Діяльність практичного психолога в організаціях малого бізнесу

Специфіка організацій малого бізнесу полягає в обмеженій кількості персоналу. В цих установах відсутня система відділів, які є на промислових підприємствах: збуту і постачання, маркетингу і реклами, фінансового і кадрового.

Працівники, як правило, поєднують кілька різнорідних функцій і працюють єдиною командою. Напрямки роботи практичного психолога в установах малого бізнесу: з персоналом фірми, з керівництвом фірми, з конкурентами, партнерами і клієнтами, засобами масової інформації, із здійснення реклами фірми.

У роботі з керівництвом практичний психолог розв'язує такі задачі:

• розробка найефективнішої структури організації;

• забезпечення розвитку організації та безболісний перехід з етапу на етап прогнозування напрямків подальшого розвитку організації;

• діагностика, виявлення і профілактика «слабких місць» в організації;

• формування стилю діяльності та іміджу організації.

У роботі з персоналом практичний психолог забезпечує: формування кадрової політики; підбір персоналу (врахування необхідності виконання ним широкого кола функцій); раціональне використання кадрів; формування навичок роботи в команді; мотивацію персоналу; оцінку і атестацію співробітників, участь у розробці схем оплати праці співробітників з урахуванням їх індивідуальних особливостей; розробку і проведення тренінгів з персоналом; організацію неформального спілкування.

З партнерами і клієнтами практичний психолог здійснює:

• формування довгострокових відносин між малими підприємствами та партнерами і клієнтами;

• допомогу в пошуку нових партнерів (організація презентацій, акцій, участь у виставках);

• зміцнення зв'язків з постійними клієнтами;

• створення психологічних портретів клієнтів;

• диференціацію груп клієнтів для створення найбільш ефективної реклами, розрахованої на кожну цільову аудиторію;

При взаємодій малого підприємства із засобами масової інформації практичний психолог:

— контактує з пресою для висвітлення у різних виданнях інформації про організацію;

— організовує та психологічно забезпечує участь керівників у телевізійних програмах;

— веде переговори про надання знижок на розміщення реклами.

З метою організації рекламної кампанії практичний психолог: розробляє стратегію; висуває креативні ідеї з приводу змісту і форми реклами; проводить психологічну експертизу реклами; маркетингові дослідження; вирішує питання спонсорства, участі у масових та благодій­них заходах.

Практичний психолог малого підприємства виступає також як аналітик діяльності конкурентів:

— виявляє їх переваги і недоліки;

— аналізує рекламу конкурентів, розмежовуючи її на успішну невдалу.

Специфіка діяльності практичного психолога в установах виконання покарань

Пенітенціарна психологія пов’язана з юридичною і займається проблемами перевиховання, виправлення особистості засудженого, його реадаптацією.

Психологічна служба в установах кримінально-виконавчої системи України забезпечує відповідне супроводження процесу відбування покарання.

Посада психолога в установах виконання покарань введена у 1998 році. Положення про психологічну службу установи виконання покарань затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 р. N 33.

Основними завданнями психологічної служби є:

- надання психологічної допомоги засудженим;

- розробка та реалізація спільно з персоналом установи індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей, ступеня соціальної занедбаності;

- підвищення психологічної компетентності персоналу установи, надання йому кваліфікованої методичної допомоги, навчання формам та методам психологічного вивчення особистості і середовища засуджених, а також прийомам психолого-педагогічної корекції;

- узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

1. Психологічна служба є складовою частиною соціально-психологічної служби установи виконання покарань (далі - установа), функціонування якої забезпечується психологами, виконуючими специфічні завдання вивчення засуджених та сприяння зменшенню негативного впливу перебування в умовах позбавлення волі на їх особистість.

2. Штатна чисельність психологів установи встановлюється згідно з чинними нормативами, передбаченими відповідними наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

3. Комплектування посад психологів проводиться з фахівців, які мають вищу психологічну або педагогічну освіту.

4. Загальне керівництво психологами здійснює начальник установи, який всіляко сприяє їм у створенні належних умов для роботи.

5. Безпосереднє керівництво психологами здійснює заступник начальника установи із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом.

6. Психологічна служба здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами установи.

7. Психолог забезпечується ізольованим робочим приміщенням, комп'ютерною технікою, відео- та аудіозасобами, пакетом психологічних методик.

8. Для проведення із засудженими занять з психокорекції в установі обладнується кімната психоемоційного розвантаження (додаток 1).

