3. Послідовність проектування траси .

Проектування траси починається з попереднього визначення положення траси на карті. Для цього використовуються крупно масштабні топографічні карти або інші плани з горизонталями.

Траса проектується так, щоб шлях був найкоротшим, а затрати на будівництво - мінімальними з одночасним дотриманням вимог технічних норм на проектування. При цьому рекомендується така послідовність:

1)3'єднуються пунктирною лінією опорні точки, між; якими проектується траса.

2)Вивчаються перешкоди, що зустрічаються на повітряний лінії (болота, озера, яри) і вирішується доцільність їх перетину або обходу.

3)Намічаються варіанти обходу ламаними лініями.

При цьому треба враховувати такі основні умови:

• дорога має підходити до існуючої дороги під прямим або близьким до нього кутом, щоб створювались добрі умови роз "їзду транспорту в обидві сторони;

• при виході з населеного пункту або вході до нього проектна дорога має бути продовженням вулиці;

• водотік (струмок, ріка) дорога має перетинати під прямим або близьким до нього кутом, тоді міст або труба будуть найкоротшими. Крім того, треба дотримуватись і інших вимог, які наведені раніше.

4)Вимірюються транспортиром кути повороту, а лінійкою - відрізки прямої.

5)Підбирають радіус залежно від контурної ситуації і визначають елементи кругових кривих: Т— тангенс; К- довжину кривої; Б - бісектрису; Д~ домір. Ці елементи можна розрахувати за відомими формулами або встановити їхнє значення за допомогою таблиць.

6) Розраховують пікетажне значення елементів траси;

7)Відклавши графічно величини тангенсів на трасі та намітивши напрям до центрів кругових кривих, вписують кругові криві.

8) На основі зроблених розрахунків складається відомість кутів повороту, прямих та кривих.

9)Розбивають трасу на пікети. Для цього біля початку кривої встановлюють місце положення найближчого пікету і потім розбивають на пікети першу пряму вставку. Наприклад: перша крива починається на пікеті 12+30. Відклавши в напрямку нульового пікету 30м, знаходимо місце положення пікету 12. Розбиваємо відрізок від початку траси до цього пікету на проміжні пікети. Далі знаходимо найближчий пікет до кінця першої кривої і знову розбиваємо пікети на криві, згідно встановленої їх кількості. В такому випадку розрахункове значення кінця траси повністю співпаде з її графічним положенням, оскільки систематична помилка при цьому виключається.

10)Аналізують варіанти проектування траси, вибір кращої з них проводять за такими показниками:

• протяжність траси;

• коефіцієнт подовження траси;

• кількість кутів повороту (чим менше, тим краще);

• величина кутів повороту (кращий той варіант, що має меншу середню величину кута повороту);

• характер і кількість пересічених перешкод (кількість штучних споруд), максимальний ухил по трасі.

В описі варіантів вказують початкову, кінцеву і проміжні точки, через які проходить траса:

- загальний напрям і протяжність траси;

- перешкоди, які перетинає траса. 11) Оформляють план траси.

Напрям дороги визначається на основі економічних обстежень і задається опорними точками: початком і кінцем траси, а також: проміжними точками, через які повинна пройти траса. На прокладання траси між опорними точками впливають природні умови (рельєф, грунти). Остаточний варіант приймається на основі техніко-економічної оцінки (обстежень).