МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ М. В. ГОГОЛЯ

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Геологія з основами геоморфології

Курс лекцій

для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Спеціальність 5.04010602 «Прикладна екологія»

Миргород

2013 Року

ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ

Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Спеціальність 5.04010602 «Прикладна екологія»

Укладач: Лестус Людмила Валеріївна, викладач фахових екологічних

дисциплін Миргородського художньо-промислового

коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного

технічного університету імені Юрія Кондратюка

Рецензент: Одай Віктор Григорович, викладач хімії, біології та екологічних

дисциплін Миргородського художньо-промислового

коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного

технічного університету імені Юрія Кондратюка

Курс лекцій з дисципліни «Геологія з основами геоморфології» призначений для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія» вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

У посібнику викладені всі теми навчальної програми дисципліни. Виклад питань плану лекцій дозволяє студентам правильно зорієнтуватись у пошуку необхідного навчального матеріалу.

Курс лекцій дозволяє використовувати його в якості головного інформаційного джерела під час підготовки до занять. Вказаний перелік рекомендованої літератури дозволяє користувачу звернутися і до першоджерел. Спеціальні умовні позначення літератури дозволять швидко знайти необхідний навчальний матеріал на кожне питання

Миргород

2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І. CКЛАД І БУДОВА ЗЕМЛІ І ЗЕМНОЇ КОРИ………………..9

ЗЕМЛЯ У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕМЛІ………..9

ПОНЯТТЯ ПРО ГЕОСФЕРИ, ЇХ СКЛАД. ХІМІЧНИЙ ТА МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ. ГІРСЬКІ ПОРОДИ……………………………………...18

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ..………………………………………………...29

ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ. МАГМАТИЗМ………………………………………....29

ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ. ВИВІТРЮВАННЯ ПОРІД (ГІПЕРГЕНЕЗ)…………...37

ГЕОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ТЕКУЧИХ ВОД……………….42

ДИНАМІКА ЛЬОДОВИКІВ………………………………………………………..48

РОЗДІЛ ІІІ. ГЕОЛОГІЧНЕ ЛІТОЧИСЛЕННЯ…………………………..54

ГЕОЛОГІЧНЕ ЛІТОЧИСЛЕННЯ. ГЕОХРОНОЛОГІЧНА ШКАЛА…………….54

РОЗДІЛ ІV. ОСНОВИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ………………………………..61

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ РЕЛЬЄФУ ТА ФОРМУВАННЯ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ. ФОРМИ РЕЛЬЄФУ………...……………61

ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ КАРТИ, МЕТОДИ ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ………………………………………………………………………67

РОЗДІЛ V. ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯК СКЛАДОВА ДОВКІЛЛЯ…………………………………………………………………………..74

ТИПИ КОРИСНИХ КОПАЛИН…………………………………………………….74

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………...81

ВСТУП

План

1. Мета і завдання курсу.

2. Основні етапи розвитку геології

1. Мета і завдання курсу

Назва „геологія" походить від двох грецьких слів gео - Земля і 1оgоs - поняття, вчення, наука. Отже, геологія — це комплекс наук про будову і розвиток Землі, хоча Землю, як об'єкт вивчають астрономія, геодезія, географія, геофізика, геохімія.

Астрономія вивчає Землю як космічне тіло, як планету сонячної системи; геодезія - форму й розміри Землі; фізична географія - поверхню Землі, її природу; геофізика й геохімія досліджують фізичні властивості й хімічний склад Землі.

Особливість геології полягає в тому, що вона вивчає надра Землі.

Основне завдання геології - вивчення будови й складу та історії розвитку Землі, насамперед її верхньої оболонки - літосфери.

З накопиченням відомостей про Землю геологія поклала початок цілій низці споріднених наук: мінералогії, петрографії, динамічній геології, геотектоніці, палеонтології, історичній геології, геоморфології, геохімії, геофізиці тощо.

Геологічні науки висвітлюють певне коло питань, а саме:

• речовинний склад Землі (мінералогія, петрографія);

• будову Землі й процеси, які відбуваються в ній (геотектоніка, динамічна геологія, вулканологія, сейсмологія, геологія моря);

• історію Землі (палеонтологія, історична геологія, палеогеографія);

• дослідження прикладного характеру (вчення про корисні копалини, гідрогеологія, інженерна геологія).

