I. Для перевірки знань

1. Назвіть ім’я німецького письменника, автора роману «Будденброки», «Йосип і його брати» та інших. 2. Назвіть декілька письменників, які були удостоєні Нобелівської премії. 3. Про кого йде мова? Відомий французький письменник, громадський діяч Разом з А. Барбюсом був організатором і натхненником міжнародного антифашистського руху. Автор низки книг про Французьку революцію кінця XVIII ст., діячів світової культури. У романі «Зачарована душа» застерігав від загрози фашизму, що насувалася. У 1915 р. удостоєний Нобелівської премії.

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Коротко розкажіть про тематику творів Т. Манна. 2. 2 Що Ви знаєте про термін «втрачене покоління», який з’явився у світовій літературі в 1920-ті рр.? 3. Розкажіть про творчість письменників авангардистського напрямку. 4. Яке місце у творчості письменників міжвоєнного періоду займала антивоєнна і антифашистська тематика? 5. Порівняйте умови розвитку літератури в тоталітарних і демократичних державах. 6. Чому так званий метод «соціалістичного реалізму» став визначальним у розвитку літератури Радянського Союзу?

III. Для обговорення в групі

1. У чому полягає практичне значення досягнень науки і техніки у 1920-ті рр.? 2. Як розвиток науки стимулював процес розвитку виробництва і як розвиток виробництва стимулював розвиток науки?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

Поясніть терміни і поняття: «втрачене покоління», «авангардизм»

V. Творчі завдання

Як Ви вважаєте, чи змінилася в міжвоєнний період значимість літератури е суспільстві? У якій мірі вона формувала суспільну свідомість людей у ці роки

§ 28. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920-х роках. Нові напрямки в мистецтві

1. Найважливіші тенденції розвитку мистецтва

Ідеологізація та політизованість мистецтва були пов’язані з посиленням громадянської активності в багатьох країнах Європи, соціальними потрясіннями, встановленням диктаторських режимів.

Виражаючи боротьбу між демократією і тоталітаризмом, між гуманізмом і жорстокістю, мистецтво, з одного боку, набуло рис плакатності її публіцистичної гостроти у затвердженні благородних ідеалів. З іншого боку, тоталітарні системи, що продовжували виникати, зумовили існування свого «обслуговуючого» мистецтва, не менш «голосного» і агітуючого.

Зростання песимізму і розчарованості. Віра в прогрес людства, пов’язана з блискучими успіхами науки і зростанням добробуту людей, поступово замінювалася хворобливими сумнівами, переоцінкою цінностей, почуттям тривоги за майбутнє людства. Характерною рисою суспільної свідомості міжвоєнного періоду стало відчуття занепаду європейської цивілізації, відчуття, що на початку століття було поширене серед частини європейських інтелектуалів, названих декадентами.

Освальд Шпенглер

 Цікаві подробиці 

Внесок українських митців у світову культуру.

У 2009 р. британська газета «Таймс» склала рейтинг 200 найкращих художників світу, які жили в період з початку XX століття до наших днів. Перші місця в цьому рейтингу зайняли іспанець Пабло Пікассо, французькі імпресіоністи Поль Сезанн і Клод Моне, основоположник австрійського модернізму Ґустав Клімт. До «списку двохсот» увійшли 4 художники, життя яких пов’язане з Україною:

— Олександр Архипенко, український художник, скульптор, засновник кубізму; — Енді Воргол, засновник поп-арту, народився у США в родині лемків, емігрантів із Австро-Угорщини; — Василь Кандінський, російський художник, зростав в Одесі; — Казимир Малевич, польський художник, народився в Києві.

Значну популярність здобула книга німецького історика і математикаО. ІІІпенглера«Присмерк Європи» У цій книзі історія людства була представлена не як звичний лінійний процес розвитку від дикунства до цивілізації, а як ланцюжок не зв’язаних одна з одною культур, кожна з яких народжується, живе, зазнає піднесення, а потім хилиться до занепаду і вмирає, залишаючи після себе похмурі спогади і руїни. Так і Європа, на думку автора, переживши вищу точку свого розвитку в XVIII ст., вступила в період занепаду, яку раніше минули інші цивілізації.

Художні напрямки та авторські стилі. Усе багатство художніх пошуків у всіх видах мистецтва виникало ніби між двома полюсами: реалізмом і модернізмом.Для реалізму характерний раціональний, близький до «матеріалістичного» підхід до життя й навколишнього світу. Для модернізму — ірраціональний підхід до життя й навколишнього світу, запровадження новаторських методів у відображенні дійсності.

Художня географія світу. Величезну роль у висуванні самостійних національних шкіл мали міжнародні виставки, що проводилися в Берліні, Лондоні, Парижі, Мюнхені, Венеції. Розширювалися творчі контакти, що сприяло розумінню зростаючої значущості мистецтва в добу соціальних катаклізмів і НТР.

У країнах Азії своєрідно поєднувалась естетика східного мистецтва і новоєвропейські віяння. Так, на цій основі в Індії виникає «бенгальське відродження», у Китаї — школа «гохуа» — відродження національного мистецтва в поєднанні з європейським досягненнями, у Туреччині й Цейлоні співіснують традиції середньовічної східної мініатюри, народного живопису та європейські тенденції.

Саме в XX столітті виявляється зв’язок мистецтва з усіма сферами життя суспільства.