 3 - кюветне відділення; 4 - ручка переміщення кювет; 5 - ручка (введення фотоприймачів у світловий потік) "Чувствительность"; 6 - ручка настройки приладу на 100 % пропускання; 7 –мікроамперметр
Колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2 (рис. 2.12, 2.13) є однопроменевим приладом, але за принципом роботи схожий на КФК, ФЕК-56М, ФЕК-56.
Рис. 2.13. Колориметр фотометричний концентраційний КФК-2
За оптичною схемою світло від лампи проходить систему лінз, світлофільтр, кювету з розчином порівняння або з досліджуваним розчином і потім попадає на пластинку, яка розділяє світловий потік на два пучки до двох фотоелементів, що заведені на мікроамперметр. Один з фотоелементів призначений для фіксації спектра в дуже низькій області (рис. 2.14).
Рис. 2.14. Оптична схема КФК - 2
1 - джерело світла; 2 - теплозахисний світлофільтр; 3 - нейтральний світлофільтр;
4 - кольоровий світлофільтр; 5 - кювета з досліджуваним розчином або розчином порівняння; 6 - пластинка, що ділить світловий потік на два потоки; 7 - фотодіод;
8 – фотоелементи
КФК-2 призначений для вимірювання коефіцієнтів пропускання і абсорбційності (поглинання) розчинів і твердих тіл в окремих ділянках діапазону довжини хвиль 315...980 нм, що виділяються світлофільтрами, а також для визначення концентрації речовин у розчинах. Крім цього, колориметр дозволяє вимірювати коефіцієнти пропускання зависей, емульсій і колоїдних розчинів у світлі, що проходить.
Будова приладу
Фотоколориметр складається з блоку живлення і оптичного блоку. До оптичного блоку входять освітлювач, оправа з оптикою, світлофільтри, кюветне відділення з кюветотримачем, фотометричний пристрій з підсилювачем постійного струму й елементами регулювання, прилад реєстрації.
Освітлювач являє собою галогенну малогабаритну лампу типу КГМ. Конструкція освітлювача забезпечує переміщення лампи в трьох взаємно перпендикулярних напрямках для її правильної установки.
В оправу вмонтовані конденсор, діафрагма і об’єктив.
Кольорові світлофільтри вмонтовані в диск. Світлофільтр вводять у світловий пучок за допомогою ручки. Робоче положення кожного світлофільтра фіксується.
Кюветотримач розташований під кришкою в кюветному відділенні. При роботі в кюветному відділенні одночасно знаходяться дві кювети - з розчинником (чи нульовим розчином) і забарвленим розчином (досліджуваним). Перестановку кювет у світловому пучку здійснюється поворотом ручки до упора.
У фотометричний пристрій входять: фотоелемент Ф-26, фотодіод ФД-24ДО, світлоділильна пластинка і підсилювач. Вмикання фотоприймачів здійснюється за допомогою ручки.
В якості приладу реєстрації використовується мікроамперметр типу М907-10, шкала якого проградуйована для визначення поглинання і коефіцієнтів пропускання.
Методика роботи з приладом
Фотоколориметр необхідно увімкнути в мережу за 15 хв до початку вимірювань. Під час прогрівання кюветне відділення повинне бути відкрите (при цьому шторка перед фотоприймачами перекриває світловий пучок).
Ручкою ввести необхідний за родом виміру кольоровий світлофільтр. Потім установити мінімальну чутливість приладу, для чого ручку "Чувствительность" поставити в положення "1", а ручку "Установка 100 грубо" - в крайнє ліве положення.
Перед вимірами при перемиканні фотоприймачів необхідно перевірити установку стрілки мікроамперметра на нуль за шкалою коефіцієнтів пропускання при відкритому кюветному відділенні. У випадку зсуву стрілки від нульового положення її слід підвести до нуля за допомогою потенціометра "Нуль".
Ввести у світловий потік кювету з водою, закрити кришку кюветного відділення. Ручками "Чувствительность", "Установка 100 грубо" і "Точно" встановити нуль за шкалою поглинання. Ручка "Чувствительность" може знаходитись в одному з трьох положень: "1", "2" чи "З".
Потім поворотом ручки кювету з водою замінити на кювету із забарвленим досліджуваним розчином. Зробити відлік за шкалою значень поглинання. Виміри проводяться 3 - 5 разів, після чого остаточне значення виміряного поглинання визначають як середнє арифметичне з усіх отриманих значень.
Вибір світлофільтрів – налить розчин у кювету і провести вимірювання з усіма світлофільтрами, побудувать криву, відкладаючи на горизонтальній осі довжину хвилі, що відповідає максимуму коефіцієнта пропускання світлофільтра, вказані в паспорті колоримета, а по вертикалі – відповідні значення оптичної густини розчину. Беруть той світлофільтр – де величина оптичної густини буде максимальна.
Вибір кювет проводиться візуально, якщо не вказано в методиці дослідження. Якщо розчини мало забарвлені – беруть кювети з великою робочою довжиною, якщо інтенсивно забарвлені (темні) – з малою робочою довжиною.
Фотоелектроколориметри застосовується на підприємствах водопостачання, металургії, хімічній, харчовій промисловості, с/г, медицині.
Нормальні умови роботи:
Температура – 10-35 0С;
Відн вологість – 45-80%;
Напруга в мережі 220±4,4 В.
Межі вимірювання:
Коефіцієнт пропускання – 0-100%
Оптична густина – 0-2
Абсолютна похибка 0,5-1%
Робоча довжина кювет: 5,10,20,30,50 мм.
Час безперервної роботи: 8 год
Маса КФК-2 – 12 кг
При роботі з фотоколориметром потрібно дотримуватися техніки безпеки:
заземлення приладу;
чисте приміщення (без пилу, газів, парів, кислот)
халат