IV. Робота з історичними термінами і поняттями

1. Згадайте курс історії, який Ви вивчали у 9 класі, та дайте визначення понять: «монополія», «юнкерство», «двопартійна система», «президентська республіка», «конституційна монархія». 2. Дайте визначення понять: «нація», «націоналізм», «шовінізм».

V. Творчі завдання

1. Як Ви думаєте, чи існує взаємозв’язок між підвищенням рівня життя населення та прискоренням економічного розвитку країни? Поясніть на прикладі США початку XX ст. 2. Чи є націоналізм важливим у суспільній свідомості та в політиці у XXI столітті? Якими, на Вашу думку, є перспективи націоналізму у світі, в Європі? 3. Президенту США Теодору Рузвельту належить багато висловів, що стали крилатими. Серед них:

«Навчи мене, Боже, спокійно сприймати події, перебіг яких я не можу змінити; дай мені енергію і силу втручатися в події, мені підвладні, і навчи мене мудрості відрізняти перше від другого». «Головна формула успіху — знання, як поводитися з людьми». «Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо». «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є». «Ніколи не помиляється той, хто нічого не робить». «У політиці доводиться робити багато такого, чого не слід робити». «Я можу керувати Сполученими Штатами і можу керувати своєю донькою Ейліс, але я не можу робити те та інше одночасно». «Цілком неосвічена людина спроможна хіба що обібрати товарний вагон, а випускник університету може вкрасти цілу залізницю». «Нехай краще бізнесмени ведуть свою справу чесно, ніж віддають частину надприбутку на благодійність».

Використовуючи ці афоризми, складіть словесний портреті Рузвельта.

 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ 

1900 р. ……	виникнення Лейбористської партії в Англії
1901-1909 рр. ……	президентство Теодора Рузвельта в США
1913-1921 рр. …..	президентство Вудро Вільсона в США

§ 2. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку Росії на початку XX ст. (частина I)

1. Особливості державного устрою

У той час, як у Європі політичний устрій держав розвивався у напрям-ку становлення парламентаризму, Російська імперія залишалась останнім островомабсолютизму, а влада царя не обмежувалась жодними виборчими органами. В управлінні країною російський самодержець спирався на централізований бюрократичний апарат, створений ще у XVIII ст.

Державна рада була дорадчим законодавчим органом, члени якої призначались довічно. Виконавчий орган самодержавства — Рада Міністрів, що була створена ще за Олександра І, також мала консультативні функції.

Сенат, створений за Петра ї, виконував функції Верховного Суду. Сенатори, призначені довічно царем, мали знайомити громадськість з новими законами, тлумачити та контролювати їх виконання.

Державні посади обіймали вихідці з дворян. Лише дворянин був генерал-губернатором (відповідав за збір податків та охорону державного майна). В управлінні на місцях дворянство брало участь через «предводителів дворянства», що обирались дворянством та затверджувались царем.

На рубежі століття перед російським самодержавством стояло лише одне актуальне завдання — зберегти недоторканним абсолютизм.