
- •Тема 5. Операції з готівкою
- •Тема 6. Операції з пластиковіїми картками
- •Тема 7. Кредитні операції
- •Тема 8. Операції з надання і погашення кредитів
- •Тема 9. Операції з векселями
- •Тема 10. Операції з цінними паперами
- •“Про банки і банківську діяльність” від 07.12.00.
- •“Про Національний банк України” від 20.05.99.
- •“Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91.
УКРАЇНА
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКООПСПІЛКА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР “УКООПОСВІТА”
Укоопосвіта
РЕКОМЕНДОВАН<
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
Частина 2
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів
Спеціальність: 5.03050801 Фінанси і кредит
Банківські операції. Частина 2. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів / Укл.: Кияшко С.Г. - К.: НМЦ “Укоопосвіта” 2012. - 100 с.
Укладач Кияшко СГ, - викладач Полтавського кооперативного технікуму
Доопрацьовано Ласою Л.П. - викладачем-методистом Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі";
Відповідальний за випуск Найчук Л.І. - методист вищої категорії НМЦ “Укоопосвіта"
Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні секції економічних і облікових дисциплін при НМЦ "Укоопосвіта” у складі:
Коци І.А. - викладача вищої категорії Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”;
Ласи Л.П. - внкладача-мстодиста Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі";
Ляліної ІС. - викладача першої категорії Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі";
Найчук Л.І. - методиста вищої категорії НМЦ “Укоопосвіта"
Редактори Нікішина Т.О., Єременко ТО. Оператор Турський В.В.
О НМЦ “Укоопосвіта", 2012
Зауваження і пропозиції щодо методичних рекомендацій просимо надсилати до Навчально-методичного центру Укоопспілки "Укоопосвіта"
Розповсюдження І тиражування без офіційного дозволу Навчально-методичного центру Укоопспілки ‘'Укоопосвіта"заборонено
Підп. до друку 03.01.12 Обл.-вид. арк. 6,25
Наклад £#/ Зам. № ІЛ.І'ІІ
НМЦ Укоопспілки “Укоопосвіта”, 2012 01001 м. Київ, Хрещатик, 7/11
Пояснювальна записка
Відповідно до навчальних планів підготовки молодших спеціалістів зі спеціальності 5.03050801 Фінанси і кредит, затверджених НМЦ “Укоопосвіта” 03.07.09, для самостійної роботи студентів із дисципліни иБанківські операції” відводиться 67 годин.
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів розроблено відповідно до навчальної програми дисципліни “Банківські операції”, затвердженої НМЦ “Укоопосвіта” 12.01.10.
Мета цих методичних рекомендацій - надання допомоги студентам у досконалому вивченні матеріалу законодавчих актів і нормативних документів, що регулюють банківську діяльність, організацію та функціонування банківських структур.
До кожної теми дисципліни складено план, за яким рекомендується працювати над самостійним вивченням матеріалу, та подано короткі методичні рекомендації щодо порядку самостійного вивчення запропонованого матеріалу.
До кожного питання подано його конспективний виклад, а також наведено запитання для самоперевірки та список рекомендованої літератури.
Працювати над кожною темою необхідно у такій послідовності:
уважно вивчити план самостійної роботи;
ознайомитися з методичними рекомендаціями та конс- пективним викладом відповідних питань;
підібрати та опрацювати необхідну рекомендовану літературу;
скласти конспект;
письмово відповісти на запитання для самоперевірки.
Самостійну роботу потрібно виконувати в окремому
зошиті.
з
Навчальний матеріал для самостійної роботи виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, що опрацьовується при проведенні аудиторних навчальних занять.
Для самостійного вивчення матеріалу можна користу- ватися також додатковою літературою, що не вказана у переліку рекомендованої літератури.
