Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Архітектурний факультет

Кафедра основ архітектури

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

„Архітектурне проектування”

на тему “Перспектива пам’ятки архітектури”

для студентів 1-го курсу

за спрямуванням „Архітектура”

денної форми навчання

Полтава 2005

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Архітектурне проектування” на тему “Перспектива пам’ятки архітектури” для студентів 1-го курсу за спрямуванням “Архітектура” денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 19 с.

Укладачі: Г.А. Негай, канд. архіт., доцент; О.Ю. Бєлявська, асистент.

Рецензент: Т.Ю. Перкун, ст.викладач.

Відповідальний за випуск: В.О. Трегубов, зав. кафедри основ архітектури, канд.архіт., доцент.

Затверджено радою університету

Протокол № 02 від 22 грудня 2005 р.

Редактор Н.В. Жигилій

Коректор Ю.В. Назаренко

З М І С Т

1. Загальні положення................................................................................	4
1.1. Мета та завдання виконання курсової роботи „Перспектива пам’ятки архітектури”...............................................................................	4
2. Послідовність побудови перспективи..................................................	5
2.1. Вибір точки сприймання архітектурного об’єкта........................	5
2.2. Побудова варіантів перспективи в масах......................................	5
3. Побудова перспективи в деталях..........................................................	10
3.1. Збільшення перспективи в масах...................................................	10
3.2. Побудова деталей у перспективі....................................................	11
3.3. Побудова падаючих тіней...............................................................	11
3.4. Виконання антуражу і стафажу.....................................................	12
3.5. Недоліки, яких слід уникати..........................................................	13
4. Кольоротональне моделювання............................................................	13
4.1. Лесирування зображальної частини..............................................	14
4.2. Відмивання перспективного зображення архітектурного об’єкта предметним кольором..................................................................	15
4.3. Відмивання власних тіней..............................................................	15
4.4. Відмивання падаючих тіней...........................................................	16
4.5. Відмивання неба і природного оточення архітектурного об’єкта..........................................................................................................	17
5. Етапи виконання перспективи пам’ятки архітектури.........................	18
6. Література...............................................................................................	19

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Перспектива – окремий випадок центральної проекції, при якому апарат проектування обмежений умовами зорового бачення.

   В архітектурі лінійна перспектива використовується для побудови ілюзорного простору та об’ємів на площині.

Слово “перспектива” у перекладі з латинської мови означає “бачити наскрізь”. Починаючи з епохи Відродження відкриваються закони, які стають базою для сучасної науки про перспективу. Леонардо да Вінчі, Дюрер, Альберті, Віньола внесли неоціненний вклад у науку про побудову перспективних зображень упродовж ХV-ХVІ ст. Принципи побудови перспективи, закладені майстрами архітектури Відродження, удосконалюючись, міцно ввійшли у сучасну науку про перспективні проекції. Незважаючи на те, що постійно вдосконалюється інструментарій для побудови перспективи, використовується комп’ютерна техніка, не зменшується значення “ручної” побудови перспективи у творчому процесі архітектора. У практиці архітектурного проектування продовжують застосовуватися прості та популярні способи побудови перспективи як початківцями, так і досвідченими архітекторами.

На стадії ескізного проекту не можна обійтися без різноманітних видів об’ємного зображення архітектурного об’єкта. Без перспективи не можливо представити точних характеристик об’ємно-просторового рішення на будь-якому етапі проектування. На першій стадії, у форпроекті, задум в уявленні автора зазвичай виникає об’ємним. Під час виконання перших перспективних зарисовок обходяться без складних побудов. При цьому достатньо знати правила перспективи, вільно користуватись ними в малюнку та володіти елементарними графічними навичками.

На ранніх стадіях проектування перспектива необхідна для перевірки прийнятого композиційного задуму і уточнення об’ємно-просторового рішення, для перевірки можливих “закрить” однією частиною будівлі інших. На стадії ескізного проекту будується перспектива остаточного зображення об’єкта та його зв’язок з оточуючим середовищем.

Перспектива – це наочне креслення, яке пред’являється замовнику об’єкта, є демонстраційним матеріалом на публічних захистах, розглядах і затвердженнях проектів.