
- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки
- •1.1. Мета та завдання виконання курсової роботи (кр) “перспектива пам’ятки архітектури”
- •2. Послідовність побудови перспективи
- •2.2. Побудова варіантів перспективи в масах
- •3. Побудова перспективи в деталях
- •3.1. Збільшення перспективи в масах
- •3.2. Побудова деталей у перспективі
- •3.3. Побудова падаючих тіней
- •3.4. Виконання антуражу і стафажу
- •3.5. Недоліки, яких слід уникати
- •4.1. Лесирування зображальної площини
- •4.2. Відмивання перспективного зображення архітектурного об’єкта предметним кольором
- •4.3. Відмивання власних тіней
- •4.4. Відмивання падаючих тіней
- •4.5. Відмивання неба і природного оточення архітектурного об’єкта
- •5. Етапи виконання перспективи пам’ятки архітектури
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Архітектурний факультет
Кафедра основ архітектури
Методичні вказівки
до виконання курсової роботи з дисципліни
„Архітектурне проектування”
на тему “Перспектива пам’ятки архітектури”
для студентів 1-го курсу
за спрямуванням „Архітектура”
денної форми навчання
Полтава 2005
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Архітектурне проектування” на тему “Перспектива пам’ятки архітектури” для студентів 1-го курсу за спрямуванням “Архітектура” денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 19 с.
Укладачі: Г.А. Негай, канд. архіт., доцент; О.Ю. Бєлявська, асистент.
Рецензент: Т.Ю. Перкун, ст.викладач.
Відповідальний за випуск: В.О. Трегубов, зав. кафедри основ архітектури, канд.архіт., доцент.
Затверджено радою університету
Протокол № 02 від 22 грудня 2005 р.
Редактор Н.В. Жигилій
Коректор Ю.В. Назаренко
З М І С Т
1. Загальні положення................................................................................ |
4 |
1.1. Мета та завдання виконання курсової роботи „Перспектива пам’ятки архітектури”............................................................................... |
4 |
2. Послідовність побудови перспективи.................................................. |
5 |
2.1. Вибір точки сприймання архітектурного об’єкта........................ |
5 |
2.2. Побудова варіантів перспективи в масах...................................... |
5 |
3. Побудова перспективи в деталях.......................................................... |
10 |
3.1. Збільшення перспективи в масах................................................... |
10 |
3.2. Побудова деталей у перспективі.................................................... |
11 |
3.3. Побудова падаючих тіней............................................................... |
11 |
3.4. Виконання антуражу і стафажу..................................................... |
12 |
3.5. Недоліки, яких слід уникати.......................................................... |
13 |
4. Кольоротональне моделювання............................................................ |
13 |
4.1. Лесирування зображальної частини.............................................. |
14 |
4.2. Відмивання перспективного зображення архітектурного об’єкта предметним кольором.................................................................. |
15 |
4.3. Відмивання власних тіней.............................................................. |
15 |
4.4. Відмивання падаючих тіней........................................................... |
16 |
4.5. Відмивання неба і природного оточення архітектурного об’єкта.......................................................................................................... |
17 |
5. Етапи виконання перспективи пам’ятки архітектури......................... |
18 |
6. Література............................................................................................... |
19 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Перспектива – окремий випадок центральної проекції, при якому апарат проектування обмежений умовами зорового бачення.
В архітектурі лінійна перспектива використовується для побудови ілюзорного простору та об’ємів на площині.
Слово “перспектива” у перекладі з латинської мови означає “бачити наскрізь”. Починаючи з епохи Відродження відкриваються закони, які стають базою для сучасної науки про перспективу. Леонардо да Вінчі, Дюрер, Альберті, Віньола внесли неоціненний вклад у науку про побудову перспективних зображень упродовж ХV-ХVІ ст. Принципи побудови перспективи, закладені майстрами архітектури Відродження, удосконалюючись, міцно ввійшли у сучасну науку про перспективні проекції. Незважаючи на те, що постійно вдосконалюється інструментарій для побудови перспективи, використовується комп’ютерна техніка, не зменшується значення “ручної” побудови перспективи у творчому процесі архітектора. У практиці архітектурного проектування продовжують застосовуватися прості та популярні способи побудови перспективи як початківцями, так і досвідченими архітекторами.
На стадії ескізного проекту не можна обійтися без різноманітних видів об’ємного зображення архітектурного об’єкта. Без перспективи не можливо представити точних характеристик об’ємно-просторового рішення на будь-якому етапі проектування. На першій стадії, у форпроекті, задум в уявленні автора зазвичай виникає об’ємним. Під час виконання перших перспективних зарисовок обходяться без складних побудов. При цьому достатньо знати правила перспективи, вільно користуватись ними в малюнку та володіти елементарними графічними навичками.
На ранніх стадіях проектування перспектива необхідна для перевірки прийнятого композиційного задуму і уточнення об’ємно-просторового рішення, для перевірки можливих “закрить” однією частиною будівлі інших. На стадії ескізного проекту будується перспектива остаточного зображення об’єкта та його зв’язок з оточуючим середовищем.
Перспектива – це наочне креслення, яке пред’являється замовнику об’єкта, є демонстраційним матеріалом на публічних захистах, розглядах і затвердженнях проектів.