№ темн |
Назва теми |
Питання самостійної роботи |
Кіль* кість годин |
1 |
Види бан- ків і поря- док їх створення в Україні |
1.Закон України “Про банки і бан- ківську діяльність ” щодо видів банків та банківських об’єднань, створення, державна реєстрація та ліцензування банків.
|
10 |
2 |
Організа- ціядіяль- ності комерцій- ного банку |
|
6 |
3 |
Операції з формуван- няресур- сів комер- ційного банку |
|
|
№ теми |
Назва теми |
Питання самостійної роботи |
КІЛЬ- КІСТЬ годин |
|
|
|
4 |
4 |
Операції з обслугову- ванняпла- тіжного обороту |
|
10 |
5 |
Операції з готівкою |
|
|
№ теми |
Назва теми |
Питання самостійної роботи |
Кіль- кість годин |
|
|
3. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Націона- льного банку України |
8 |
6 |
Операції 3 пластико- в им и карт- ками |
|
2 |
7 |
Кредитні операції |
|
3 |
8 |
Операції з надання і погашення кредитів |
|
3 |
№ теми |
Ним теми |
Питання самостійної роботи |
КІЛЬ- КІСТЬ годин |
9 |
Операції з векселями |
|
4 |
10 |
Операції з цінними паперами |
|
4 |
11 |
Інвестицій- ні операції |
|
3 |
12 |
Операції банків з іноземною валютою |
|
|
№ теми |
Назва теми |
Питання самостійної роботи |
Кіль- кість годин |
|
|
|
3 |
13 |
Операції з надання банківсь- ких послуг |
1. Закон України “Про лізинг” |
4 |
14 |
Операції із забезпечен- няфінан- сової стійкості |
1.Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій.
|
3 |
Разом |
|
67 |
Тема 5. Операції з готівкою
методичні Рекомендації
Вивчення цієї теми треба розпочати з ознайомлення із нормативною базою здійснення касових операцій, сутністю та особливостями правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного баїгку України. Особливу увагу потрібно приділити вивченню особливостей порядку організації та здійснення валютно-обмінних та касових операцій на території України.
План самостійної роботи
Інструкція “Про касові операції в банках України ”.
Інструкція“Про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України ".
Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України.
Література: 4 - 8,20, 31,33,35,45,50, 52,54,59,60.
Питання І. Інструкція иПро касові операції в банках України”
Інструкція “Про касові операції в банках України” розроблена згідно із Законами України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, іншим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Націо- нального банку України.
Касові операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного банку.
До касових операцій, які регламентуються цією Інструк- цією, належать:
приймання готівки національної та іпоземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;
Ю
видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат,
приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;
вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;
обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.
Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.
Касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має здійснюватися в операційній касі.
Структуру операційної каси та чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.
Банки мають забезпечувати контроль за платіжністю та справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки із використанням відповідного обладнання (приладів). Окрім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, аби клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.
Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком, банкамн-емітентами, Інтсрполом або іншими уповноваженими установами.
Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами та номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-смітеитах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-смітентом.
її
Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:
визначення справжності та платіжності банкнот (монет);
обов'язкове приймання готівки на вимогу клієнта;
своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, шо надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;
своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти;
обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення сумнівних банкнот (монет) на дослідження, а також обмін монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу;
документально оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі;
своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;
належний внутрішній контроль за касовими опера- ціями;
здавання готівки національної валюти до терито- ріальних управлінь згідно із встановленими відповідним договором умовами;
створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;
задовольненім потреб клієнтів у готівці;
систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній валюті;
ідентифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50 000 грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.
До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його у готівковій формі.
До обов’язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки, належать: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта, особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію, номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені. Крім обов’язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій із готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою.
Заповнює касові документи клієнт від руки ручкою чи за допомогою технічних засобів або працівник банку за згодою клієнта із застосуванням технічних засобів або системи автома- тизації банку.
Питання 2. Інструкція “Про порядок органааци та здійснення валютно-обмінних операцій на території України19
Інструкція розроблена згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 № 15-93 та іншими законами України і нормативно-правовими актами, що встановлюють для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ
ІЗ
порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно- обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними доку- ментами, шо виражені в іноземній валюті.
