3.3. Побудова падаючих тіней

Для правильного і найбільш ефектного відображення об’ємно-просторової композиції архітектурного об’єкта велике значення має освітлення його сонячними променями. Вибір джерела освітлення, його висота над горизонтом та напрям променів відносно площин фасадів пам’ятки архітектури перш за все ґрунтуються на реальних умовах освітленості його в натурі. При проектуванні нових об’єктів напрям сонячних променів у найбільш активний час світлового дня є одним із головних чинників при виборі об’ємно-просторової ідеї. Якраз на освітлених сонцем фасадах використовуються архітектурно-пластичні елементи, які найкраще підкреслюють об’ємно-просторовий задум архітектора. При побудові перспективи і падаючих тіней на перспективному зображенні користуються методами, викладеними у підручниках і навчальних посібниках із нарисної геометрії. (Климухин А.Г. Тени и перспектива. – М.: Стройиздат, 1967 та Климухин А.Г. Начертательная геометрия. – М.: Стройиздат, 1978).

3.4. Виконання антуражу і стафажу

Рис. 12. Умовний характер антуражу

Рис. 13. Повне зображення оточення архітектурного об’єкта. Зображення середовища з усіма характерними деталями благоустрою, рельєфу, зелених насаджень тощо

Антураж (природні елементи: дерева, кущі, газони тощо) і стафаж (люди, тварини, механізми тощо) відіграють важливу роль у формуванні правильної оцінки масштабу та масштабності будівель у створенні реалістичного враження від майбутньої будівлі, що проектується, або від пам’ятки архітектури, котра існує. Насиченість зображальної площини перспективи деталями антуражу і стафажу може бути різною й залежить від завдання, яке ставить архітектор перед собою, виконуючи перспективу. Бувають випадки, коли антураж носить умовний характер (рис. 12), обмежується зображенням декількох ліній і людських фігур, необхідних для підкреслювання масштабу

об’єкта. А буває необхідність увести повне зображення оточення архітектурного об’єкта для передачі колориту середовища з усіма характерними деталями благоустрою, рельєфу, зелених насаджень тощо (рис. 13). Проте, незважаючи на велике значення антуражу в розкритті об’ємно-композиційного задуму архітектурного об’єкта, він не повинен заважати сприйняттю головного – самого об’єкта архітектури.

Таким чином, усі елементи перспективного зображення повинні знаходитись в органічній єдності, утворювати завершену композицію в межах підрамника.

3.5. Недоліки, яких слід уникати

Під час виконання ескізу перспективи можлива поява помилок та недоліків, яких легко позбавитись при подальшій роботі. При виборі точки сприймання необхідно стежити за положенням картинної площини відносно сторін будівлі та уникати однаковості кутів між площинами фасадів і картинною площиною (рис. 14).

Рис. 14. Випадкові збіжності окремих ліній, які належать різним частинам будівлі, спотворюють її сприйняття

При роботі над композицією зображальної площини (підрамника) дуже важливо передбачати простір перед головним фасадом будівлі

(рис. 2).

Випадкові співпадання окремих ліній, які належать різним частинам будівлі, розташованих у різних площинах, не допустимі тому, що це спотворює її сприйняття (рис. 14).

Рис. 15. Елементи антуражу не повинні збігатися з контурними лініями будівлі. Розмір і розташування людських фігур не мають спотворювати масштаб будівлі

Розташування елементів антуражу і стафажу слід ретельно продумувати. Розташування й розмір людських фігур мають підкреслювати масштаб будівлі, а не спотворювати його (рис. 15).

4. КОЛЬОРОТОНАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВИ

Найбільш реалістичне враження про архітектурний об’єкт дає зображення, виконане методом кольорового відмивання акварельними фарбами. Ця техніка дає можливість передати повітряну перспективу, глибину простору, реальний колорит архітектурного об’єкта й навколишнього середовища, архітектурно-пластичні особливості зображуваного об’єкта тощо.

Кольорове відмивання перспективи архітектурного об’єкта виконується у 5 стадій:

1. лесирування зображальної площини кольорами неба та сонця;

2. відмивання перспективного зображення об’єкта предметним кольором;

3. відмивання власних тіней об’єкта;

4. відмивання падаючих тіней об’єкта;

5. відмивання неба і природного оточення об’єкта.