Тоталітарний режим

Тоталітаризм — (від лат. totalis — весь, цілий, повний) — політична система, яка прагне повного (тотального) контролю з боку держави і чіткої регламентації життя суспільства і кожної людини методом прямого насильства (терору), ігнорування прав і свобод окремої особистості.

Прояви тоталітаризму стали явищем у громадському житті досить давно, але тільки в XX ст. він сформувався уполітичну систему. Королі, султани й імператори минулого були могутніми правителями-деспотами, але в силу примітивності засобів зв’язку і сполучень та багатьох інших причин, вони не маливсеосяжної (тотальної) влади. У ті часи існували певні станові привілеї, деяка самостійність в економічній діяльності.

На противагу середньовічним авторитарним режимам тоталітаризм базується на загальному державному контролі за всіма сферами життя і над усіма членами суспільства. Термін «тоталітаризм» вперше вжив у 20-ті рр. XX ст. ідеолог італійського фашизму Дж. Джентіле, а лідер італійських фашистів Б. Муссолініввів його в політичний лексикон для характеристики створеного ним режиму. Тоталітаризм становить специфічно нову форму диктатури, що виникла в XX ст.

2. Передумови виникнення тоталітаризму

Зародженню тоталітарних політичних режимів сприяли історичні процеси кінця XIX — початку XX ст. Вступ суспільства в індустріальну стадію розвитку змінив умови праці і життя людини. Розвиток науки і техніки, удосконалення самого виробничого процесу і технологій дозволили створити принципово нові зразки засобів зв’язку і сполучень. На цьому тлі різко зросли можливості засобів масової інформації. У цей час став технічно можливий ідеологічний і політичний контроль над особою.

Передумовою тоталітаризму стало формування колективістського світогляду,уявлення про перевагу колективного над індивідуальним.

Війни і політичні катаклізми призводили до зниження самої цінності людського життя. Економічні кризи, загострення соціальних протиріч і конфліктів ставили людину фактично на межу фізичного виживання.

Люди все більше сподівались на державу та її органи на місцях як універсального регулятора взаємин індивідів. Люди були згодні підтримати будь-яку владу, яка дасть їм роботу і гарантований заробіток, забезпечить житлом, подбає про дітей і літніх людей.

Важливу роль при зародженні тоталітаризму відіграли політичні умови — поява нових масових партій, розвиток різних тоталітарних рухів.

Історичний досвід показує, що тоталітарні режими виникають, як правило, у надзвичайних умовах. До них можна віднести:

— згубні наслідки війни;

— зростання нестабільності в суспільстві, масові заворушення;

— криза влади, неспроможність взяти ситуацію під контроль звичайними засобами;

— економічна криза та її руйнівні наслідки;

— різке загострення національних і расових протиріч;

— необхідність вирішення для країни винятково важливого стратегічного завдання, що вимагає консолідації всієї нації.

3. Основні риси тоталітаризму Загальна ідеологія

В основі тоталітарної ідеології — розгляд історії як закономірного руху до головної мети, яку ставить перед собою тоталітарна держава (світове панування, побудова комуністичного суспільства і т.д.). Ця мета, на дум ку лідерів держави, виправдовує всі засоби при її досягненні. Така ідеологія містить у собі серію міфів(про керівну роль робітничого класу, перевагу арійської раси тощо). Населення піддається ідеологічній обробці.

У такій державі система ідеологічних догм набуває характеру своєрідної «біблії», що дає відповіді на всі питання, що хвилюють людей, включаючи трактування історії, економіки, майбутнього розвитку суспільства. Головним авторитетом тлумачення проблем політики, економіки, соціального розвитку є політичний лідер («вождь», «фюрер» і т.д.).

Партія — (англ. part — частина) — політична організація, яка представляє частину певної соціальної групи та прагне прийти до влади для реалізації своїх цілей.

При тоталітарному режимі відбувається повнеусунення будь-яких опонентів влади з політичного і культурно-духовного життя, здійснюється масовий наступ на загальнолюдські моральні принципи. Право на існування має тільки та мораль, що може бути корисною тоталітарному режиму й обслуговує його інтереси. Тоталітаризму потрібна особистість, скромна в усьому: у бажаннях, в одязі, поведінці. Культивується прагнення не виділятися, «бути, як усі». Придушується прояв індивідуальності, оригінальності в судженнях; широкого поширення набуває виказування догідництво, лицемірство.

Стрижнем політичного режиму стає політична партія.