МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ М. В. ГОГОЛЯ

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи Частина 1

дисципліни Загальна екологія

Галузь знань 0401 Природничі науки

Спеціальність 5.04010602 Прикладна екологія

Миргород

2014

Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи дисципліни «Загальна екологія » складені на основі Галузевого стандарту підготовки

молодшого спеціаліста і навчального плану спеціальності: 5.04010602 Прикладна екологія

Укладач: ________ Л.В. Лестус, викладач, спеціаліст І категорії

Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії екологічних дисциплін

Протокол № ______ від «___» ______________20___ року

Голова циклової комісії _________ Л.В. Лестус

1. Пояснювальна записка

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Самостійне вивчення дисципліни «Загальна екологія» має за мету закріплення знань про рівні організації живої матерії, водне, грунтове, повітряне середовище, екологічні фактори, особливості і характеристики популяцій, основні етапи використання речовин та енергії, загальні геохімічні колообіги у біосфері, евоцію біосфери, роль людини в біосфері, взаємозв’язок забрудненості об’єктів біосфери і здоров’я людей, вплив людини на природу, плобальні екологічні проблеми.

Створений посібник для організації самостійної роботи студента дозволяє використовувати його в якості головного інформаційного джерела для вивчення тем/питань, що винесені на самостійне опрацювання. Вказаний перелік рекомендованої літератури дозволяє користувачу звернутися і до першоджерел. Спеціальні умовні позначення літератури дозволять швидко знайти необхідний навчальний матеріал на кожне питання

2 Тематичний план самостійної роботи

№ п/п	Найменування розділів, тем	Кількість годин
1	1.1. Основні екологічні поняття, терміни, закони. Рівні організації живої матерії	2
2	2.1. Поняття середовище. Земля як середовище життя. Водне, ґрунтове, повітряне середовище	4
3	2.2. Екологічні фактори та їх класифікація	4
4	2.3. Загальні принципи дії екологічних факторів	4
5	3.1. Поняття «популяція». Ієрархія популяцій. Особливості популяцій рослин і тварин. Динамічні характеристики популяції	2
6	3.2. Структура популяцій. Типи взаємовідносин між популяціями	2
7	3.3. Коливання та регуляція чисельності популяції. Продовжуваність життя	2
8	5.2. Основні етапи використання речовин та енергії в екосистемах. Загальні принципи стійкості екосистем	2
9	7.2. Загальні уявлення про геохімічні колообіги у біосфері	2
10	7.3. Еволюція біосфери. Ноосфера	4
11	7.4. Роль людини в біосфері	4
12	7.5. Взаємозв’язок забрудненості об’єктів біосфери і здоров’я людей	2
13	7.6. Вплив людини на природу. Екологічна криза. Екологічні катастрофи і лиха	2
14	7.7. Глобальні екологічні проблеми	4
ВСЬОГО		44

3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

РОЗДІЛ І. ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ, ЗАКОНИ.

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ

План

1. Основні екологічні поняття і терміни.

2. Основні екологічні закони

3. Рівні організації живої матерії (на самостійне опрацювання студента)

3. Рівні організації живої матерії

На сьогоднішній день, виходячи з головних властивостей живого, в екології виділяють наступні рівні організації живої матерії: клітина тканина орган організм популяція біоценоз екосистема біосфера.

Спрощений варіант розуміння рівнів організації живої матерії можна побудувати на складових вищих рівнів по відношенню до нижчих рівнів, що і показано на рис. 1.1.

