1.2. Інформаційні технології як інструментарій діяльності підприємств туристичної індустрії
У функціонуванні інформації як економічного ресурсу особливе значення мають технічні та технологічні аспекти її використання в економіці. Саме тому, розвиток IT надав нові можливості для цілеспрямованого використання інформації та виявив резерви її прогресивного розвитку.
Спеціалісти робочої групи Міжнародної федерації з оброблення інформації (IFIP) під егідою ЮНЕСКО в 1994 р. зазначили, що різні країни перебувають на різних фазах використання IT:
автоматизації – важливі інфраструктури перебувають у стані розвитку, і за конверсію існуючих систем і конструкцію інформаційних рішень несе відповідальність тільки технічний персонал;
інформатизації – характеризується спрямованістю на особисте володіння або використання інструментів комп’ютеризації і суттєвим впливом користувача на конструкцію автоматизованих систем;
комунікації – найбільш прогресивна фаза, коли комп’ютери об’єднані в мережі, їх використання характеризується співпрацею між користувачами, а інформатика стає Частиною існуючої інфраструктури [108].
Україна пройшла у своєму розвитку всі фази використання IT. Однак, поява нових IT постійно сприяє розширенню цього ринку. IT як інструментарій у діяльності сучасного підприємства – концептуальний фактор розвитку бізнесу.
Методи та процеси створення і застосування високоефективних IT стали предметом вивчення фундаментальної науки – ітології. Її становлення відбувається із поступовим проходженням усіх етапів формування; визначенням теоретичного та практичного інструментарію IT, принципів їх застосування та методологічних основ оцінювання їх ефективності.
Об’єкт дослідження наукової дисципліни – IT, а предмет – методологічні, методичні та практичні аспекти застосування IT.
Нова наука активно розвивається упродовж останнього десятиліття, а її поява зумовлена різноманітністю тлумачень поняття «інформаційна технологія».
Зростання ролі інформації супроводжувалося появою різноманітних IT. На сучасному етапі у міжнародній практиці широко використовується визначення, прийняте ЮНЕСКО, відповідно до якого інформаційна технологія – це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробленням та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов’язані з цим обробленням соціальні, економічні та культурні проблеми [95].
Інформаційні технології – це сукупність методів, процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує збирання, зберігання, оброблення та передання інформації [44, 55, 67, 95, 128].
У широкому розумінні інформаційні технології можна визначити як процеси систематизації даних і перероблення інформації [43], або як сукупність технологічних елементів, які використовуються людьми для оброблення інформації [94].
Відповідно до сучасних уявлень поняття «інформаційні технології» включає: мікроелектроніку, розроблення та виробництво комп’ютерів і програмного забезпечення, зв’язок і телефонію, мобільні сервіси, забезпечення доступу до Інтернету, забезпечення інформаційних ресурсів Інтернету, а також різноманітні культурні феномени, пов’язані з перерахованими сферами діяльності, і правила, які регламентують цю діяльність [108].
Відповідно
до законів України «Про Національну
програму інформатизації 1998 р.» та «Про
внесення змін до Закону України «Про
Національну програму інформатизації»
інформаційна
технологія – цілеспрямована
організована сукупність інформаційних
процесів із використанням засобів
обчислювальної техніки, що забезпечують
високу швидкість оброблення даних,
швидкий пошук інформації, розосередження
даних, доступ до джерел інформації
незалежно від місця їх розташування
[102, 103].
Уніфікуючи різні погляди на розуміння сутності IT, інформаційна технологія – це сукупність технологічних елементів для збирання, зберігання, оброблення, передання та представлення інформації з метою забезпечення ефективного функціонування ІС.
У своєму розвитку IT пройшли різні етапи, які схематично зображено на рис. 1.3.
Рис. 1.3 Етапи розвитку інформаційних технологій
Перші IT використовувалися для передання знань в усній формі. Але оскільки доступ до знань та інформації був обмежений, знання суттєво не впливали на виробничі процеси в суспільстві. Початок інформаційної революції припадає на 1445 p., коли з’явився перший друкувальний станок та почало розвиватися книгодрукування. Цей етап продовжувався 500 років.
Сучасний рівень розвитку бізнесу вимагає використання у першу чергу комп’ютерних технологій, які забезпечують швидкість передання інформації, своєчасність її надходження та достовірність.
Починаючи з 50-х pp. минулого століття відбувається поступове і постійне вдосконалення комп’ютерної техніки. Саме комп’ютер є результатом розвитку IT. Хронологія цього процесу представлена на рис. 1.4.
В основу нової сучасної IT, яка базується на широкому застосуванні персональної комп’ютерної техніки, покладені три основні принципи: інтегрованість, гнучкість, інтерактивність. Інтегрованість забезпечує комплексний підхід до розв’язання поставлених завдань за рахунок об’єднання можливостей, як технічних, так і програмних засобів. Гнучкість дозволяє динамічно і невеликими зусиллями виконувати поставлені завдання. Інтерактивність, у свою чергу, дозволяє динамічно переналагоджувати завдання з урахуванням конкретних вимог.