Інструкція “Про порядок організації та здійснення валют- но-обмінннх операцій на території України”, затверджена постановою Правління НБУ від 12.12.05 № 502 (із змінами та доповненнями), передбачає:
до валютно-обмінних операцій з іноземною валютою та дорожніми й іменними чеками належать:
купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;
зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;
конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.
Банк (фінансова установа) має право здійснювати операції в сумі, що не дорівнює та не перевищує 150 000 грн, за умови надання документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидснтність. Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний зазначити у довідках та квитанціях прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію, серію та номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний
забезпечити зберігання копій сторінок документа, що посвідчують особу та підтверджують її резидентиість, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, у документах дня. Ці копії засвідчуються відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти.
Банк (фінансова установа) має право здійснювати операції за умови надання будь-якого документа, що посвідчує особу, із зазначенням у довідках та квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює продаж іноземної валюти. Копіювання сторінок документа, шо посвідчує особу, забороняється.
Вимоги, установлені цим пунктом до надання докумен- тів, які посвідчують особу, під час проведення валютно- обмінних операцій не поширюються на операції, які здійсню- ються через банківські автомати самообслуговування (далі — банкомат) банків.
Банку (фінансовій установі) забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу банку (фінансової установи) одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 150 000 грн, із метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочині гам шляхом.
Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право:
банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторго- вельних операцій із валютними цінностями;
фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій із валют- ними цінностями.
Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією. Комісійна винагорода за здійснення операцій із
купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на. інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків стягується виключно у гривнях. Забороняється стягнення комісійної винагороди за здійснення операцій із купівлі-продажу іноземних валют за гривні.
У касах банків (фінансових установ) у доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює ця каса;
повідомлення про обов'язковість здійснення касиром операцій із повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті у разі Його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хв після проведення такої операції;
повідомлення українською та іпоземпими мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови надання ними довідки за формою № 377;
витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює ця каса, що засвідчу- ється підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансо- вими установами) і пунктами обміну валюти на території України.
У пункті обміну валюти у доступному для огляду клієнтами місці розмішується така інформація:
назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору;
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює пей пункт обміну валюти;
повідомлення про обов’язковість здійснення касиром будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, а також операцій із повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не. пізніше 15 хв після проведення такої операції;
зразок квитанції (довідки) про здійснену валютно- обмінну операцію з повідомленням про потребу її отримання фізичною особою;
повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови надання ними довідки за формою № 377;
витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює цей пункт обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
режим роботи пункту обміну валюти;
телефон керівника, що відповідає за роботу пункту обміну валюти;
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінан- совими установами) і пунктами обміну валюти на території України.
Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку (фінансової установи) авансу в іноземній валюті та в гривнях, а
також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.
Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:
довідка-сеПіГіса!е за формою № 377; квитанція за формою № 377-А; квитанція за формою № 377-і; квитанція за формою № 377-1; квитанція за формою № 377-К.
Довідки за формою № 377 та квитанції за формами № 377-А, 377-і, 377-1,377-К є касовими та розрахунковими документами.
Довідки за формами № 377, квитанції за формою № 377-А про здійснення валютно-обмінних операцій, № 377-К про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі- продажу банківського металу та № 377-і про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав виписуються у двох примірниках: перший примірник видається як підтвердження здійснення операції фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий - залишається в документах дня. Довідка за формою № 377 видасться пунктом обміну валюти або касою банку (фінансової установи) фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти та дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців із дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту. Квитанція за формою № 377-А видається:
пунктом обміну валюти банку (фінансової установи) фізичним особам-резидентам, як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;
пунктом обміну валюти агента фізичним особам- резидентам, як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;
пунктом обміну валюти фізичним особам-нсрсзи- дентам як підтвердження здійснення зворотного обміну
невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.
Квитанція за формою № 377-і видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.
Квитанція за формою № 377-1 видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.
Квитанція за формою № 377-К видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій.
Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення зазначених вище операцій забороняються. Виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та квитанцій не допускаються. Довідка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені операції, найменування банку (фінансової установи) або агента, що видав довідку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне тлумачення відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи). Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується.
Питання 3. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України
Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України розроблені згідно з вимогами Закону України “Про Національний банк України”, Інструкцією “Про ведення касових операцій банками України”, затвердженої постаповою Правління Національного банку України від 01.06.11 № 174.
Правила регулюють взаємовідносини між фізичними особами, юридичними особами та банками під час приймання та
19
видачі банкнот і монет, уведених в обіг Національним банком, за всіма видами готівкових платежів, для переказів, зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, здійснення касових операцій, обміну тощо.
Перед уведенням в обіг банкнот і монет нового зразка, а також у разі внесення змін до їх дизайну або захисту від підроблення Національний банк оприлюднює опис банкнот і монет та розсилає зразки банкнот українським і центральним зарубіжним банкам, іншим установам.
До платіжних належать банкноти (монети), які не мають ознак зношення та пошкодження, а також із дефектами та озиаками зношення та пошкодження в межах відповідних кри- теріїв.
Платіжні банкноти і монети поділяються на придатні до обігу та непридатні до обігу.
До придатних до обігу банкнот (монет) належать банкноти (монети), які за дизайном і елементами захисту від підроблення повністю відповідають зразкам та описам, що наведені в офіційних повідомленнях Національного банку, і під час обігу не набули ознак зношення та пошкоджень. На монетах допускається наявність незначних ознак корозії та потемніння.
Придатні до обігу банкноти і монети можуть видаватися банками фізичним та юридичним особам, обов'язкові до приймання без будь-яких обмежень фізичними та юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, переказів, а банками, крім того, для зарахування на рахунки, вклали, акредитиви тощо.
За ступенем зношення, пошкодження та наявності дефектів непридатні до обігу банкноти (монети), у свою чергу, поділяються на зношені банкноти і монети, значно зношені банкноти, банкноти та монети з дефектами виробника.
Під час приймання таких банкнот і монет банки зобов'язані їх перевіряти на відповідність ознакам.
ІЗ) Банківські операції. 4.2
Зношені банкноти — це банкноти, які мають одну або більше таких ознак зношення або пошкодження:
потертість, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;
загальне або локальне забруднення, плями та написи (включаючи видимі в ультрафіолетових променях) площею кожні понад 400 мм2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти;
відбитки штампів площею понад 400 мм , включаючи видимі в ультрафіолетових променях, окрім штампів про погашення;
надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі, склеєні;
отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм2-
Зношені монети - це монети з ознаками хімічної дії, унаслідок чого змінився колір, або механічного пошкодження (спотворені елементи дизайну) за умови, що вони не мають надломів, надрізів та отворів, недеформовані і зберегли масу, зображення малого Державного Герба України, номіналу, назви розмінної одиниці та рельєф або текст на гурті, якщо він має бути згідно з офіційним повідомленням Національного банку України.
Зношені банкноти і монети, якщо вони не мають ознак підроблення, повинні без обмежень прийматися фізичними й юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, для переказів тощо. Банки зобов’язані без обмежень приймати такі банкноти і монети разом із виручкою підприємств, установ і організацій, а також від фізичних і юридичних осіб до всіх видів готівкових платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.
131 Банківські операції. 4.2
Значмо зношені банкноти - це банкноти, які мають одну або більше із наведених нижче суттєвих ознак зношення або пошкодження:
банкноти з утраченими частинами, якщо разом із отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше ніж 55 % її початкової площі;
банкноти, розірвані та розрізані на дві або більше частин, включаючи склеєні, якщо не менше ніж 55 % загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;
банкноти, що складені (склеєні) із половин двох різних банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл, загальною площею не менше ніж 92 % початкової площі банкноти;
банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними ріди- нами або хімікатами тощо, які спричинили деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, якщо разом із пошкодженими ділянками збереглося не менше ніж 55 % її початкової площі.
