§ 8. Завершення Першої світової війни

1. Технічні вдосконалення в роки війни

Англійський танк

У ході війни з усією очевидністю проявилася вирішальна роль економіки і техніки, залежність перебігу й результату війни від тилу країни. Війна, що тривала понад чотири роки, примусила мілітаризувати підприємства основних галузей промисловості, підпорядкувати науку і сільське господарство потребам армій та флотів. Зростання і вдосконалення військового виробництва, залізничного й автомобільного транспорту, засобів зв’язку, розвиток озброєнь змінили матеріально-технічну базу війни. Під час воєнних дій застосовувалися як удосконалені, так і нові бойові засоби: літаки, танки, підводні човни, зенітні та протитанкові гармати, міномети, хімічні й димові снаряди, запалювальні засоби, випуск яких постійно зростав.

У жовтні 1914 р. англійське військове міністерство був представлений розроблений англійськими інженерами проект гусеничної броньованої машини. Перший англійський танк був фактично броньованим американським гусеничним трактором типу «Холт». Вперше танки були застосовані під час Першої світової війни в битві на р. Соммі 15 вересня 1916 р.

2. ВІЙНА НА МОРІ

Військово-морська могутність Німеччини (пропагандистський плакат)

Протистояння флотів Англії та Німеччини. Війна на морі зводилась до питання про те, чи зуміє Німеччина успішно протистояти у двобої з Англією, яка мала традиційну перевагу на морях. Як і на суходолі, наявність нових видів озброєння — літаків, підводних човнів, мін, торпед — робило оборону легшою справою, аніж наступ.

Німецьке командування, маючи менший за кількістю кораблів флот, вважало, що англійці прагнутимуть знищити його під час великої битви, тому Німеччині слід було уникати великих зіткнень. Проте англійська стратегія була спрямована на досягнення інших цілей. Перебазувавши флот доСкапа-Флоу на початку війни і встановивши тим самим ефективний контроль над Північним морем, англійці, остерігаючись мін, торпед і розуміючи важкоприступність берегів Німеччини, вибрали стратегію тривалої блокади. При цьому вони перебували напоготові на випадок спроби прориву німецького флоту. Водночас, залежачи від поставок морем, англійці повинні були дбати про безпеку своїх кораблів на океанських просторах. Упродовж першого року війни флоти Німеччини й Англії зустрілись лише в кількох битвах.

У відкритому морі перемагали британські кораблі.

У війні проти торговельних суден успіх був на боці Німеччини, яка використовувала для цих цілей крейсери і підводні човни.

У січні 1915 р. на Північному морі відбувся короткий, але жорстокий бій, під час якого англійці затопили крейсер «Блюхер» і завдали пошкоджень ще двом німецьким крейсерам.

Підводна війна. У 1915 р. Німеччина вирішила запровадити підводну блокаду Англії. У лютому 1915 р. німецьке командування офіційно оголосило, що води, які омивають Англію й Ірландію, вважаються воєнною зоною і будь-який корабель, що потрапить у ці води, може бути знищеним. Незважаючи на протести уряду США та інших нейтральних країн у зв’язку із грубим порушенням Німеччиною принципів нейтрального судноплавства, німецькі підводні човни уже в лютому розпочали активні бойові дії.

«Лузитанія» після влучення торпеди з німецького підводного човна

7 травня 1915 р. величезний лайнер«Лузитанія», здійснюючи рейс із Нью-Йорка в Ліверпуль, був затоплений у результаті торпедної атаки німецького підводного човна неподалік від ірландського узбережжя. Пароплав швидко затонув, а за ним поринули назавжди в холодні води океану близько 1200 чоловік — майже три чверті всіх, хто знаходився на борту.

Остання людина (картина Ганса Боргдта)

Ця катастрофа значно вплинула на перегляд оголошеної президентом США В. Вільсоном політики суворого нейтралітету, і з цього часу вступ США у війну став потенційно можливим.

Воєнні дії на Балтиці активізувались. Російські моряки вивели з ладу німецький мінний загороджувач, а англійський підводний човен торпедував крейсер «Принц Адалберт». Англійські підводні човни намагались також завадити поставкам до Німеччини чавуну і сталі із Швеції, затопивши у 1915 р. 14 суден, зайнятих цими перевезеннями. Однак зростали втрати й англійців. На кінець 1915 р. загальна кількість англійських торговельних суден, затоплених німецькими підводними човнами, перевищила 250.

Ютландська битва між англійськими і німецькими флотами 31 травня — 1 червня 1916 р. призвела до великих втрат з обох боків, але в стратегічному плані вона мало що змінила. Англія зберегла перевагу на морі, а блокада Німеччини продовжувалась. Німеччині довелося знову повернутись до підводної війни. Проте її ефективність ставала все меншою, особливо після вступу у війну Сполучених Штатів.

3. ВОЄННІ ДІЇ У 1917 р. ВИХІД РОСІЇ З ВІЙНИ

 Свідчать факти