7 Заповнення аркуша креслення деталями антуражу та стафажу

На зображальній площині архітектурний об’єкт повинен сприйматися легко й виразно. Основне значення у композиції аркуша має інтенсивність заповнення його деталями антуражу і стафажу. Зображальна площина не повинна бути «перевантажена» елементами оточення архітектурного об’єкта. Густе мереживо ліній, велика кількість деталей ускладнює сприйняття проекції об’єкта, відволікає увагу глядача від основного. Креслення будівлі оточене мінімальною кількістю елементів антуражу та стафажу, завдяки чому активно сприймається композиція архітектурного об’єкта, пластика його форми, розмір. Антураж і деталі стафажу виконують свою основну ідею архітектурного задуму.

8 Специфіка зображення дерев і деталей природного середовища

Для продуманого професійного зображення антуражу та стафажу необхідно користуватись такими правилами:

1. антураж і стафаж покликані перш за все виявляти й підкреслювати особливості архітектурного об’єкта. Із цих причин його деталізація, насиченість, умовність повинні сприяти вираженню архітектурної ідеї;

2. зображення деталей предметного та природного середовища в архітектурному кресленні не повинне повторювати прийоми рисунка на аналогічну тематику в книжній і станковій графіці. В архітектурній графіці зображується не точна копія об’єкта, а його умовна художня проекція (рис. Г.1);

3. умовність та лаконізм антуражу і стафажу не означає його надмірне спрощення, елементарність та примітивність зображення. Мета такого рисунка полягає в досягненні максимальної простоти, виразності зображення, але не у вульгаризації на кшталт людей-потвор або дерев, схожих на колеса воза або автомобіля;

4. усі деталі антуражу і стафажу повинні враховувати спільномірність усіх компонентів зображення, головним мірилом якого є людина. Спільномірність із людиною кожного елемента графічної композиції правильно орієнтує глядача, створює єдину шкалу розмірностей рисунка. Для визначення правильних розмірів архітектурних об’єктів у зображальну композицію необхідно обов’язково вносити зображення людини, враховуючи приблизний середній зріст чоловічої фігури 170 – 180 см. Згідно з прийнятим розміром чоловічої фігури жіночі фігури зображуються зростом 160 – 165 см, фігури юнаків та дівчат висотою 140 – 150 см, фігури дітей 100 – 120 см. Відповідно до прийнятих розмірів людських фігур приймаються розміри тварин, дерев, кущів, автомобілів тощо (рис. Г.2). Будь-яке спотворення співрозмірностей зображувальних предметів порушує гармонію сприйняття, цілісність прочитання графічної композиції.

9 Стилізовані зображення дерев, деталей рельєфу та архітектурного оточення

У зображенні дерев, деталей рельєфу, архітектурного оточення немає потреби абсолютно точного повторення деталей зображуваного об’єкта, необхідно лише уявити собі характер контуру предмета, основні риси його образу. Якраз із цих причин стилістика зображення дерев, деталей рельєфу й архітектури забудови в архітектурному кресленні повинна бути особливо виразною. Око рисувальника неспроможне передати абсолютно точну відповідність рисунка та його натурного зразка. Тому рисувальник відображає лише найбільш характерні накреслення стовбурів і крон дерев, найбільш виразні лінії складок місцевості, найбільш загальні контури силуету архітектурних споруд (рис. 9). Уміння позначити простими засобами суть образу предмета, виявити його визначальні ознаки, представити та зобразити предмет у будь-яких ракурсах і поворотах складає основу мистецтва рисунка антуражу й стафажу.

На рис. Г.7 зображені дерева різного розміру та різних порід, деталі ландшафту. Незважаючи на різницю у стилістиці крон і стовбурів, накресленні гілок, характерних складок місцевості, можна простежити загальну манеру лаконічного, умовного рисунка, простота зображальних прийомів котрого спрямована на позначення найхарактерніших деталей та ознак, сукупність яких складає образ зображуваного об’єкта. У процесі малювання деталей антуражу необхідно врахувати стиль зображення архітектурних проекцій. Деталі антуражу і стафажу лише доповнюють зображення архітектурного об’єкта, що викликає необхідність підпорядкування стилю зображення елементів антуражу характерові графічного накреслення фасадного, аксонометричного або перспективного зображення архітектурного об’єкта (рис. Г.3). При цьому графіка антуражу і стафажу не повинна читатися самостійно; вона завжди лише відтіняє, доповнює зображення архітектури.