Разом із удосконаленням засобів комп’ютерного оброблення інформації зростає роль зовнішнього середовища в управлінні підприємствами. Необхідність ураховувати елементи зовнішні стосовно підприємства стало одним із найважливіших здобутків системного підходу в науці управління. Підприємство – це цілісна система, яка складається із взаємопов’язаних частин. Зовнішнє середовище – це сукупність елементів простору, який оточує систему та забезпечує потрібні умови її існування і розвитку.
Суб’єкти туристичної діяльності – відкриті системи, які залежать від складових елементів зовнішнього оточення і вимушені пристосовуватися до них, щоб вижити в конкурентних умовах.
Рис. 1.4. Хронологія вдосконалення ЕОМ
Ураховувати всі зміни зовнішнього середовища неможливо, тому керівництво підприємств повинно реагувати на ті аспекти, які забезпечують успіх підприємства або є загрозою для подальшого його функціонування та розвитку. Один із способів визначення оточення і полегшення оцінювання його впливу на підприємство – розподіл зовнішнього середовища на фактори. Свого часу Д. Белл зазначав, що зовнішнє середовище організації включає такі елементи як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, фінансові організації та джерела трудових ресурсів, релевантні по відношенню до операцій організації [151].
Теоретики та практики, які вивчали питання впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств (організацій), одним із елементів оточення виділяли науково-технічний прогрес. Досягнення в науці та техніці зумовили появу нових IT, які широко використовуються в повсякденному житті людей та впроваджуються в діяльність підприємств і організацій.
Об’єктивне підґрунтя цього явища робить його складним і багатогранним з точки зору наукового пізнання. Нові IT можна розглядати як самостійну наукову і навчальну дисципліну, що має власний предмет, методи дослідження, систему понять та категорій і розвивається у двох напрямах: теоретичному і праксеологічному. Крім того, сфера її наукових інтересів перебуває у площині як економічних, так і технічних наук.
Праксеологічним напрямом наукових знань у сфері IT є система прикладних наук про методи і правила раціонального проектування засобів оброблення інформації; технології використання цих засобів для розв’язання наукових і практичних завдань; методів взаємодії людини із цими засобами і системами [132]. З теоретичного аспекту сфера наукових інтересів охоплює вивчення структури та загальних властивостей інформації, а також питання, пов’язані із збиранням, зберіганням, пошуком, переданням, переробленням і використанням інформації в різних сферах людської діяльності [132].
Для вивчення нових IT науковці пропонують застосовувати двоякий підхід. Із практичної точки зору IT – це сукупність автоматизованих процесів циркуляції і перероблення інформації, опису цих процесів, пов’язаних із конкретною предметною галуззю, і таких, що реалізуються за допомогою сучасних техніко-економічних засобів [34].
Із теоретичної – науково-технічна дисципліна, яка досліджує проблеми розроблення та застосування автоматизованих процесів циркуляції і перероблення інформації [34].
IT проникають, як у професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. У міру становлення інформаційного суспільства виникає потужна індустрія IT, призначена для задоволення потреб цього суспільства. Індустрія IT породжує нові види інформаційного продукту, послуги та засоби їх доправлення до споживачів.
Під інформаційним продуктом або послугою розуміють специфічну послугу, коли деякий інформаційний зміст у вигляді сукупності даних, сформованих виробником для розповсюдження в матеріальній і нематеріальній формі, надається в користування споживачеві [91]. Однак більшість науковців відокремлюють ці поняття і визначають, що інформаційний продукт – це:
безпосередній продукт індивідуальної діяльності найбільш кваліфікованої, творчої частини населення, яка проживає на території країни [131];
продукт трудової діяльності, в якому інформація - основний компонент [70];
документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів [102];
інформація надана в новій формі [28];
специфічна послуга, коли деякий інформаційний зміст надається в користування споживачеві. Це послання, інформаційне повідомлення і носій інформації [55].
Особливості інформаційного продукту:
багаторазове його використання;
збереження інформації, яка в ньому міститься, незалежно від тривалості її використання;
підверження морального зносу, тобто втрата цінності інформації (її старіння);
різні способи надання інформації.
Відповідно до вітчизняного законодавства, інформаційна послуга – це дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами [102].
Українські дослідники під інформаційною послугою розуміють діяльність, спрямовану на задоволення інформаційних потреб користувача [95]. Російські вчені визначають інформаційну послугу як отримання і надання в розпорядження користувача інформаційного продукту [28].
Інформаційні продукти і послуги існують у матеріалізованій і нематеріалізованій формах. При цьому класична політична економія взагалі не розглядає інформацію як товар, а лише як нематеріальну категорію.
У цілому сучасні IT спрямовані на підвищення рівня автоматизації всіх інформаційних процесів, що є основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Вони дозволяють ефективно поєднувати технічні можливості обчислювальної техніки, електрозв’язку, інформатики. Під впливом нових IT відбувається перехід від екстенсивного зростання виробництва до інтенсивного, в результаті чого відбуваються суттєві зміни в технології управління.