2. Геологічна робота льодовиків

Льодовики виконують значну роботу щодо руйнування гірських порід, транспортування уламкового матеріалу та його акумуляції.

Руйнівний вплив льодовиків на породи підлідного ложа називають екзарацією (або льодовиковим виорюванням).

В разі товщини льоду 100 м на кожний квадратний метр ложа, по якому рухається льодовик, діє тиск 92 т. Крім того, в дно льодовика вмерзають уламки гірських порід, які під час руху льодовика діють на підстилаючі породи як напилок. Внаслідок цього ложе льодовика набуває гладенької, відполірованої поверхні, на якій виділяються окремі борозни, штрихи — льодовикові шрами, виорані вмерзлими уламками порід.

Якщо на шляху руху льодовика трапляються пухкі породи, він виорює їх – так формуються полого похилені, витягнуті за напрямком руху льодовика пониження в рельєфі (так звані ванни виорювання) або досить глибокі видолинки.

Під час руху льодовики переносять різноманітний уламковий матеріал - від піску до великих брил. Весь цей матеріал, який транспортується льодовиками і відкладається внаслідок їх танення, називають мореною. Розрізняють морени рухомі, тобто ті, що рухаються разом з льодовиком, і нерухомі, або відкладені.

Серед морен виділяють поверхневі, внутрішні і донні.

Поверхневі морени поділяють на бічні й серединні. Бічна морена утворюється на поверхні льодовика внаслідок нагромадження по його краях уламків, що скочуються зі схилів долини, якою рухається льодовик. Під час злиття двох льодовикових язиків бічні морени об'єднуються в серединну, яка виступає над поверхнею льодовика у вигляді невисокого поздовжнього валу.

Внутрішні морени утворюються, якщо уламки гірських порід потрапляють у тріщини, що вкривають тіло льодовика, або через нагромадження їх разом зі снігом в зоні живлення.

Донні морени - це той уламковий матеріал, який вмерзає в дно льодовика на шляху його переміщення. У льодовиках материкового типу немає умов для нагромадження поверхневих морен, тому в них виділяють внутрішню і донну морени (рис. 2.7).

Після танення льодовика, який протягом тривалого часу перебував у стаціонарному стані, біля його переднього краю нагромаджується так звана крайова (кінцева) морена. Найчастіше це вали з уламкового матеріалу з крутими схила­ми збоку льодовика й пологими вниз по долині. Вали ма­ють дугоподібну форму і їхнє місцезнаходження дає змогу фіксувати кінцеві точки руху льодовиків (зокрема льодо­виків минулого).

Рис. 2.7. Схема розташування морен

у поперечному перерізі льодовика (а) і в плані (б):

морени: 1 — бічна; 2 — серединна; 3 — внутрішня; 4 — донна; 5 — кінцева

Основна морена є нагромадженням усього уламкового матеріалу, що переносять льодовики, який більш-менш рівномірно відкладається на поверхні льодовико­вого ложа. На думку деяких дослідників, така морена утворюється при швидкому відступанні льодовика і ха­рактерна для материкових зледенінь. Крайова і основна морени — це морени відкладені. З основною мореною деколи пов'язують утворення таких специфічних форм льодовикового рельєфу, як друмліни — продовгувато-овальні горби завдовжки від кількох сотень метрів до 10... 15 км, завширшки 100...200 м і заввишки 5...30 м. Осі друмлінів орієнтовані за напрямком руху льодови­ка. Будова їхня різна: деякі цілком складені моренним матеріалом, інші мають ядро із корінної скельної поро­ди, покрите мореною. Області широкого розвитку друмлінів відомі в Естонії, Латвії, Швеції, Новгородській області Росії, в Канаді.

В озерах, що розміщувалися перед переднім краєм льодовика, проходило нагромадження так званих стрічкових глин, для яких характерним є ритмічне чергування тонких (1-2 мм) піщаних і глинистих проверстків. У весняно-літній період під час інтенсивного танення льодовика з талими водами з озера надходило багато піщаного матеріалу, який відкладався у вигляді тонкого проверстка, в зимові сезони осаджувався мулистий матеріал. Отже, за кількістю річних стрічок у таких розрізах можна оцінити вік прильодовикових озер, а звідси швидкість відступання льодовика. Вперше це зробив шведський вчений Де-Геєр, визначивши, що швидкість від ступання льодовика в Швеції становила 225 м/рік.