Невдача країн Антанти в боях за Дарданелли

 Свідчать факти 

Протока Дарданелли протяжністю 40 миль і завширшки від 1 до 4 миль з’єднує Егейське море з Мармуровим Протоки Босфор і Дарданелли мають величезне стратегічне значення для Росії та Європи, бо є єдиними «воротами» на шляху кораблів з Чорного моря до Середземного.

Висадка на Галліпольському півострові (малюнок рядового британської морської піхоти Джона Сміта)

Автор малюнка зображує, як під прикриттям артилерії британських есмінців вельботи буксирують шлюпки з десантом. Турецька артилерія, укрита на пагорбах, безкарно обстрілює місце висадки.

?Як Ви вважаєте, про що думав, що відстоював солдат Джон Сміт, зображаючи цю сцену війни?

Початок операції. У лютому 1915 р. англійські та французькі воєнні кораблі почали обстріли турецьких оборонних споруд у районіДарданелл. Дарданелльська операція була здійснена для нанесення відволікаючого удару по Туреччині, що мало послабити натиск на росіян, які вели боротьбу з турками на Кавказі. Спочатку планувалась морська операція, проте згодом стало зрозуміло, що необхідно організувати комбіновані морську та сухопутну операції. На початку війни у Туреччини було лише дві дивізії для захисту протоки. Проте на час висадки військ Антанти вона мала вже 6 дивізій (у союзників було лише 5 дивізій), а також мала перевагу в міцних природних укріпленнях.

Невдалий наступ. 25 квітня 1915 р. війська союзників висадились у двох пунктах на Галліпольському півострові. Долаючи колючий дріт і кулеметний вогонь, наступаючі угруповання захопили плацдарм. Однак турки контролювали висоти, через що англійські, австралійські та новозеландські війська не змогли просунутися вперед.

Врешті, як і на Західному фронті, тут запанувало затишшя. Наступ на півдні також виявився безуспішним.

Англійський уряд вирішив вивести війська. Цим і завершилась у січні 1916 р. Дарданелльська операція. Протоки так і не були захоплені союзниками.

Вступ у війну Італії й Болгарії

Вступ у війну Італії. 23 травня 1915 р. Італія оголосила війну Австро-Угорщині, підписавши в Лондоні секретний договір із союзниками. Італія денонсувала договір про Троїстий союз, який зв’язував її з Центральними державами. Відповідно до Лондонського договору Італії було обіцяно Трентіно, Південний Тіроль, Трієст, Істрію та інші переважно італомовні регіони Австро-Угорщини.

Ще на початку війни Італія проголосила свій нейтралітет тому, що Троїстий союз не зобов’язував її брати участь в агресивній війні. Проте головною причиною дій Італії було прагнення отримати нові території за рахунок Австро-Угорщини. Окрім того, на 1915 р. громадська думка в Італії почала схилятися на користь Антанти.

Італія володіла обмеженими можливостями для ведення війни. Її армія мала невисоку боєздатність, особливо після лівійської кампанії. Наступ італійців зустрів відсіч, і бої в 1915 р. почали носити позиційний характер.

Вступ у війну Болгарії. Болгарія відступила від пронімецької політики у 1913 р. на користь зближення з Австро-Угорщиною. Однак перед початком війни болгарський уряд намагався отримати велику позику від німецьких банкірів та підприємців, і в цей же час велися переговори про укладення договору з Німеччиною, якій симпатизував болгарський цар.

Однак головне місце в політиці болгарського уряду приділялось поверненню територій, утрачених під час другої Балканської війни (1913). Влітку 1915 р. країни Антанти доклали зусиль, щоб підштовхнути Болгарію до оголошення війни Туреччині, пропонуючи їй поступки у Македонії, але Греція і Сербія були проти такого розвитку подій. Отже, Болгарія зробила вибір на користь спільних дій ізТроїстим союзом. Згідно із секретною конвенцією, підписаною у вересні 1915 р. з Центральними державами, у жовтні 1915 р Болгарія вступила у війну на боці Центральних держав, розпочавши наступ на Сербію. За часом це збіглося з айстро-німецьким наступом на сербів із півночі. Хоча Болгарія виступила лише проти Сербії, країни Антанти негайно оголосили їй війну.

5. ВОЄННІ ДІЇ У 1916 р.