Банки мають приймати без обмеження від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для готівкових платежів тощо пошкоджені банкноти без ознак підроблення, які:
зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 % своєї початкової площі;
■ розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти.
Усі інші пошкоджені банкноти, які складені з двох або більше частин, банки мають вилучати як сумнівні щодо платіж- ності та в установленому порядку надсилати для проведення досліджень до відповідних територіальних управлінь Національного банку. За результатами цих досліджень експерт Національного банку оформляє відповідний акт, на підставі
якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, неплатіжними чи підробленими.
Не приймаються банками та іншими юридичними особами лише банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти. З метою обміну таких банкнот фізичні та юридичні особи мають звертатися безпосередньо до територіальних управлінь Національного банку України, які зобов’язані прийняти рішення про обмін банкнот у присутності пред’явника або прийняти їх па дослідження за його заявою.
Банкноти і монети з дефектами виробника — це банкноти і монети з будь-якими відхиленнями від зразка, допущепими під час виготовлення (на банкнотах - відсутні графічні зображення, одна або кілька фарб, номери, немас або неправильно розміщений водяний знак або захисна стрічка, невідповідність водяного знака або захисної стрічки номіналу тощо; на монетах - тріщини, відколи, зміщення зображення, перевернуте зображення реверсу щодо аверсу, нечіткість чеканки тощо), які помилково випущені в обіг, але не втратили платіжності за ступенем зношення.
Банкноти та монети з дефектами виробника, якщо вони не мають ознак підроблення, банки зобов’язані без обмеження приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти та монети, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для готівкових платежів тощо.
Обмін банками непридатних до обігу банкнот і монет (зношених, значно зношених та з дефектами виробника) здійснюється безоплатно.
Банкам забороняється використовувати непридатні до обігу банкноти і монети для розрахунків, обміну, видачі клієнтам (юридичним і фізичним особам).
Національний банк без будь-яких обмежень приймає від банків непридатні до обігу банкноти і монети. Неплатіжні
банкноти і монети ие підлягають прийманню до платежів та для переказів фізичними та юридичними особами, а банками також для зарахування на рахунки, вкладе, акредитиви, до обміну і видачі клієнтам. Виняток становлять лише банкноти і монети, виведені Національним банком із обігу. Такі банкноти і монети, якщо вони відповідають вимогам і не мають ознак підроблення, підлягають обміну банками на придатні до обігу банкноти і монети протягом періоду та в порядку, визначеному Національ- ним банком України.
Банкноти і монети, визнані неплатіжними за резуль- татами досліджень, проведених відповідними територіальними управліннями, Центральним сховищем або Департаментом готівково-грошового обігу Національного банку, повертаються пред'явнику або банку лише у разі надходження відповідного запиту про повернеіпія (запити приймаються протягом двох місяців після відповідного інформування про результати досліджень).
Банкноти і монети, які мають ознаки підроблення (перероблення), обміну не підлягають і не повертаються пред'явникам. Банки в установленому порядку мають вилучати такі банкноти і монети з обігу для проведення досліджень. У разі виявлення в одного клієнта двох або більше підроблених банкнот банк має терміново по телефону та не пізніше наступного робочого дня письмово, із поданням копії документа про вилучення, повідомити про це правоохоронний орган за місцезнаходженням банку.
Національний банк України не відшкодовує пред'явникам або банкам вартість підроблених і неплатіжних банкнот.
Запит ання для самоперевірки
Які операції, що регламентуються Інструкцією “Про касові операції в банках України", належать до касових?
Які умови повинні бути забезпечені при здійсненні касових операцій?
Якими документами оформляються касові операції?
Які реквізити касових документів?
Які операції належать до валютно-обмінпих з інозем- ною валютою і дорожніми та іменними чеками?
Які особливості продажу іноземної валюти?
Яка інформація повинна бути доступною для клієнтів у касі банку та пункту обміну?
Які бланки документів використовуються при валют- но-обмінних операціях?
Які правила визначення платіжності та обміну банкнот
і монет НБУ?