Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vizvol_viyna.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
190.98 Кб
Скачать

Тема. Українська революція 1648-1676рр

План

  1. Українська національна революція 1648-1676рр у контексті європейського революційного руху ХУ1-ХУ11 ст.

  1. Переяславська Рада та україно-російський договір 1654 рр у сучасній вітчизняній історіографії

3. Українська козацька держава другої половини ХУ11 ст.

Література:

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676рр крізь призму століть //Укр.іст.журн.-1998-№ 1,3.

Степанков В.С. Українська революція 1648-1676рр у контексті європейського революційного руху ХУ1-ХУ11 ст.: спроба порівняльного аналізу // Укр.іст. журн. -1997-№1.

Степанков В.С. Богдан Хмельницький і проблеми державності України.\\Укр.істор.журн.-1991-№9,11.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет.-К.,1995.

Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького. Українське козацтво у міжнародних відносинах ХУ1-ХУЦ ст.-К.,1991-С.138-247.

Переяславська рада та українсько-російські політичні відносини

Переяславська Рада: історичне значення та політичні наслідки.-К.,2003.

Переяславська рада 1654 року (історіографія та дослідження)-К.,2003.

Сергійчук В.І. Статті Б.Хмельницького та їх доля.// Трибуна-1990-№3.

Брайчевський М. Возз”єднання чи приєднання? Критичні замітки з приводу однієї концепції\\ Україна-1991-№16-17.

Мицик Ю.А. Полин-корінь. Скільки діяв україно-російський договір 1654 року ?\\Старожитності-1991-№1.

Олена Апанович. Україно-російський договір 1654 р.:міфи і реальність.-К.,1994.

Смолій В.А., Степанков В.С. Переддень Руїни.( 1657-1659 ) \\ Київська Старовина-1993-№80С.2-18.

Горобець В.М. Московська політика: дипломатична риторика та політична практика\\Укр.істор. журн.-1993-№4.

Горобець В.М., Струкевич О.К. Україно-російські політичні відносини другої половини ХУЦ-ХУШ ст.\\Укр.істор.журн.-1997-№1-С.22-43.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея: проблеми формування, еволюції, реалізації.-К.,1997.

Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХУЦ ст. Причини і початок Руїни.-К.,1998.

Горобець В.М., Струкевич О.К. Україно-російські політичні відносини другої половини ХУШ ст.:тенденції, характер, етапи.// Укр. Істор. Журн.-1997-№1-С.22-43.

Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин. Зб. наук. праць-К.,2003.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея: проблеми формування, еволюції, реалізації.-К.,1997.

    1. Причини , характер та особливості української революції 1648-1676рр Отже, метою боротьби, яка розпочалася в Україні в 1648 р., було:

1. Добитися ліквідації національно-релігійного гніту Речі Посполитої й не допустити його запровадження з боку Московії чи Османської імперії;

2. Розбудувати національну соборну державу й відстояти її незалеж­ ність;

3. Ліквідувати модель соціально-економічних відносин, що грунту­ валася на великому й середньому феодальному землеволодінні, фільварко-панщинній системі господарства, закріпаченому чи феодальне залеж­ному селянстві, й утвердити нову, основу якої становила дрібна козацька й селянська власність на землю й сільськогосподарські угіддя, праця вільної людини.

4. Визначальним було виборення Україною незалежності, бо лише вона відкривала перспективу збереження революційних соціально-еко­номічних завоювань й могла запобігти феодалізації суспільних відносин (входження до складу будь-якої з сусідніх імперій — Речі Посполитої, Московії, Порти на тих чи інших політичних умовах неминуче вело до реставрації феодалізму).

Українська революція 1648- 1676 рр у контексті європейських революцій ху1-ху11 ст. :

  1. За своїми масштабами (територіальними й масовістю участі населення); змістом, формами й метою боротьби; якісними змінами, що відбувалися в різних сферах буття нації та суспільства, подія, яка розпочалася в 1648 р. становила набагато складніше соціальне-політичне явище української історії, ніж те, що визначається термінами "повстання" і "війна".

  2. Адже "повстання" (їх були сотні) і "війни" (внутрішні — гро­мадянські і зовнішні — проти агресії сусідніх держав) входили до неї як складові частини. У зв'язку з чим вважаємо її "революцією". Врахову­ючи, що домінантою змісту останньої була боротьба за незалежність і соборність України, поділяємо міркування тих науковців, котрі харак­теризували її як "національну".

  3. Типологічно близькою вона була до Ні­дерландської революції, з якою мала чимало спільних рис, про що ска­жемо далі. В історіографії є також її оцінки як переважно соціальної революції- Так, на думку М. Брайчевського, вона була "соціальним рухом з яскраво вираженим спрямуванням і на якийсь час привела до ліквідації великого феодального (магнатського) землеволодіння, — мала, однак, національно-визвольний камуфляж боротьби за визволення від польського панування" .(26)

4. Виходячи із змісту події, думаємо, що слід переглянути як неслушні широко використовувані в історіографії терміни "козацьке повстання", "козацька війна", бо вони ігнорують національно-визвольну спрямова­ність боротьби нації, зводячи, по суті, до внутрішнього соціального кон­флікту в Польщі між козацтвом і селянством, з одного боку, та шляхтою й урядом — з другого. І вже нонсенсом виглядають спроби окремих ав­торів (переважно в польській історіографії) характеризувати її "польсько-козацькою війною" (це якби, наприклад, за подібною аналогією для означення повстань поляків під проводом Т. Костюшка (1794 р.),1830— 1831, 1863—1864 рр. проти Російської імперії вдатися до терміну "російсько-шляхетська війна").

  1. Неточною є дефініція "козацька револю­ція", оскільки теж акцентує увагу лише на соціальному моменті, залишаючи осторонь національно-визвольний. Не всю повноту змісту події відображає й термін "Визвольна війна" (останнім часом переважно вживається як "Національно-визвольна війна"). Чому? По-перше, як слушно відзначав Я. Ісаєвич, він не враховує того факту, що з українсько-польською війною поєднувалася й перепліталася соціальна боротьба все­редині українського народу ,

  2. по-друге, ігнорує процес державотворення, становлення нової моделі соціально-економічних відносин.