Викреслювання та розкрій розгорток
Викреслювання розгорток необхідно робити з внутрішнього боку розгортки, щоб запобігти забрудненню лицевого боку.
Викреслювати розгортки необхідно дуже тонко, гостро заточеним олівцем.
Розкрій розгорток виконують з лицевого боку. Для визначення точок перетину ліній у кутах перетину тонкою голкою проколюють картон, позначаючи таким чином початок та кінець прорізу ліній із лицевого боку.
В основі розгорток елементів і деталей архітектурної форми лежить побудова натуральних величин за методами нарисної геометрії. Наприклад, для знаходження натуральної величини віконних укосів мурованих храмів Київської Русі необхідно мати три проекції вікна – фасад, план та розріз.
Рис. 1. Побудова розгортки укосів вікна храму ХІІ ст.
Викреслювання розгорток віконних укосів необхідно виконувати так, як показано на рис. 1.
Виготовлення та приклеювання дрібних архітектурних деталей, що виступають із площин фасадів основних об’ємів, здійснюють після їх склеювання.
Фіксацію горизонтальних діафрагм жорсткості апсид, напівколон, пілястр, барабанів тощо здійснюють шляхом приклеювання їх до завчасно приклеєних стільців, реберець або кронштейнів, які розміщуються за точно розміченими місцями. Фіксувальні елементи можуть виготовлятись із цупкого картону, пінопласту чи навіть паперу. Діафрагми до вклеювання точно припасовуються.
Рис. 2. Приклад розташування фіксувальних реберець
для вклеювання діафрагми жорсткості
Рис. 3. Приклад використання кондуктора
для вклеювання діафрагми жорсткості
Інколи доводиться виготовляти спеціальні кондуктори для фіксації форми круглястих елементів архітектурного об’єкта (рис. 3). Кондуктор може бути виготовлений із кількох шарів картону або з пінопласту. Кондуктор приклеюється до горизонтальної поверхні з картону. Слід зазначити, що точність фіксації діафрагми значною мірою залежить від висоти кондуктора: чим вищий кондуктор, тим легше точно вклеїти діафрагму.
4 Виконання підмакетника, напису і підпису
4.1 Підмакетник найкраще виготовити з оргскла, яке не б’ється. У разі відсутності оргскла товщиною 4 – 5 мм, підмакетник можна виготовити зі справжнього скла такої ж товщини. Розмір підмакетника повинен бути таким, щоб він виступав за межі макета на 5 – 7 см. Нижню площину підмакетника необхідно зафарбувати сумішшю чорної гуаші (або туші) з клеєм ПВА у два шари. Краї скляного підмакетника необхідно обклеїти паперовою смужкою, щоб убезпечити автора і викладачів від порізів гострими кромками скла. Для запобігання приклеюванню підмакетника до столу нижню площину, пофарбовану в чорний колір, слід заклеїти білим (або сірим) папером.
4.2 Напис із назвою об’єкта і роком його побудови виконують на окремому папері прямокутної форми архітектурним шрифтом та приклеюють на підмакетник у нижньому лівому кутку. Підпис теж виконують на прямокутному папірці, залишаючи з лівого боку вільне поле довжиною 40 мм для оцінки і приклеюють у правому нижньому кутку підмакетника.
Насамкінець слід підкреслити, що виготовлення макета пам’ятки архітектури потребує ретельності в роботі. Він не може бути виконаний поспіхом і швидко. Його виконання слід розпочати одразу після видачі завдання й увесь час дотримуватись графіка виконання практичних робіт, затвердженого кафедрою.