Рис 1.1. Ієрархія організмових систем у біосфері

Отже, сукупність клітин, які виконують різні функції, будуть складати організм, а сукупність особин одного виду, які займають певну територію, - популяцію, сукупність популяцій - біоценоз, екосистему, сукупність екосистем планети Земля творить біосферу. Взаємодія з фізичним середовищем (енергією та речовиною) на кожному рівні обумовлює існування визначених функціональних систем. Отже, екологія вивчає системи, які вищі за організмовий рівень, тобто такі, в склад яких входять окремі групи організмів і між ними обов'язково мають виникати якісь взаємовідносини, а також взаємовідносини їх з навколишнім середовищем. Однак чітких меж між окремими рівнями організації живих систем не існує, оскільки необхідно брати до уваги і такі фактори як взаємозалежність і взаємовплив. Наприклад, окремий організм не здатен до довгого ізольованого існування за межами своєї популяції, так як і окремий орган за межами організму.

Отже, екологія досліджує явища, які займають шість рівнів організації живої природи: організму, популяції, виду, біоценозу, біогеоценозу, біосфери.

Організм. Вивчаючи особину конкретного виду, ми досліджуємо, по суті, організм. Організацією і функцією організму займається досить успішно ряд біологічних дисциплін: анатомія, систематика, фізіологія, ембріологія і частково генетика. Ставлення організмів до середовища вивчає екологія організмів.

Популяція - угруповання особин, які належать до одного виду і заселяють спільну територію. Наприклад, це й люди однієї етнічної групи, що живуть в Українських Карпатах (бойки, гуцули, лемки), поліські чорногузи, рухівські бучини, колонії форелі у верхів'ї Дністра. Кожне угруповання особин, що належить до одного виду, має окреслену генетичну структуру, яка виражена в певних морфологічних особливостях виду. Одночасно виступає екологічна структура, яка є результатом відмінності демографічного типу, наприклад, вікова структура, назроджуваність, смертність. Процеси, які відбуваються в межах популяції, пов'язані зі змінами чисельності організмів або ж із морфологічними змінами. Популяція є основною біологічною одиницею, в межах якої реалізуються процеси природного добору.

Біоценоз є найвищим щаблем організації живої природи, сталою системою разом із існуючими на певній ділянці суші або водойми організмами і створеним ними ж біоценотичним середовищем. Популяції різних видів, пов'язані між собою різноманітними біологічними стосунками, є елементами структури цієї одиниці. В межах біоценозу відбувається колообіг матерії й енергії, а також формування середовища життя організмів - біотопу.

Біогеоценоз (БГЦ) - сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов'язані між собою обміном речовин та енергії. БГЦ включає в себе певне угруповання організмів, ґрунт, ґрунтову воду і нижні шари тропосфери. Його межа визначається головним чином межею фітоценозу (рослинного угруповання).

Біосфера - оболонка Землі, яка включає частини атмосфери, гідросфери і літосфери, населені живими організмами. Верхня межа біосфери має озоновий екран, що затримує більшу частину згубних для живих істот ультрафіолетових променів, а нижня - тепловий бар'єр.

Література /1.1,1.2, 2.2/

Самостійна робота студента

1. Занотувати визначення основних екологічних понять і термінів.

2. Зобразити спрощений варіант розуміння рівнів організації живої матерії

Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте рівні організації живої матерії

2. Які геосфери включає в себе біосфера?

РОЗДІЛ ІІ. АУТЕКОЛОГІЯ.

ПОНЯТТЯ ПРО ГЕОСФЕРИ, ЇХ СКЛАД, ЗНАЧЕННЯ

І ТЕХНОГЕННІ ЗМІНИ

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.

ВОДНЕ, ГРУНТОВЕ, ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

План

1. Поняття середовища існування.

2. Водне середовище:

1. Характеристика водного середовища;

2. Забруднення води;

3. Очищення стічних вод (на самостійне опрацювання студента);

4. Охорона вод Світового океану (на самостійне опрацювання студента).

3. Ґрунтове середовище:

1. Охорона грунтів;

2. Охорона земної поверхні (на самостійне опрацювання студента)

3. Охорона земних надр.

4. Повітряне середовище:

1. Загальна характеристика повітряного середовища;

2. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення атмосфери (на самостійне опрацювання студента);

3. Вплив тютюнового диму на атмосферу