Розглянемо зміст основних геологічних наук:

мінералогія – фізичні властивості і хімічна природа мінералів, тобто природних хімічних сполук, які містять­ся в земній корі;

петрографія – склад, будова, походження й умови за­лягання гірських порід;

геотектоніка – рухи й будова земної кори, форми за­лягання шарів гірських порід;

динамічна геологія – процеси, які змінюють земну кору і вигляд Землі в цілому;

палеонтологія – наука про давні викопні організми, їхню будову, розвиток, географічне поширення в різні періоди історії Землі; вона щільно пов'язана з зоологією і ботанікою, оскільки з її допомогою вивчають історію роз­витку рослинного й тваринного світу;

історична геологія – геологічна історія Землі від най­давніших часів до сучасної епохи, виявляє послідовність змін, які відбувалися протягом існування планети;

палеогеографія – фізико-географічні умови, які існу­вали на поверхні Землі в минулі геологічні епохи;

геоморфологія – форми рельєфу земної поверхні, його виникнення і розвиток;

вчення про корисні копалини – дослідження походжен­ня, закономірностей поширення та форм залягання ко­рисних копалин;

гідрогеологія – умови залягання води в земній корі, її склад, походження і властивості;

інженерна геологія – гірські породи земної кори, при­датність їх для зведення різних споруд: будинків, мостів, прокладання каналів тощо; для цього вивчають міцність і стійкість порід до температурних змін, навантажень та можливості розвитку в них різноманітних шкідливих гео­логічних процесів (зсувів, суфозій, карсту, просадок тощо).

Усі геологічні науки тісно пов'язані між собою і дають загальну картину будови й розвитку земної кори і Землі в цілому.

Вивчення речовинного складу земної кори і геологіч­них процесів, які в ній відбуваються, здійснюють за допо­могою різних методів. Насамперед, це метод спостереження – безпосереднє вивчення гірських порід у природних відслоненнях на берегах річок, озер, морів, у шахтах та інших гірничих виробках. Найбільш повні і всебічні спо­стереження дістають під час геологічного знімання, або геологічного картування, оскільки воно завжди або суп­роводжується складанням геологічної карти, або спирається на геологічну карту і додає до неї ті чи інші доповнення й уточнення. Відомості щодо глибоких горизонтів земної кори і верхньої мантії здобувають шляхом вивчення маг­ми, що опинилась на поверхні. Крім прямих методів вив­чення речовини земної кори, використовують оптичні та деякі інші фізичні й хімічні методи дослідження (рентгеноструктурні, спектрографічні тощо) з широким застосу­ванням математичних методів для обробки даних. В ос­танні десятиріччя в геології використовують експеримен­тальні методи, які дають змогу моделювати геологічні процеси, отримувати в лабораторних умовах штучні міне­рали, гірські породи тощо. Під час регіональних дослід­жень використовують дистанційні методи, коли спостере­ження здійснюють з вертольотів, літаків і космічних ко­раблів. Для вивчення глибинної будови земної кори і Землі в цілому також використовують опосередковані методи пізнання (зокрема, геофізичні методи, які базуються на вивченні фізичних властивостей гірських порід).

Геологія тісно пов'язана з географією, хімією, ботані­кою, зоологією та іншими науками природничого циклу. Вона є підґрунтям спеціальних географічних дисциплін: фізичної географії, загального землезнавства, геоморфо­логії тощо. Геологія має велике значення у вивченні ево­люції географічної оболонки. Дослідження родовищ різних видів корисних копалин є потрібним елементом для гли­бокого розуміння економічної географії.

Зв'язок геології і хімії полягає у вивченні хімічного скла­ду земної кори, походження, властивостей, використання природних хімічних сполук — мінералів. Дослідження міне­ралів розкриває суть хімічних процесів, що відбуваються в природі і їх можна відтворити в лабораторних умовах. Крім того, надрові багатства є основним джерелом сировини для хімічної промисловості.

З біологією пов'язаний окремий розділ геології — па­леонтологія, що вивчає історію виникнення й розвитку органічного світу за скам'янілими рештками. З іншого боку, дослідження умов життя сучасних рослинних і тваринних організмів допомагає геологам упевненіше відтворювати палеогеографічні умови минулих періодів історії Землі.

Отже, геологія, як писав російський академік В. О. 0бручев, «вчить нас дивитися відкритими очима на довко­лишню природу і розуміти історію її розвитку», тобто дає наукове пояснення цілій низці природних процесів і явищ.

Геологія має тісний зв'язок з практичною діяльністю людини: виявленням родовищ різноманітних корисних копалин, що застосовують у промисловості, сільському господарстві. Тільки після інженерно-геологічного обґрунтування проектів розпочинають будівництво великих житлових будівель і промислових об'єктів, залізничних і шосейних шляхів сполучення, гідроелектростанцій, тунелів, каналів, нафто- й газопроводів тощо. Гірські породи і рельєф є важливими чинниками ґрунтоутворення, які треба завжди враховувати в сільськогосподарській діяльності.

Водночас слід пам'ятати, що надто інтенсивне, нераціональне використання надрових багатств може завдати непоправної шкоди як мінеральним ресурсам (призвести до їх вичерпання), так і довкіллю взагалі. Тому охорона й раціональне використання надр Землі набуває дедалі більшої актуальності