9. Основними завданнями психологічної служби є:

- надання психологічної допомоги засудженим;

- розробка та реалізація спільно з персоналом установи індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей, ступеня соціальної занедбаності;

- підвищення психологічної компетентності персоналу установи, надання йому кваліфікованої методичної допомоги, навчання формам та методам психологічного вивчення особистості і середовища засуджених, а також прийомам психолого-педагогічної корекції;

- узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених.

10. Основними функціями психологічної служби є:

психодіагностична - вивчення і узагальнення особистісних та групових характеристик засуджених, спрямованих на визначення індивідуально-психологічних особливостей поведінки та встановлення наявності у засуджених тих чи інших психологічних якостей, виявлення серед засуджених групи "ризику" (тобто тих, які мають психічні відхилення, схильних до проявів зовнішньої або внутрішньої агресії у вигляді самогубства або членоушкодження, створення конфліктних ситуацій серед засуджених, нападу на персонал установи та інші) осіб, які потребують профілактичного обліку;

прогностична - оцінка перспектив розвитку особи, прогнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально-психологічної обстановки;

профілактична - виявлення, усунення та попередження особистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають в процесі відбування покарання, надання психологічної допомоги засудженим, а також в разі необхідності персоналу установ;

корекційна - цілеспрямоване досягнення позитивних змін психічних станів, особливостей поведінки та особистості засуджених;

консультативна - надання рекомендацій персоналу щодо роботи з групами та окремими засудженими, попередження негативних явищ та формування позитивного морально-психологічного клімату серед засуджених;

просвітницька - поширення психологічних знань серед персоналу та засуджених, підвищення рівня їх психологічної культури;

дослідницька - сприяння у проведенні наукових досліджень у галузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів в практичну діяльність.

11. Відповідно до покладених на психологічну службу завдань психолог зобов'язаний:

1) знати вимоги чинного законодавства, яке регулює діяльність кримінально-виконавчої системи, а також загальну, вікову, педагогічну, соціальну, кримінально-виконавчу психологію, педагогіку, патопсихологію, основи психотерапії, сексології, психогігієни, психології праці, психодіагностики, психологічного консультування та психопрофілактики, методи активного навчання, соціально-психологічного тренінгу спілкування, сучасні методи психологічної корекції та розвитку особистості;

2) вивчати засуджених, які прибули до установи, складати їх психологічну характеристику та надавати рекомендації начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо роботи з ними;

3) розробляти спільно з іншими працівниками соціально-психологічної служби індивідуальні програми соціально-психологічної роботи із засудженими;

4) взаємодіяти з персоналом виробничої служби в доборі засуджених для використання на роботах, пов'язаних з підвищеними вимогами до особистості;

5) здійснювати заходи щодо соціально-психологічної адаптації засуджених до умов відбування покарання та нейтралізації негативного впливу перебування в умовах місць позбавлення волі на особистість;

6) вивчати малі групи засуджених, їх структуру, групові процеси та їх вплив на морально-психологічний клімат в середовищі засуджених, розробляти рекомендації щодо його покращання;

7) виявляти осіб з підвищеною психологічною напруженістю, схильних до проявів внутрішньої і зовнішньої агресії, вести їх облік, вивчати психологічні особливості засуджених, які впливають на обстановку в установі;

8) сприяти психіатру медичної частини установи у виявленні засуджених з відхиленнями у психічному розвитку;

9) проводити за згодою засуджених тестову психодіагностику, індивідуальні та групові заняття з психологічної корекції їх психотравмуючих станів;

10) організовувати психологічну підготовку засуджених до життя після звільнення;

11) надавати персоналу установи рекомендації щодо організації індивідуальної роботи з конкретними засудженими, профілактики міжособистісних і міжгрупових конфліктів серед них;

12) проводити заняття щодо підвищення психолого-педагогічної компетентності персоналу, сприяти створенню позитивної морально-психологічної атмосфери та обстановки взаємодовіри і взаємопорозуміння між персоналом та засудженими установи;

13) здійснювати контроль за виконанням рекомендацій, які були запропоновані за наслідками психологічного обстеження засуджених;

14) регулярно аналізувати та узагальнювати отримані результати з основних напрямків діяльності і надавати інформацію безпосередньо керівництву установи;

15) дотримуватися принципу конфіденційності в роботі з метою запобігання нанесенню моральної та психологічної шкоди суб'єкту психологічного дослідження.

