Президентство Гувера

На цьому тлі у серпні 1927 р. президент К. Кулідж несподівано заявив що не буде брати участь у президентських виборах у 1928 р. Цим рішенням, що нібито було засноване на особистих і сімейних мотивах, він віл крив шлях у Білий дім своєму міністру торгівлі Г. Гуверу.

Герберт Гувер Уоррен Гувер Герберт (1874-1964) — 31-й президент США в 1929-1933 рр. Народився в сім’ї коваля і торговця сільгоспмашинами. До приходу в Білий дім виборних посад не займав, що було рідкістю в політичному житті США. У 1919-1923 рр. керував організацією «Американська адміністрація допомоги». У 1921-1928 рр. займав посаду міністра торгівлі. З 1929 р. — президент США.

Г. Гувер висунув програму «знищення бідності». Він намагався впровадити кілька федеральних програм, у тому числі програму будівельних робіт. Однак планам президента не судилося справдитися. Країна стояла на порозі найжорстокішої в історії національної та світової економічної кризи.

4. Визрівання умов сбітової економічної кризи Крах па Нью-Йоркській фондовій біржі

Акція — цінний папір, що свідчить про володіння паєм (часткою) у капіталі акціонерного товариства. Дає своєму власнику право на отримання частини прибутку (дивідендів). Мільйони людей купували акції, сподіваючись стати співвласниками підприємств і одержувати прибутки від їхньої діяльності.

Період економічної стабілізації в Європі і США закінчився в один день — 24 жовтня 1929 р., коли на Нью-Йоркській фондовій біржі було продано 12,8 млн акцій, що було в 1,5 раза більше, ніж будь-коли до цього.

Крах на Нью-Йоркській біржі 24 жовтня 1929 р.

Курс цінних паперів став стрімко падати, і через п’ять днів було встановлено новий рекорд продажу акцій — 16,4 млн. При цьому падіння курсу акцій майже не припинялося понад три роки, і на березень 1933 р. їхня загальна вартість зменшилася у 4,5 раза.

Передумови кризи

Кризи надвиробництва бували і раніше, багато вчених навіть знаходили в їхній повторюваності деяку закономірність. Однак затяжна криза 1929-1933 рр., названа «великою депресією», не мала собі рівних в історії і мала всесвітній характер.

Безпосередньою причиною її стали біржові спекуляції, у результаті яких продажний курс акцій значно перевищував їхню реальну вартість.

Такі «мильні бульбашки» не могли врешті-решт не лопнути.

Проте причини «великої депресії» цим не вичерпувалися. У перші де-сятиліття XX ст., насамперед у США, у промислове виробництво активи: впроваджувалися досягнення науки і техніки, що дозволяли принципово змінити його характер. При цьому система ринкових відносин, регулювання споживання і попиту залишалися старими і вже не відповідали стрімкому зростанню виробництва. В окремих галузях спостерігалося затоварення. Виробникам доводилося знищувати товари, скорочувати обсяги виробництва, що неминуче вело до масового безробіття.

Значною мірою економічна криза стала наслідком удару, завданого світовому господарству війною 1914-1918 рр. і діями держав-переможниць після її завершення. Традиційні господарські зв’язки були порушені, світова економіка була перевантажена борговими зобов’язаннями. Війна породила зростання американської економіки і перетворила США на світового кредитора. Уся світова економіка почала залежати від благополуччя американської економіки, але саме воно виявилося неміцним.

Масове конвеєрне виробництво аж ніяк не привело до масового споживання.Розподіл національного доходу був надто нерівномірним.

Дуже нестійкою була і фінансова система США.

 ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