2. Вплив забруднювальних речовин на організм людини

Забруднені понаднормовими домішками недоброякісні харчові продукти можуть спричинювати харчові отруєння мікробного походження, різні інфекційні захворювання та гельмінтози. іХімічні речовини в організмі людини розносяться кров'ю і розподіляються в органах, тканинах і клітинах]. Кількість хімічних речовин, що накопичуються в організмі, залежить від розподілу їх у тканинах і клітинах, мікроклімату, способу введення та експозиції, віку, статі та інших факторів. Завдяки опірності організму більшість хімічних речовин та їхніх метаболітів виводиться з калом, сечею, повітрям, яке видихається, з потом через шкіру та зі слиною і грудним молоком.

Токсичність хімічних речовин характеризують її абсолютно смертельною дозою – мінімальною дозою, за якої досліджувані тварини гинуть, а також середньою смертельною дозою, за якої гине 50 % їх. Смертельну дозу хімічної речовини виражають у міліграмах на один кілограм маси тіла. Сторонні речовини дуже небезпечні для організму дитини, коли фізіологічні захисні бар'єри ще недостатньо сформувалися, а також для жінок-годувальниць,

Хімічні речовини здатні накопичуватися в організмі й виявляти ефект сумації, коли до негативного впливу однієї речовини додається ефект дії іншоу Ці властивості характерні для багатьох речовин і залежать від їхніх хімічних та фізичних властивостей (розчинності у воді й жирах тощо). Хімічні речовини можуть депонуватися в печінці, мозку, надниркових залозах та інших органах. Органічні сполуки цинку, срібла та інших металів, що розчиняються в жирах, можуть уражати центральну нервову систему.

У процесі метаболізму токсичних речовин можуть утворюватися нові речовини, отруйна дія яких сильніша порівняно з речовинами, що надійшли в організм. Так, при введенні паратіону після альдрину утворюється параоксон, токсичність якого значно вища. Дія деяких фосфорорганічних сполук послаблюється, якщо попередньо в організм ввести фенобарбітал або хлорциклін.

Хімічні речовини, що потрапляють в організм з їжею, можуть спричинювати ракові захворювання шлунка й кишоїд Канцерогенними є мінеральні масла й ароматичні аміни, епоксидні смоли, лактони, пероксидні та деякі аліфатичні органічні сполуки. Вони спричинюють захворювання на рак шкіри, сечового міхура та інших органів. До хімічних канцерогенних сполук належать також 3, 4-бензпірен, 2-ацетиламінофлуорен, 4-диметиламіноазобензол, етилкарбонат, тетрахлорметан та ін. Нітрозодиметиламін та інші нітрозаміни часто трапляються в харчових продуктах.

Мікотоксини, що є продуктами життєдіяльності деяких нижчих грибів і рослин, шкідливо діють на тварин і людей. Вони зумовлюють захворювання ерготизм, яке супроводжується судомами, галюцинаціями тощо. Ця хвороба виникає в разі споживання хліба, випеченого з борошна, яке було забруднене продуктами життєдіяльності нижчих грибів.

Усі хімічні речовини токсичні, якщо вони потрапляють в організм у значній кількості. Навіть нешкідливі речовини, якщо їх вживають у великих дозах, можуть несприятливо впливати з небажаними наслідками. Понад 75 % усіх захворювань спричинюють хімічні канцерогени, які потрапляють в організм з повітрям, що вдихається, їжею та напоями. Особливо небезпечні канцерогенні сполуки арсену – гази, пестициди, косметичні засоби, тютюн та ін.

Література /1.1/

Самостійна робота студента

2. Законспектувати, вивчити і вміти розкривати зміст питання.

3. У зошиті для самостійної роботи навести приклади взаємозалежності між забрудненістю навколишнього середовища і захворюваннями людей

Питання для самоконтролю

5. Поясніть визначення «суспільне здоров’я».

6. Що таке патологія?

7. Охарактеризуйте випадкові і невипадкові екологозалежні захворювання людей.

8. Перечисліть реакції організму на забруднення довкілля.

9. Що собою являють канцерогени, ксенобіотики?

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА. ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ І ЛИХА

План

1. Джерела екологічної кризи та її вплив на біосферу.Техногенно-екологічна безпека України.