12. Для виконання покладених на психологічну службу завдань і функцій психолог має право:

1) визначати для використання у своїй професійній діяльності психологічні методи тестування та оцінки індивідуальних і соціально-психологічних особливостей засуджених, методики та процедури впливу за умови, що вони відповідають вимогам надійності та пройшли достатню апробацію у рамках сучасної психологічної науки і є безпечними для психофізіологічного здоров'я особистості;

2) використовувати в службовій діяльності всю доступну інформацію, що характеризує особистість та поведінку засудженого;

3) звертатися до компетентних осіб та інстанцій з запитами даних, які характеризують особистість засудженого в різних сферах діяльності;

4) прогнозувати можливі соціально-психологічні наслідки заходів серед засуджених, які проводяться в установі, та при необхідності інформувати про них безпосередньо начальника установи;

5) брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до колоній з іншим режимом тримання, умовно-дострокового звільнення від покарання, застосування амністії або помилування та інших комісій, доповідати свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень відносно засуджених;

6) за погодженням з керівництвом установи здійснювати контакти з питань, які стосуються компетенції психологічної служби, з іншими установами, організаціями, навчальними та науковими закладами;

7) сприяти персоналу установи у профілактиці психотравмуючих станів та попередженні професійної деформації;

8) у випадках, обумовлених професійною доцільністю, з дозволу начальника установи виконувати функціональні обов'язки у цивільному одязі.

13. Психолог веде таку документацію:

1) квартальний план роботи;

2) зошит обліку індивідуальної роботи із засудженими та наданих персоналу установи рекомендацій (додаток 2);

3) зошит обліку засуджених, які потребують додаткової уваги (групи "ризику") та наслідків індивідуальної роботи з ними (додаток 3);

4) зошит психологічного вивчення засуджених, які прибули до установи (додаток 4);

5) зошит обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції (додаток 5);

6) зошит обліку занять з персоналом установи щодо підвищення психолого-педагогічної компетенції (додаток 6).

14. За необхідністю психолог може вести іншу документацію, яка необхідна для його роботи. Документація психолога зберігається у металевих шафах або сейфах окремо від іншої документації соціально-психологічної служби установи.

Рекомендації щодо обладнання та використання кімнати психоемоційного розвантаження в установі виконання покарань

Кімната психоемоційного розвантаження (далі - кімната ПЕР) обладнується з метою забезпечення якісного проведення індивідуальних і групових занять з різними категоріями засуджених.

Кімната ПЕР багатофункціональна, вона використовується в кількох напрямках, а саме для:

- пасивного відпочинку, коли засуджені мають можливість побути у тиші та наодинці, послухати музику, поспілкуватися за необхідністю з психологом;

- проведення сеансів психотерапії, релаксації, навчання навичкам психосоматичної саморегуляції;

- проведення рольових тренінгів та занять з поведінкової терапії.

1. Загальні вимоги до обладнання кімнати ПЕР

При визначені місця для обладнання кімнати ПЕР необхідно враховувати, що вона повинна знаходитися у житловій зоні установи, але зовні локальних секторів. Вона не може бути розташована у підвальних і напівпідвальних приміщеннях. Бажано не розташовувати кімнату ПЕР поряд із промисловими та адміністративними будівлями установи.

Для кімнати ПЕР доцільно використовувати 2 суміжних приміщення, із співвідношенням площі приблизно 1/4 до 3/4. Більше приміщення призначено безпосередньо для проведення сеансів, а менше - підсобне. Менше приміщення розділяється перегородкою навпіл. В одній його частині встановлюється вся необхідна апаратура і психолог має змогу спостерігати за ходом сеансу і керувати апаратурою, не входячи до основного приміщення. В другій - розташовуються шафи або вішалки для верхнього одягу і стільці для очікування початку сеансу. Якщо в установі немає змоги виділити такі приміщення, то підбирається одна велика кімната, яка розділяється на частини перегородками. Площа кімнати визначається із розрахунку 2 кв. м на 1 особу але не менше 25 кв. м для 10 - 12 осіб.

В кімнаті повинно бути затишно, постійно підтримуватись температура 20 - 22° C та забезпечено вільний обіг повітря.

Стіни приміщення покриваються звукопоглинаючим матеріалом і фарбуються в спокійні, що не привертають увагу, тони помірної насиченості (світло-сірий, голубий, темно-зелений, бежевий тощо). Вони можуть також бути обклеєні фото- або однотонними шпалерами.

