2. Прихід до влади більшовиків

 Роздуми з приводу 

Історія більшовизму повчальна. Маленька купка людей на чолі з Леніним, фанатично переконаним у своїй «історичній правоті», менш ніж через півтора десятиліття стала партією, яка захопила владу в найбільшій країні світу. Так, спонсором більшовиків була Німеччина, яка хотіла розвалити Росію зсередини. Так, у тодішній Росії склалася унікальна ситуація, коли авантюра узурпаторів влади могла виявитися вдалою. Так, більшовики геніально використовували популістські гасла та політичну демагогію. Але ж ідеї більшовиків «оволоділи масами», їм повірили мільйони людей, і це стало доленосним не тільки для Росії, а й для усього світу в XX столітті.. Більшовизм живий і понині. Цю назву активно використовують різні групи прибічників Сталіна і Троцького. Навіть у сучасній Росії є радикальне угруповання «націонал-більшовиків». Можливо, ці назви наводять на певні думки та асоціації.. І знов примушує замислитись над уроками історії.

 

2.1. Політична обстановка в країні восени 1917 р.

1 вересня 1917 р. Росія була проголошена республікою. 14 вересня 1917 р. у Петрограді за рішенням ЦВК була скликана Всеросійська Демократична нарада«для створення сильної революційної влади». В її роботі взяли участь представники всіх політичних сил країни. 20 вересня Демократична нарада передавала свої функції до скликання Установчих зборів Тимчасовому уряду — Передпарламенту.

25 вересня 1917 р. був сформований третій коаліційний уряд на чолі з О. Керенським, до складу якого увійшли і меншовики.

2.2. Підготовка більшовицького повстання

Для підготовки до збройного перевороту більшовиками було створено два органи: легальний — Військово-революційний комітет (ВРК) при Петроградській Раді і нелегальний — Військово-революційний центр (ВРЦ) при ЦК РСДРП(б).

10 жовтня і 16 жовтня відбулися засідання ЦК РСДРП(б), на яких була прийнята ленінська резолюція про негайне збройне повстання.

Комісари ВРК були послані у військові частини, на склади зброї, промислові підприємства й установи. ВРК закликав Петроградський гарнізон не виконувати накази без його санкцій. Діяльність Тимчасового уряду і командування Петроградського гарнізону була паралізована.

22 жовтня, у день святкування Дня Петроградської Ради, пройшли масові маніфестації і мітинги, які більшовики використовували для агітації серед народу. На бік ВРК перейшов гарнізон стратегічно важливої Петропавлівської фортеці та Кронверкський арсенал зі зброєю і боєприпасами.

2.3. Здійснення більшовицького перевороту

У ніч проти 24 жовтня Тимчасовий уряд прийняв рішення про закриття більшовицьких газет, притягнення до суду членів ВРК за відправлення у військові частини телефонограм про непокору штабу округу.

Проте на ранок 25 жовтня влада в столиці перейшла в руки Петроградського ВРК. Війська, вірні Тимчасовому уряду, були блоковані в Зимовому палаці. Навколо палацу ВРК зосередив солдат, до бойової готовності був приведений гарнізон Петропавлівської фортеці. Холостий постріл із крейсера «Аврора» був сигналом до початку штурму Зимового палацу. Невдовзі Зимовий було захоплено. Міністри Тимчасового уряду були заарештовані і відправлені в Петропавлівську фортецю.

О. Керенський спробував організувати опір більшовицькому перевороту. Він зумів вибратися з блокованого Зимового палацу в штаб Північного фронту (м. Псков) і 26 жовтня віддав наказ про наступ військ на Петроград. Війська 3-го кінного корпусу під командуванням генерала П. Краснова рушили на столицю. 28 жовтня війська підступили до Петрограда.

У ніч на 29 жовтня в Петрограді був піднятий заколот юнкерів, але упродовж дня він був придушений. 30 жовтня війська Краснова почали наступ, але після багатогодинного бою були розгромлені в районі Путилівських висот. Керенський втік. Краснов і його штаб були заарештовані.