2. Класифікація екологічних криз.

3. Природні небезпечні явища і процеси.

4. Техногенні небезпечні явища і процеси.

5. Глобальні катастрофи в історії людства

1. Джерела екологічної кризи та її вплив на біосферу. Техногенно-екологічна безпека України

Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєво важливих для біологічної системи параметрів зовнішного середовища, різкі зміни суттєвих характеристик гомеостазу приводять до порушення оптимального відношення біологічної системи і довкілля. Виникає такий стан екологічної системи, який проявляє себе як криза.

Екологічна криза – це порушення природних процесів в біосфері в результаті якого відбуваються швидкі зміни навколишнього середовища. Виникає напруга у взаєминах між людством і природою, пов'язане з невідповідністю обсягу споживання природних компонентів людським суспільством і обмеженими ресурсно-екологічними можливостями біосфери. При цьому важливо звернути увагу на відмінності в масштабах між глобальним, загальним для біосфери екологічною кризою і локальними або регіональними екологічними порушеннями і локальними екологічними катастрофами.

Кризи за своєю природою зворотні, тоді як перехід кризових явищ в екологічну катастрофу означає необоротний характер змін, що відбулися.

В Україні розрізняють дві категорії регіональних несприятливих екологічних ситуацій:

^екологічна катастрофа, в результаті якої гине велика кількість живих організмів і це веде до економічних збитків;

^екологічна небезпека, при якій з 'являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під загрозу здоров'я людини, стан природних об'єктів та господарську діяльність.

Вже в наш час перед людством повстали екологічні проблеми, що вимагають прийняття термінових заходів. До них належать:

• Забруднення природного середовища відходами промислового та сільського виробництва;

• Потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану;

• Кислотні опади;

• Запустелювання великих територій;

• Швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.

Наростання сучасної екологічної кризи у взаєминах природи і суспільства пов'язують з науково-технічною революцією. Грізні свідоцтва наростання загального екологічної кризи у взаємовідносинах суспільства і природи пов'язані з деградацією природних природних екосистем, викликаної надмірним антропогенним навантаженням на них, зростанням народонаселення і забрудненням навколишнього середовища.

Традиційно головними напрямками загострення екологічної кризи називають наступні: по-перше, висновок з землекористування зростаючих розмірів (площ) культивованих земель в результаті надмірного вживання хімічних добрив, засолення грунтів, вітряної та водної ерозії і т.д.

По-друге, все більше хімічний вплив на продукти землеробства і тваринництва, воду і середовище проживання людини, знищення лісів - все це, в кінцевому рахунку, впливає на життя і здоров'я всіх людей, не кажучи про пряме знищення здатності до відтворення природного середовища.

По-третє, зростаючий обсяг викиду в атмосферу Землі забруднювачів (сотні тисяч тонн окису вуглецю, вуглеводнів, сірчистого ангідриду і т.д.). Вони вже сьогодні, крім усього іншого, ведуть до поступового знищення озонового захисного шару навколо атмосфери Землі з непередбачуваними наслідками вже на найближчу перспективу.

По-четверте, стрімке нарощування відходів, перетворення значних земельних площ у звалища різних промислових відходів. У результаті скорочуються корисні площі землі і розширюються територіальні осередки з підвищеною небезпекою для життя людей.

По-п'яте, особливу небезпеку для життя людини і природи представляє зростання кількості атомних електростанцій. Приблизний "сценарій" їх можливого впливу людство отримало в результаті чорнобильської трагедії: смерть людей, омертвіння міст, земель, лісів, води, перенесення по повітрю на тисячі кілометрів особливо небезпечних радіаційних забруднювачів і їх випадання у вигляді опадів на міста і села.

Осмислення феномену екологічної кризи потребує пізнання її сутності. А для подолання кризового стану важливо усвідомити - з якого роду кризами людина має справу? Що або хто спричинив стан екологічної кризи? Дуже принциповим є коректне дослідження і визначення феномену негативних змін, бо може скластися ситуація, коли предметом вивчення стають зовнішні прояви кризового стану, а не його сутність.

За визначенням, сутність екологічних криз - це процеси, які відбуваються в екологічних системах і загрожують їх цілісності. Тобто, екологічна криза - це порушення життєвоважливих для системи параметрів її функціонування.