В інтер'єрі кімнати може бути створена пейзажна композиція із використанням природних та штучних матеріалів, а також встановлений акваріум.

Елементи інтер'єру кімнати не повинні містити світловідбиваючих матеріалів, блискучих поверхней та предметів.

Якщо в кімнаті є вікна, то вся стіна на їх стороні обладнується щільними шторами, що гармонійно співвідносяться по кольору з оформленням стін. Вони повинні легко та швидко відкриватись та закриватись.

Меблі в кімнаті встановлюються тільки м'якого типу - глибокі крісла, дивани, куточки відпочинку і розташовуються так, щоб відвідувачі могли знаходитись у зручному для них положенні. При розстановці меблів в кімнаті необхідно передбачити можливість їх швидкого розсування і звільнення місця для рольових тренінгів. Підлога покривається килимовим покриттям одного тону з навколишньою обстановкою.

При обладнанні кімнати ПЕР велике значення мають технічні засоби, до яких обов'язково належать:

- кольоровий телевізор;

- відеомагнітофон з добіркою відеофільмів психорегулюючого змісту;

- аудіомагнітофон з добіркою аудіопрограм та музичних композицій психорегулюючого змісту;

- акустичні системи, які здатні забезпечити квадроефект;

- екран, з електричним приводом, для демонстрації слайдів;

- слайдпроектор із добіркою слайдів психорегулюючого змісту;

- стереонавушники, із розрахунку на кожного відвідувача;

- інші технічні засоби (іонізатор повітря, кондиціонер тощо).

Яскравість освітленості в кімнаті регулюється шляхом розміщення в кімнаті освітлювальних приборів, вбудованих в елементи інтер'єру, та використанням реостатів таким чином, щоб психолог зі свого робочого місця у сусідній кімнаті міг вільно керувати динамікою освітлення кабінету.

Акустичні системи, як правило, маскуються в елементах пейзажної композиції. При проведенні сеансів аутотренінгу із застосуванням магнітофону текст програми відвідувачам доцільно прослуховувати через індивідуальні стереонавушники.

2. Основні напрямки використання кімнати ПЕР

Психооздоровчі заходи, що проводяться в кімнаті ПЕР, є важливою частиною психотерапевтичної роботи із засудженими і складаються з трьох основних напрямків.

Перший напрямок роботи направлений на ознайомлення засуджених, які щойно прибули до установи, з формами та методами роботи кімнати ПЕР, навчання їх прийомам та методам регуляції самопочуття, підвищення та відновлення рівня працездатності, прискорення процесу адаптації до нових умов. Ці сеанси починаються з теоретичної підготовки відвідувачів, отримання ними первинних навичок психосоматичної саморегуляції, вміння корегувати свій стан через фізичний та розумовий самовплив (аутогенне тренування, прогресивна м'язова релаксація, вільне самонавіювання). З цією категорією засуджених сеанси проводяться до їх розподілу по відділеннях соціально-психологічної служби, але не менше 2 разів за термін перебування у відділенні карантину, діагностики та розподілу.

Другий - проведення сеансів психоемоційного розвантаження із всіма бажаючими з метою психопрофілактики "важких" функціональних станів (депресія, фрустрація, апатія, висока тривожність, неврозоподібні розлади тощо). Цей напрямок реалізується шляхом проведення сеансів музикотерапії, перегляду спеціальних відеопрограм або слайдфільмів розслабляючого характеру із музичним супроводженням. Для реалізації цього напрямку в розкладі роботи кімнати передбачається окремий день, протягом якого всі бажаючі можуть її відвідати.

Третій - робота із засудженими, які віднесені до групи "ризику" (схильні до суіціду, прояву зовнішньої та внутрішньої агресії, особи з підвищеною психічною напруженістю тощо). З ними всі сеанси мають бути спрямовані на корекцію їх поведінки та досягнення ефекту релаксації - зниження загального рівня психічної активності та м'язового тонусу, зняття нервово-емоційної напруги, нормалізацію всіх систем організму. Щоб досягти цього ефекту використовуються всі можливості кімнати ПЕР. З цією категорією засуджених проводять сеанси протягом всього терміну перебування їх в установі та перебування на названому обліку.

Кожному сеансу повинна передувати невелика вступна лекція. В цій лекції проводиться психологічне настроювання на сеанс.

Тривалість сеансу повинна бути не менше 30 - 45 хв.

Розклад роботи кімнати ПЕР складається психологом з урахуванням розпорядку дня в установі та затверджується начальником установи